"З перемогою вітали учні у війську": Артур Пройдаков про потрапляння у ТОП-10 кращих вчителів світу

Про вчительський шлях та авторський метод викладання Артур розповів журналістці "Еспресо" Катерині Олійник.

У яких навчальних закладах Ви викладали?

Я народився в Луганській області, у місті Кадіївка. 2011 року влаштувався у Стахановський педагогічний коледж, викладав студентам українську мову. Через окупацію в листопаді 2014 року поїхав з рідного міста. Продовжив роботу в школах у місті Ромни, це в Сумській області. Потім працював у столичній школі "MIDGARD". Зараз навчаю дітей у школі "Мрій Дій". Загалом у мене 14 років досвіду.

Пригадайте, що спонукало Вас стати вчителем?

Я вивчав українську мову і хотів говорити українською, говорити про українську мову, культуру, літературу і так далі. І зараз я вбачаю в цьому місію, тому що, мова - це дуже важливо. Мова - це інформація. Мова - це зброя. На Луганщині, в Стаханові, я мав небагато опцій говорити українською десь на вулиці чи в громадському просторі. Викладання в коледжі та спілкування зі студентами було чудовою нагодою говорити рідною мовою.

Яка у Вас методика викладання? 

Фото: Катерина Олійник

Я намагаюся робити так, щоб дітям було цікаво на уроці. Підживлювати інтерес, щоб учні не боялися мене, не боялися предмета "українська мова та література" і не вважали навчання нудним. Я стимулюю азарт, мотивацію і зацікавленість на занятті. Ми граємо в ігри, дивимося меми й самі їх створюємо. Ми використовуємо TikTok, ChatGPT. Я не вважаю, що це якісь вороги навчального процесу. Багато уваги приділяємо саме креативним завданням. Коли діти можуть писати есе, ми називаємо це "дописами у соцмережах". Діти працюють як блогери.

Я не скажу, що це супер унікальна методика, але це зміна підходів, зміна концепції, коли ми спілкуємося майже на рівних і коли ми разом - нам цікаво. І мені цікаво на уроці, я отримую задоволення від навчального процесу, від спілкування з дітьми і їм не така важка українська мова, не така важка література. І не така страшна школа в сприйнятті.

Я намагаюся тримати з учнями партнерські стосунки. Ми можемо пожартувати, можемо разом замовити піцу на уроці, можемо разом вийти на каву, прогулятися.

Які результати у Ваших учнів?

Кожен рік були учні, які показували високі результати. 2016 року, коли я працював у Ромнах, 19 з 22 учнів склали зовнішнє незалежне оцінювання на 180 балів і вище. І це у звичайній державній школі. 2022 року одна випускниця склала національний мультипредметний тест на 200 балів. 

Фото: Катерина Олійник

Крім викладання в школі, над якими проєктами Ви ще працюєте? 

Я намагаюся допомогти людям перейти на українську мову.

Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, я опинився на Івано-Франківщині, в місті Коломия. Там я організував розмовний клуб для переселенців. Близько 50 людей долучилися до цього курсу. І зараз, у Києві я роблю такий розмовний клуб на базі школи "Мрій Дій". Раз на тиждень проводжу абсолютно безкоштовні заняття. Ані батьки нічого не платять, ані я за це нічого не отримую. Ми говоримо про лексику і про те, як відмовитися від русизмів.

Я працюю виконавчим директором у благодійній організації "Освітня фундація "МрійДій". Ми реалізовуємо освітні проєкти. Спільно з ЮНІСЕФ та СпівДія ми створили 30 освітніх центрів на базі шкіл у 13-ти областях України. До прикладу, такі центри функціонують на Харківщині, Київщині, Чернігівщині та Херсонщині. Мета проєкту – допомогти дітям надолужити освітні втрати. Участь повністю безкоштовна для них.

З 2020 року я викладаю українську мову та літературу в національному проєкті "Всеукраїнська школа онлайн". Ці матеріали у вільному доступі для учнів. Зараз пишу уроки для восьмикласників з української літератури. 

В Україні готуються до повноцінного впровадження реформи Нової української школи. Що Ви думаєте про ці зміни?

Я підтримую реалізацію реформи Нової української школи. Старша профільна школа має існувати. 12 класів - це добре, оскільки нам потрібна профілізація. У старшій школі занадто велика кількість предметів, це не оптимально для учнів. Діти фокусуються на двох-трьох предметах, саме на тих, які складатимуть на екзаменах. 

У 2019 році Ви перемогли в національній премії Global Teacher Prize Ukraine. А цього року – увійшли до ТОП-10 найкращих вчителів світу за версією премії Global Teacher Prize. Чи очікували на такий результат і як про нього дізналися?

Фото: Катерина Олійник

У контексті повномасштабної війни, дуже важливо, щоб ім’я України лунало десь на світовій арені. Навіть через фактор участі вчителів. Варто розповідати й ділитися своїми історіями. Тому, я подав заявку на участь у Global Teacher Prize. Не думав, що буде такий результат. Коли дізнався, що у ТОП-50 - приємно зрадів. 

Коли я дізнався, що потрапив в ТОП-10 Global Teacher Prize, мене вітали учні, які зараз служать у Збройних Силах. Вони казали, що пам’ятають наші уроки. І дякували за отримані знання.

Фінальна частина буде 8 листопада в Парижі, в штаб-квартирі ЮНЕСКО. Найкращий вчитель планети отримає нагороду у розмірі 1$ мільйона. На що б Ви витратили ці гроші?

Якраз буду оформлювати документи щодо виїзду, відрядження в Париж на кілька днів. Там буде відбуватися фінальна церемонія. Відчуваю, що у мене є рівні шанси з іншими дев’ятьма учасниками, якщо вдасться перемогти - це буде дуже круто. А якщо не вдасться перемогти - то це можливість нагадати світовій спільноті, що війна в Україні триває й освітяни продовжують працювати, попри всі виклики часу

Якщо нам дадуть мільйон доларів, я зможу ці гроші реалізовувати для освітніх проєктів. Я бачу перспективи у двох напрямках. Перший  – це навчання для вчителів. Мої колеги стикаються з емоційним вигоранням. Я вважаю, що потрібно допомогти їм це подолати. І другий – я б хотів реалізувати освітні ініціативи для дітей-переселенців. Сотні українських школярів переїхали за кордон і вони відлучені від української культури та мови. Їх потрібно повертати в рідне середовище.