З початку повномасштабної війни до України повернулись 370 тисяч людей, серед них і українські біженці

Про це пише POLITICO. 

За даними видання, причини повернення різні. У деяких біженців закінчилися гроші або вони не можуть знайти чи дозволити собі житло за межами таборів для біженців. Зокрема, у Польщі, яка прийняла близько 2,3 мільйона українців, є затримки з отриманням пільгових грошей від уряду.

На вокзалі Перемишля звідки прямують потяги до  Львова, Києва та Одеси утворюються довгі черги. Зазначають, що в перші дні війни, потяги повертались до України порожніми.

"Удома завжди краще", – каже 42-річна Лілія Шуба, вчителька з Виноградова на заході Україні, чекаючи в черзі на потяг до Львова. "Ми виїхали тиждень тому, а тепер повертаємося. Мій чоловік пішов добровольцем в армію, а в нашому домі нікого немає". Вона та її 3-річний син Олександр провели 13 годин на угорському кордоні, виїжджаючи з України. "Я їхала зібратися з силами, а тепер повернемося дочекатися закінчення війни в Україні", – сказала вона.

Протягом кількох тижнів Перемишль був найбільшим центром Європи для українців, які виїжджають з батьківщини, і тисячі нових біженців прибувають щодня досі. Майже на кожній вітрині – український прапор, а по всьому середньовічному польському місту, яке до пандемії було популярним туристичним місцем, можна побачити банери та білборди, які вітають українців. На станції Перемишль ті, хто виїжджає, і ті, хто повертається, щодня перетинаються  і обмінюються досвідом.

"Ми знаємо про повідомлення про повернення в Україну і поважаємо вибір людей", - сказала Вікторія Андрієвська, речниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. "Вони мають кращу позицію, щоб оцінити свою особисту ситуацію. Проте УВКБ ООН наразі не допомагає людям повернутися", – сказала вона.

На вокзалі можна побачити міжнародних волонтерів. Вони допомагають отримати гарячу їжу, проїзні квитки, одяг, іграшки для дітей і навіть вакцини для домашніх тварин.

"Ми бачили, що щодня через Перемишль повертаються кілька тисяч. Будучи найбільшим пунктом перетину в Європі, ми бачимо, що більшість людей повертається назад", - сказала 23-річна Ада Вордсворт, яка перервала навчання в Оксфордському університеті, щоб допомогти українським біженцям.

"Я була повністю здивована, коли побачила це, це було шоком. Перша сім’я, яку я зустріла, яка поверталася назад, хотіла поїхати до Харкова", – пригадала вона, маючи на увазі місто, яке бомбардують російські війська.

За її словами, спочатку лише одна або дві людини поверталися назад, як правило, щоб забрати домашніх тварин або членів сім’ї після того, як спочатку самостійно залишили країну.

"Західні ЗМІ хочуть бачити Україну цим сірим, темним, депресивним пострадянським простором, куди ніхто не хотів би повертатися, але насправді всі, з ким я спілкувалася, сказали, що хочуть повернутися якомога швидше", — сказала Ада.

Для Даріуша Столи, історика з Польської академії наук, який опублікував кілька книг про міграцію, повернення відповідає історичним моделям. "Навіть під час міграції в мирний час багато людей вирішують повернутися, навіть коли планували залишитися, тому що міграційний досвід не такий, як вони очікували", – вважає він.

"Ті, хто повернувся, "могли вирішити, що їм краще залишитися з родиною, друзями та людьми яких вони люблять, аніж бути далеко і щодня прокидатися з хвилюванням про те, що сталося з їхніми чоловіками, батьками та іншими, яких вони залишили в Україні", – сказав Даріуш.

• Нагадаємо, згідно з даними ООН, через війну з України виїхало чотири мільйони людей.