Законопроєкт про віртуальні активи: Потрібний крок чи піар? Експертне опитування

Верховна Рада України 8 вересня ухвалила законопроєкт № 3637 про віртуальні активи.

Таке рішення привітав голова Нацбанку Кирило Шевченко та анонсував можливий запуск е-гривні. Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров написав, що легалізація віртуальних активів створить передумови для запуску інноваційного ринку, а також розповів про підготовку змін до Податкового кодексу у зв’язку з цим.

Еспресо запитав у представників влади, ринку та економічних експертів, що вони думають про легалізацію віртуальних активів в Україні.

Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери:

Криптовалюти і криптоактиви визнані нематеріальним благом. Закон визначає професійних постачальників послуг, види діяльності, якими вони можуть займатися. Якщо бізнес хоче займатися віртуальними активами чи криптовалютами — він обирає один із видів діяльності. Це може бути обмін, переказ, зберігання та інвестування, хоча там це трішки інакше називається.

Це дозвільна діяльність — не як ФОП ти ТОВ. Але ми хочемо створити дуже простий механізм реєстрації. Щоб все було онлайн. Треба буде задекларувати вид діяльності, яким плануєш займатися і відповідати вимогам по уставному капіталу компанії. Для резидентів це близько 500 тис. грн — 1,2 млн грн; для нерезидентів — приблизно вдвічі більше. Також треба буде внести державний збір — це приблизно 80-140 тис. грн для компанії-резидента і близько 500 тис. грн для компанії — нерезидента. Дозвіл видається на рік. Ми матимемо 30 днів на розгляд — але плануємо зробити все онлайн, щоб можна було слідкувати за прогресом.

Ми вважаємо, що легалізація позитивно вплине на іноземні інвестиції. Ми спілкуємося з низкою криптобірж, компаніями, які створюють продукти на блокчейні. Вони хочуть заходити, тестувати їх тут, працювати зі своїми клієнтами з України. Треба розуміти, що цей бізнес глобальний. Криптобіржа працює із громадянами з усього світу, окрім держав, де це прямо заборонено, як в Китаї.

Для України це дуже вигідно, тому що тут з’являться компанії, які будуть працювати з усім світом — і будуть працювати відповідно до українського законодавства, сплачувати тут податки. До речі, для того, щоб середній біржі працювати, потрібно десь 50 млн грн просто в капітал, щоб були гроші на балансі для обміну. Тож я очікую, що в Україну можуть зайти мільярди доларів інвестицій.

Ми плануємо цьогоріч завершити процедури для запуску цього ринку — нам треба створити відповідну службу, яка буде видавати ці дозволи, завершити процедуру з податками. Тому що закон запускається тільки після змін до Податкового кодексу. І після цього, коли я побачу кількість компаній, які зареєструвалися, — я зможу сказати, скільки отримає державний бюджет.

В Україні є до сотні компаній, які можуть стати частиною легальної, офіційної історії. Я думаю, що в податках це буде сотні мільйонів гривень.

Ми зараз фіналізували сам текст проєкту про зміни до Податкового кодексу. Ми готові його подавати до Верховної Ради. Пропонується звільнення від ПДВ. Ми хотіли б, щоб з’явився податок, який сплачується з різниці того, що ти придбав і продав, тобто податок на прибуток.

У нашому законі сказано, що віртуальні активи не можуть бути застосованими як засоби платежу. Це грунтується на Конституції, де чітко сказано, що єдиним платіжним засобом є гривня. Але можна створити сервіси, які дозволять людині, яка має картку з криптовалютою, автоматично конвертувати у гривню при розрахунку у крамниці.

Закон не передбачає нагляду за фізичними особами. Більшу частину криптовалют взагалі неможливо контролювати, тому що вони у розподілених системах. Не завжди відомий емітент — тобто той, хто створив криптовалюту. Тому ми відмовилися контролювати і регулювати цей пласт. Також ми відмовилися регулювати стосунки з криптовалютами фізичних осіб. Тут немає жодної заборони: це об’єкт цивільних прав, ви можете вільно ним користуватися. Ви можете захищати його у суді, передавати у спадок.

Гліб Костарев, директор криптобіржі Binance у Східній Європі:

Легалізація віртуальних активів в Україні — це досить позитивний крок для всієї галузі. Ми позитивно ставимося до нового закону. Ми вважаємо, що ця ініціатива дозволить вивести криптовалюту в повністю легальне і регульоване поле. Закон створить прозорі зрозумілі правила гри для представників криптоіндустрії, зокрема для криптобирж.

Це дозволить криптовалютним біржам повноцінно і легально вести свою діяльність у країні, відкрити місцеві представництва, рахунки в банках. Організації з традиційної фінансової галузі, наприклад, банки, отримають можливість працювати з криптопроєктами, криптобіржами.

Плюси полягають ще й тому, що і юрособи, і фізособи зможуть купувати криптовалюту не як зараз — зі своїх карт і електронних гаманців, а відправляти банківським платежем. Це теж великий крок, особливо для юридичних осіб, які захочуть купувати криптовалюту в великих обсягах.

У даному випадку ми бачимо, що у виграші залишаються всі сторони — і криптоіндустрія, і ритейл-гравці, і держава.

З точки зору держави це все робить прозорим сплату податків. Оскільки зараз питання оподаткування досі не очевидне.

Ми позитивно ставимося до регулювання і вважаємо, що воно необхідне, це стосується і оподаткування. З іншого боку, тут важливо не затягнути гайки — не зробити податки настільки високими, що це буде стимулювати людей ухилятися. До цього питання потрібно підійти дуже збалансовано.

Ми досить щільно працюємо з Мінціфри, у нас підписаний меморандум про співпрацю. І, звичайно, з огляду на наш міжнародний досвід, ми даємо свої рекомендації з приводу того, як краще зробити.

На практиці все буде залежати від конкретних механік: як буде організований контроль за діяльністю криптогравців; хто в підсумку буде податковим агентом — самі криптобіржі чи фізособи.

Зараз криптовалюта не використовується як повноцінний платіжний засіб. Це швидше спосіб збереження цінності, вартості. Її частіше використовують, як інвестиційний актив.

Ми бачимо, що в деяких країнах, у тому ж Сальвадорі, повноцінно визнали криптовалюту, як засіб платежу. Але поки це — перші експерименти. Подивимося, як це буде розвиватися далі і наскільки у криптоаудиторії буде бажання використовувати криптовалютау як засіб оплати.

Після легалізації точно з'явиться більше продуктів на стику традиційного банкінгу та криптокомпаній. З'являться банківські карти в колаборації з криптобіржами, з криптопроєктами.

Радісно бачити, що в Україні пішли досить конструктивним шляхом — держава налагоджує діалог з криптогалуззю, приймає законодавство, намагається вивести все це в біле регульоване середовище, дає можливість криптоіндустрії розвиватися і працювати з банками. В інших країнах Східної Європи, зокрема в Росії, все набагато складніше — не такий конструктивний діалог з представниками криптовалютного ринку. Тут переважають заборонні ініціативи.

Є ймовірність, що це може привести до того, що у Східній Європі багато проєктів можуть перебазуватися до України. Біржі будуть відкривати свої представництва. Завдяки такому підходу Україна зможе залучити додатковий потік інвестицій і капіталу.

Ярослав Железняк, нардеп, голова фракції "Голос", перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради:

Законопроєкт про віртуальні активи більш піарний, ніж реальний. Криптовалюта буде розвиватися тоді, коли у нас достатньо людей будуть знати, що це таке.

Чи цей законопроєкт допомагає розвитку? Так.

Добре, що на багатьох інтернет-ресурсах з’явилися новини на кшталт “Україна прийняла закон про біткоїни”. Це добре. Це створює країні класний імідж провідної модної держави.

Водночас до закону є багато зауважень, зокрема від регуляторів. В теорії криптовалюту колись можна буде покласти на депозит. Але не зараз, тому що є нормативні акти Національного банку України.

Але найголовніше, що ми вводимо цей термін. Ось зараз дуже простий приклад — я слідкую за імплементацією нульової декларації, люди хочуть задекларувати біткоїни, але у них немає такої можливості, бо немає такого терміну. Хоча у багатьох народних депутатів і чиновників у деклараціях можна побачити біткоїни.

Ми, як держава, хочемо все контролювати. Біткоїн створений для того, щоб його не контролювали держави. І саме такий дух у цьому законі. Але документ дає підгрунтя використовувати його, дає можливості якось відслідковувати, у тому числі і антикорупційним агентством мати хоч якесь підгрунтя щодо рішень, що стосуються біткоїна.

Але найголовніше, що ми створюємо умови, щоб у нас розвивалися криптобіржі. Тому я вважаю, що закон позитивний. Хоча великих сподівань, розрахунків тощо не чекайте. Мені здається, ще два-три роки повинно пройти.

Семен Каплоушенко, СЕО криптовалютної біржі KUNA:

В основному зараз весь бізнес працює з європейськими юрисдикціями. Наша компанія має декілька юросіб. Одна з них — в Англії, інша — в Естонії, є ще декілька на BVI (Британські Віргінські Острови, — ред.). В основному ми працюємо з Естонією, бо там є ліцензування діяльності з криптовалютами. Там можна отримати ліцензію і робити процесинг криптовалют, зберігати, приймати та відправляти.

Що чекає Україну? Визначається як мінімум, які види ліцензування є, хто може бути постачальниками послуг. У нас вже давно є українська юрособа, так і називається — ТОВ Kuna Exchange. Ми готові працювати в українській юрисдикції. Але для того, щоб розпочати, потрібно доопрацювати податкове законодавство і підзаконні акти.

Загалом криптовалюта — це децентралізований інструмент, і не буде якогось регулятора, який міг би у блокчейні зробити зміни, повернути назад операцію. Але все йде до того, що регуляція буде впливати на те, щоб з’являлися постачальники послуг, і вони вже будуть централізованими сервісами типу банків, тільки у криптовалюті. І тоді вже ключі та доступ до гаманців, на яких зберігається сама криптовалюта, буде у цього сервісу. І він буде надавати послуги кінцевим користувачам і забезпечувати безпеку, достовірність даних, можливість відновити доступ до свого акаунту тощо.

Наразі я вважаю, що безпека для бізнесу на другому плані. На першому плані — можливість працювати в Україні, заводити інвестиції, надавати сервіс та в рамках законодавчого поля працювати з операціями з криптовалютами. Юрособа зможе приймати на баланс криптовалюту тощо. Фізичні особи повинні будуть сплачувати податки від доходу за операціями з криптовалютами.

Останні два роки ми дуже активно приймаємо участь у підготовці законодавчих змін. Ми будемо продовжувати це робити, тому що якщо закон не буде прийнятий у правильному вигляді, комфортному для бізнесу і кінцевого споживача, то він не запрацює.

Питання оподаткування є критичним не для компанії, а для кінцевого користувача. Тобто питання — як оподатковувати операції із криптовалютами для фізичної особи: Є пропозиція оподатковувати в рамках 5%, як альтернатива ФОПу III групи. В ідеалі це мало б працювати наступним чином: якщо ти як трейдер чи той, хто зробив інвестицію у криптовалюту, купив по 10, продав по 15 — маєш сплатити відсотки з різниці, як з інвестиційного прибутку.

Загалом кейсів дуже багато. Ти можеш купити за 10, а продати за 8, втратити. Чи потрібно сплачувати з цього податки? Очевидно, що ні. Як юрособам працювати з криптовалютою? Чи будуть операції оподатковуватися ПДВ чи ні?

Зрештою, якщо умови будуть адекватними, то компанії не тільки будуть сплачувати податки, а й загалом інвестиції в країну збільшаться. І дуже багато компаній зможуть реєструвати в Україні юрособи, тому що тут будуть зрозумілі закони та система оподаткування.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

Поява віртуальних активів є певною мірою об’єктивним процесом. З викликом, як регулювати ці віртуальні активи, стикається не тільки Україна, а й інші країни.

Закон про віртуальні активи має рамковий характер. Мають бути внесені зміни в інші види законодавства — зокрема, щодо оподаткування відповідних операцій. У цьому сенсі ми не можемо очікувати, щоб закон раз і назавжди врегулював всі питання, пов’язані з віртуальними активами.

Я думаю, що цей закон має виконати щонайменше кілька функцій.

Перш за все, йдеться про визначення правового статусу, класифікацію, право власності та інші ключові дефініції, пов’язані з операціями з віртуальними активами. Мова йде про віртуальний актив, гаманець віртуального активу. Ця термінологія є принципово важливою для того, щоб зрозуміти, з чим ми маємо справу, як ми це регулюємо і що відбувається на цьому ринку.

Друге завдання, яке, як мені здається, виконує цей закон — він визначає перелік професійних постачальників послуг віртуальних активів і порядок їхньої державної реєстрації. Це також дуже важливо, тому що ми в даному випадку фактично виводимо операції з віртуальними активами з нерегульованого середовища.

І, нарешті, третій момент — це визначення прав і обов’язків учасників ринку віртуальних активів, а також порядок володіння, користування, розпорядження віртуальним активом. Це фактично визначення стосунків між учасниками ринків і безпосередньо захист їх інтересів, як і захист інтересів будь-якого споживача фінансових послуг.

Цей закон також дає нам можливість розвивати співпрацю і запроваджувати відповідні міжнародні стандарти. Стандарти, які пов’язані з попередженням використання фінансових активів та інших інструментів фінансового ринку або для фінансування тероризму, або для здійснення якоїсь іншої кримінальної діяльності. В цьому сенсі закон слід оцінити позитивно. Ясно, що багато чого залежатиме від того, як він буде запроваджуватися на практиці.

Данило Гетманцев, нардеп від фракції "Слуга народу", голова фінансового комітету Верховної Ради:

Законопроєкт про віртуальні активи — дуже важливий сучасний документ, який визнає за криптовалютою статус об’єкту цивільних прав. Завдяки йому криптовалюта зможе вільно продаватися і купуватися на території України.

На сьогоднішній день у нас є це явище, але люди, які займаються продажем криптовалют, жодним чином не захищені перед законом. І вони керуються лише тими правилами, які встановлює сама криптовалюта.

Якщо явище є — його треба визнавати, треба давати можливість працювати з ним, і, безперечно, оподатковувати.