Зарплати у гірничо-металургійному комплексі повернулись на довоєнний рівень, - gmk.center

Український гірничо-металургійний комплекс – експортноорієнтована галузь української економіки, яка чи не найбільше постраждала від широкомасштабної військової агресії РФ. Тимчасова окупація територій, фізичне знищення або руйнування виробничих активів, блокування морської торгівлі, мобілізаційні заходи, обмеження енергопостачання, водопостачання негативно вплинули на показники діяльності галузі.  GMK center  розглягув, як вплинули всі ці фактори на заробітну плату працівників.

Підприємств були вимушені застосовувати комплекс стабілізаційних заходів, серед яких переведення частини працівників у простої або на іншу роботу, призупинення трудових відносин, перенавчання працівників новим або суміжним професіям тощо. "Такі заходи так чи інакше стосуються переважної більшості працівників. При цьому зарплата виплачується своєчасно. Постраждалим від обстрілів працівникам надається адресна підтримка на відновлення житла та лікування, здійснюється допомога мобілізованим працівникам, пораненим внаслідок воєнних дій та сім’ям загиблих", – розповідає Сергій Біленький, голова Федерації металургів України (ФМУ).

За словами Сергія Біленького, за січень 2022 року (перед початком широкомасштабної агресії Росії) середня зарплата на підприємствах ФМУ склала 22,14 тис. грн. За травень 2023 року  цей показник був на рівні 22,13 тис. грн. Тобто номінальні зарплати фактично вже наздогнали довоєнний рівень.

Таким чином, зарплати у ГМК України суттєво перевищують середній показник в Україні та, зокрема, у промисловості. Згідно з даними офіційної статистики, за 2022 рік середня зарплата в Україні складала 14,85 тис. грн., у промисловості – 15,2 тис. грн.

Метінвест

Як зазначають у групі "Метінвест", незважаючи на логістичні проблеми, спричинены війною і блокування портів агресором, що призвело до зниження обсягів виробництва, компанії вдалося втримати середню зарплату на рівні 22 тис. грн.

З 1 червня "Метінвест" запровадив додаткову премію для працівників своїх виробничих і ремонтних активів, яка може сягати 25% і більше від окладу, в залежності від рівня виконання колективом встановлених завдань. 

Ferrexpo

Протягом минулого року компанія зберігала середню зарплату, і лише в кінці 2022-го перевела частину працівників на простій з 2/3 окладу. Середня зарплата у Ferrexpo за підсумками 2022 року склала 21,4 тис. грн, що  на 41% перевищує середню зарплату в промисловості України (15,2 тис. грн).

"В січні 2023 року з метою збереження фінансової стійкості працівників кожен з них отримав річне заохочення за результатами роботи у 2022 році", – розповідає Анна Адом, директорка з управління персоналом та побуту Ferrexpo. 

Також у першому півріччі компанія провела оцінку персоналу та змінила розмір рекомендованої частки персоналу по видам оцінки, що передбачало встановлення надбавки за результати роботи. Відтак, у 2022 році надбавку отримали на 30% більше працівників у порівнянні з попереднім роком.

На базі Центру технічної експертизи проводиться навчання додатковим та суміжним професіям. А у грудні 2022 року Ferrexpo відкрила кваліфікаційний центр для проведення оцінки знань і компетентностей відповідно до вимог професійного стандарту та присвоєння професійної кваліфікації, що дає більше гнучкості при внутрішньому переміщенні працівників на відкриті посади.

Інтерпайп

Компанія "Інтерпайп" з 1 березня 2023 року підвищила зарплати для всіх категорій працівників в середньому на 15%. Підвищення стосуватиметься робітничого персоналу заводів у Дніпрі, Нікополі та Новомосковську. Крім того, компанія підвищила оклади лінійних керівників на виробництві, а також інженерів, фахівців і керівників українського офісу компанії.

"Ми живемо і працюємо в умовах повномасштабної війни. Із такими труднощами у логістиці та забезпеченні виробництва компанія зіштовхнулася вперше. Проте "Інтерпайп" доклав максимум зусиль, аби перебудувати роботу. Нам вдалося вберегти позиції на експортних ринках, ми продовжуємо працювати зараз. Задля підтримки працівників та їхніх родин компанія ухвалила рішення підвищити заробітну плату з 1 березня попри війну. Продовжуємо тримати економічний фронт", – говорить Андрій Коротков, гендиректор "Інтерпайпу".

Нестача кадрів

З урахуванням тимчасово окупованих та прифронтових територій кількість працівників на підприємствах ФМУ зменшилась з початку війни на 41%, з понад 126 тис. осіб до 75 тис. осіб. Якщо рахувати лише за підприємствами, які продовжують працювати, то скорочення чисельності склало близько 20%, значна частина з яких – це працівники, мобілізовані до ЗСУ.

Незважаючи на війну, на підприємствах ГМК навіть відчувається нестача кадрів через мобілізацію до лав ЗСУ та тероборони частини співробітників, виїзд за кордон та інші причини. У таких випадках компанії намагаються закрити вакансії за допомогою внутрішніх переміщень та перекваліфікації персоналу, або ж зовнішнім пошуком працівників.

"Проблема нестачі кадрів є і досить гостра. По-перше, мобілізація. Її необхідність зрозуміла, але працівників галузі, які зараз захищають країну від агресора, вкрай складно замінити. Особливо коли йдеться про висококваліфікованих спеціалістів. По-друге, працівники, які стали внутрішньо переміщеними особами та разом із сім’ями релокувалися до більш безпечних регіонів України. Ну і останнє – це проблема комплектації штату підприємств, які знаходяться відносно недалеко від районів, де ведуться активні бойові дії. Як бачите, все перелічене – це прямі наслідки військової агресії Росії", – резюмує Сергій Біленький.