Листи, цукерки та дива: Як готуються до Святого Миколая в різних країнах

Щорічно це свято відзначають 19 грудня представники православного християнства та 6 грудня - католики. Саме цей день створює новорічний настрій, і в кожній країні до нього готуються по-різному.

Традиційно батьки в цей день кладуть під подушку своїм дітям подарунки, зберігаючи в таємниці свою причетність, щоб малята вірили в диво, здійснене Святим Миколаєм, та вчилися милосердя.

Святий Миколай був заможною людиною і піклувався про бідних людей. Інформація про його життя різна. За одною з багатьох версій, колись один збіднілий чоловік не мав змоги забезпечити своїх трьох дочок посагом. За тамтешніми правилами, вони не вийшли би заміж, і, якщо би в них не вийшло знайти роботу, їм довелося би стати повіями. Дізнавшись про це, Миколай вирішив використати спадок батька, щоб допомогти й зарадити біді. Упродовж трьох ночей він пролазив до вбогої хати й щоразу кидав через вікно до кімнати, де спали сестри, шмат золота. Він робив це непомітно, щоб ті три дочки не знали, хто їм закидав золото. Вважається, що звідси й пішов звичай дарувати подарунки.

У Німеччині батьки дарували зимовий одяг своїм дітям на свято Миколая. Пізніше вони почали робити це таємно, щоб діти вірили в диво. Згодом почали дарувати цукерки, горіхи, сухофрукти. Вважалося, що святий Миколай  вносив до своєї Золотої книги гідних та негідних подарунка. Тому діти почали писати листи про добрі справи, які вони зробили, і який подарунок хочуть отримати. А тим, хто поводився погано, Святий Миколай клав під подушку різочку, як покарання за недобрі вчинки.

З Німеччини свято поширилося на сусідні країни – Австрію, Нідерланди, Чехію, Словаччину, Польщу.

Еспресо.TV зібрало традиції святкування цього дня в різних країнах.

У Німеччині діти перед тим, як лягти спати, вішають всюди спеціальні черевички чи шкарпетки, щоб Святий поклав туди подарунок. Та якщо дитя погано поводилося, то може отримати звичайну різку.

В Італії в містечку Сассарі 6 грудня відбуваються гучні гуляння та процесії. Його покровителем вважається святий Миколай. Протягом дня дарують подарунки.

В Албанії цей день більш відомий як день Миколи Зимового. Починається святкування з вечора попереднього дня і триває весь наступний. Люди в будинках запалюють свічки і тримають піст до півночі. Після цього на стіл подається смажена свинина чи ягня. Під час святкової трапези люди говорять один одному: "Нехай ніч Святого Миколая допоможе тобі!".

У Франції він вважається покровителем Лотарингії, і саме тут святкування відбувається найактивніше. Крім того, тут свято є офіційним. В містечку Сан-Ніколя-де-Пор, наприклад, увечері виходить святкова процесія з центру міста і рухається головними вулицями під фанфари. На її чолі йде старець із білою бородою, тобто Святий Миколай, у супроводі з привидом. У руках привид тримає різки, щоб відшмагати неслухняних дітей, а потім забрати їх із собою в мішку.

Нідерланди славляться тим, що святкування готується задовго до самого свята. За кілька днів до 5 грудня вважається, що Миколай припливає на пароплаві до Нідерландів разом зі своїм конем на ім’я Амеріго. Саме в ці дні діти розставляють своє взуття дуже обережно та охайно перед каміном або перед дверима при вході. У взуття прийнято класти морквину або сіно для коня. Роблять вони це, співаючи пісні для Святого Миколая. А з ранку знаходять у своєму взутті подарунки.

У Польщі Святий Миколай приходить як єпископ із золотим посохом та в яскравій одежині. Подорожує він пішки, на коні чи на санях. Напередодні свята діти вішають чисті білі панчохи або ставлять начищені чоботи з вірою, що вони будуть наповнені дарунками.

В Україні святкування відбувається з 18 на 19 грудня. Свято Миколая прийшло до нас з 1088 року, ще за часів князя Всеволода Ярославовича. Один із перших храмів у Київській Русі був побудований саме на честь цього святого княгинею Ольгою. Храм з'явився в середині IX ст. над могилою Аскольда в Києві. 

Для українців із давніх-давен Миколай вважається заступником простого люду. Цікаво, що ім'я в перекладі з грецької означає "перемога народу". В Україні здавна це свято було значущим та веселим. На свято і нині проходять різні вистави, присвячені Святому Миколаю, благодійні акції, концерти. У селах все відбувається масштабніше. Організовується вертеп, ярмарки, співаються колядки та пісні. Батьки у ніч на 19 грудня кладуть цукерки, солодощі, іграшки або гроші своїм діткам під подушку. 

Святий Микола сходить із небес вночі, де він вже знає, як поводили себе діти. Подарунки він кладе тільки під подушку, його супроводжують янголи та чортики, які говорять йому, що українські дітлахи поводять себе погано і не заслуговують дарунків. А самі чорти прагнуть відібрати мішок із подарунками. Але Миколі все відомо, та й янголи пильнують поруч. Тому кожна дитина отримає заслужений подарунок у цей день.

Цікаво, що ім’я Санта Клауса походить від імені Святого Миколая (Seint Nicolas). В Америці він з'явився завдяки переселенцям із Голландії, де 6 грудня святкують свято Сінтерклаас. З часом ця нідерландська назва була спрощена і виникла назва Санта Клаус. А час святкування змістився до різдвяних свят. Тому подарунки в Америці дарують саме на Різдво. 

Свято Миколая – це останній день року, коли можна розрахуватися з боргами. Вважається, якщо за день до свята загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться. Святий Миколай виконає його.