Фейкбук. Як інтернет-брехня робить з нас дурнів

Google і Facebook почали свою офіційну боротьбу з брехнею і фальсифікацією в інтернеті. Президентські вибори США показали на скільки сильно інформація, поширена в соціальних мережах, впливає на громадську думку. Вибори виграли тролі, боти і інформаційні вкидання.

Крейг Сільверман, головний редактор канадської редакції новинного ресурсу BuzzFeedNews навіть провів в Facebook дослідження, в якому вирішив розібрати найгучніші повідомлення про американських виборах. Сильверман проаналізував розвиток і поширення 20 найбільш незвичайних і хибних повідомлень і 20 просто гучних новин.

Серед хибних новин були повідомлення про те, що Папа Римський Франциск благословив Трампа на президентську посаду, про продаж зброї Клінтон для ІД, про знайдене листування Клінтон з "Ісламською державою", про звільнення Клінтон з державної посади, і про загадкове "самогубство" агента ФБР, підозрюваного в організації витоку електронного листування Клінтон.

Сила репоста

За вісім місяців досліджень (з лютого по листопад 2016 року), обороти поширення новин помінялися місцями. Якщо на початку кількість репостів помилкових новин з сумнівних ресурсів була трохи меншою за 3 мільйон, то до листопада ця цифра зросла в три рази і досягла майже 9 мільйонів. І навпаки, цитування справжніх новин в Facebook з великих сайтів знизилося з 12 мільйонів, до 7.

Подібний аналіз став можливий, завдяки спеціально розробленої Сільверманом програми Evergent, алгоритми якої дозволяють перевіряти інформацію на достовірність, цитованість і відстежувати першоджерело повідомлення.

Реакція засновника Facebook Марка Цукерберга на дослідження була неоднозначною: він заявив про "безумство" ідеї впливу Facebook на американські вибори і про те, що 99 відсотків контенту у соцмережі справжні. Однак кілька тижнів тому повідомив про те, що Facebook розробив цілу програму для боротьби з недостовірною інформацією.

Можливо його думка змінилася після того, як алгоритм Facebook "поховав" свого засновника, повідомивши світу про його смерть, чим викликав великий резонанс в суспільстві.

Чому множаться фейки

Міжнародна компанія Ipsos провела соціологічні дослідження, в якому виявила, що 75% американців не читають статтю або новину далі заголовка. Кричущий, хоч і помилковий заголовок тексту запам'ятається краще, ніж спокійний заголовок статті, в якій будуть розписані всі аргументи і докази.

Програма Evergent Сільвермен показала, що люди більше читають фальшивки, ніж їх спростування. На додаток до цього, Канадські вчені з університету Макджіл під час експерименту виявили, що люди швидше реагують на заголовки, в яких є негативні за значенням слова, такі як: бомба, війна, вбивство, тероризм, рак.

Відповідно, досить написати шокуючий заголовок, необов'язково правдоподібний і підкріплений доказами, щоб здивувати читача і викликати у нього почуття небезпеки, страх і бажання поділитися новиною, щоб попередити оточуючих.

Потім можна написати спростування, що на перший погляд відновить інформаційну справедливість. Але при виборі між двома інформаційними потоками людина схильна вибирати варіант, що краще запам'ятовується. В цьому випадку, спростування, як менш шокуюча інформація, явно програє в битві за увагу читача.

Таким підходом користуються при передвиборчих і рекламних компаніях, щоб очорнити свого конкурента.

Молодь не розбереться

Існує хибна думка, що представники нового покоління, які виросли в епоху Facebook, Youtube, Twitter та інших соціальних мереж, мають імунітет до помилкових новин. Однак, це не так: підлітки і молоді люди так само вразливі до брехні в інтернеті, як і дорослі. Це було доведено групою стенфордський вчених, за допомогою експерименту, проведеного в американських школах і коледжах 12 штатів.

До вибірки експерименту увійшло 7804 студента, а сам експеримент тривав півтора року. Програмою пропонувалось 56 завдань, в яких студентам пропонувалося відзначитися справжню новину від помилкової, оцінити інформаційну благонадійність сайтів, статей, повідомлень в Facebook і Twitter, відрізнити профіль реальної людини від вигаданої (бота) і пояснити свою відповідь.

Висновок, зроблений вченими на основі тестів, був невтішним: незважаючи на те, що молодь є цифровими аборигенами і здатна перестрибувати з Facebook на Twitter, одночасно завантажуючи селфі в Instagram і листуючись з друзями, вона не здатна відокремити правду від брехні при спробі оцінити інформацію в соціальних медіа.

Не вір очам своїм

Наприклад, одним з тестових питань було визначити достовірність повідомлення (яке насправді було хибним), розміщеного на сервісі Imgur. У повідомленні говорилося про аномальні ромашки з двома суцвіттями, які виросли в Японії, після викиду радіоактивного забруднення, що утворився в результаті аварії на атомному заводі Фукусіми в 2011.

Більшість опитуваних повірили в повідомлення, бо вважали фотографію незаперечним фактом. Студентів не збентежила відсутність доказів того, що фотографія була зроблена саме в Японії. Лише 20 відсотків опитуваних засумнівалися в достовірності повідомлення.

Однак, не варто вважати американських студентів дурними – пост про ромашки в Фукусімі отримав швидкий розголос в 2015 році. Незважаючи на те, що редакція Independent та інших не менш відомих видань повністю викрили автора повідомлення, багато поважних медіа в різних країнах (і в Україні теж), поспішили поділитися зі своїми читачами цією новиною, з докладним описом і аналізом всієї японської флори, що мутує.

Щоб дізнатися про це досить вбити в пошуковик "ромашки-мутанти в Фукусімі" і за кількістю виданих результатів відразу стає ясно, на скільки серйозно співвітчизники підходять до перевірки фактів при публікації новин.

"Піцагейт" і педофіли

Едгар Велч

Хоча вибори в США вже позаду, в мережі продовжують з'являтися чутки, пов'язані з Хілларі Клінтон.
Однією з них стала новина про таємне товариство педофілів, яке ніби очолює Клінтон. Штаб-квартирою таємничих педофілів, за чутками, є офіс популярної вашингтонської піцерії.

"Піцагейт" - так охрестили противники Клінтон цю вигадану змову. Спочатку все виглядало як жарт над оточенням Клінтон. Однак, слух зайшов занадто далеко. На початку грудня американець Едгар Велч вирішив особисто розібратися в тому, що відбувається.

Проїхавши 500 кілометрів до Вашингтона, Уелч зайшов в ту саму піцерію Comet Ping Pong в пошуках дітей, яких розбещують. Для переконливості, американець прихопив з собою напівавтоматичну гвинтівку AR-15, якою надалі і скористався. Так міф, що з'явився в інтернеті, увірвався в справжнє життя суспільства.

Конспірологи "піцагейта" не розгубилися, і оголосили, що випадок з Уелчем є лише інсценуванням держави, і в скандалі бере участь ще одна відома мережа Roberta's, так як в її символіці нібито є атрибути сатани.

Хілларі Клінтон не змогла проігнорувати те, що трапилося і заявила, що питання про так звані "фейкові" новини є серйозною проблемою. "Це вже не політичне питання. Епідемія шкідливих помилкових новин і пропаганди має реальні наслідки. Життя звичайних людей знаходяться в під великим ризиком", - заявила Клінтон у своїй промові, звертаючись до членів Конгресу.

Як боротися

Громадська некомерційна організація Factcheck.org поділилася зводом правил, дотримання яких знизить ризик дезінформації. Наприклад, організація радить при пошуку потрібної інформації працювати з першоджерелами або достовірним перевіреним інформаційним порталом.

Як мінімум, сайт порталу не повинен обмежуватися лише однією сторінкою і відсутністю зворотного зв'язку. Такі сайти-одноденки спеціально створені для розміщення різних "качок" і чуток.

Так само адміністрація Factcheck.org радить не розцінювати власну стрічку в соціальних мережах як джерело новин. Стрічка формується виходячи з переваг користувача, щоб розважити його. Достовірність в такій інформації часто відсутня, так як вміст намагається відповідати світогляду користувача.

Не варто боятися заглиблюватися в цікаві теми, читати статті, новини та огляди далі заголовків, використовуючи для порівняння кілька інформаційних ресурсів. Як правило, кричущий заголовок не виражає всієї суті повідомлення.

Інформація повинна бути актуальною. Тобто, повідомлення може бути і правдивим, але вже застарілим. Наприклад, після виборів в США з'явилася новина, що автодилер Ford переніс своє виробництво з Мексики у Огайо, США. Насправді ця новина датується ще серединою 2015 року, проте багато читачів не спромоглися перевірити дату. В результаті такої неуважності, були зроблені неправдиві висновки, про перенесення виробничих потужностей компанії Ford в США через перемогу Трампа.

Існує кілька сайтів, націлених на "фактчекінг" і викриття міфів. Такі сайти як Snope.com, Washington Post Fact Checker і FactCheck.org, займаються збором інформації про виникаючі на просторах інтернету чутках. Завдяки таким сайтам, можна відстежувати виникнення інформації та її достовірність.

Facebook і Google оголосили війну хибним новинам

У той же час, соціальна мережа Facebook офіційно заявила про боротьбу з недостовірною інформацією. На своїй сторінці в Facebook Марк Цукерберг визначив основні напрямки боротьби з дезінформацією.

Наприклад, тепер користувач може відзначати публікації, які не викликають у нього довіри. Чим більше таких звітів збере публікація, тим рідше вона буде з'являтися в новинній стрічці. Так само, вона отримає позначку, що можливо інформація в цьому повідомленні помилкова.

Іншим аспектом боротьби стане залучення експертів (професійних факт-чекерів) до оцінки достовірності інформації і розробки алгоритмів для усунення дезінформації.

Також Facebook перегляне свою рекламну політику, яка найчастіше призводить до того, що підприємці для залучення інформації вкидають нестандартну шокуючу інформацію.

Google також вирішив переглянути рекламну політику своєї компанії. Тепер у Google буде свій чорний список сайтів, які раніше зарекомендували себе не з кращого боку, поширюючи неправдиві новини. Учасникам такого списку Google не надаватиме послуги реклами.