Кремль збирається воскресити Єльцина

Не буду обсмоктувати всі перли, які видав нагора Володимир Володимирович Миротворець під час своєї прес-конференції перед "філіями Першого каналу". Зверну увагу лише на один пункт, який не повинно оминути увагою українське МЗС і який неодмінно має прокоментувати іноземним партнерам.

Я маю на увазі оці короткі пасажі, сказані в контексті Криму та Будапештського меморандуму: "Мы ничего не подписывали с этой властью" і "Теперь там возникло новое государство". Чи випливає з цього, що керівництво РФ узагалі не визнає тяглості та наступності в міжнародних стосунках? Тобто, скажімо, можна очікувати денонсації угод про продаж Аляски та повернення Порт-Артура? Чи це стосується лише України? Якщо друге - то як Москва збирається пояснити таку винятковість у термінах міжнародного права?

Ще одне питання: чи означає це, що для відновлення статус-кво в стосунках між РФ та Україною необхідно повернути посаду президента Леонідові Кравчуку, за якого було підписано Будапештський меморандум? Чи це, відповідно, відноситься до Білла Клінтона й Джона Мейджора? І - насмілюсь запитати - чи готовий Володимир Володимирович відмовитись від крісла на користь свого першого попередника? А головне - чи російські науковці (Московського Патріархату) оволоділи технологією воскресіння? А якщо так, то чому б не обрати когось достойнішого для пересічних громадян РФ, ніж Борис Єльцин?

Якщо ж роботи в цьому напрямі ще тривають, не забуваймо, що за принципом симетрії Україна теж може перестати почуватися зобов'язаною угодами з Росією. Скажімо, обнулити рахунки за газ, списати радянські борги, розірвати Харківську угоду щодо подовження перебування ЧФ у Криму. Та й узагалі, змінити його статус на окупаційний - чом би й ні?

Теза щодо нової держави, на перший погляд, не настільки сенсаційна. Проте вона однозначно має наробити галасу в дипломатії. Чи це заявка на відкликання визнання суверенітету? Як це має втілютватись на практиці? Як буде мотивуватись намагання це зробити через 23 роки після того, як це визнання було офіційно отримано й визнано всією міжнародною спільнотою? Маю великий сумнів, що простого "Мы передумали" буде достатньо.

Які мають бути юридичні й суто практичні наслідки такого кроку? Світова практика знає частково невизнані держави. Скажімо, КНР не визнає Тайвань, вважаючи його частиною Китаю. Наважуся провести аналогію - хоч Пекін був куди послідовніший, ніж Москва, й мав куди більше підстав.

В такому разі цей путінський пасаж можна сприймати не просто як скасування гарантій безпеки, а як заяву про готовність будь-що і в будь-який момент - тепер чи в майбутньому - приєднати Україну до РФ, зокрема із застосуванням сили. Тобто фактично це можна вважати декларацією агресивних намірів. Світ має знайти спосіб виключити саму можливість цього. Причому в найкоротші терміни.