Чи врятує гривню жорстка прив'язка до долара
Американці пропонують Україні власне бачення підтримки гривні: жорстко прив’язати її курс до «якірної» валюти – американського долара. Але чи варто зараз Україні повертатись до режиму, при котрому ми фактично жили з 1995 року?
Сенатори-республіканці Тед Круз і Марк Рубіо переконані, що запровадивши в Україні режим валютного управління, відомий як currency board, можна ефективно стримати інфляцію, не допустити монетарного фінансування уряду і захистити економіку від зовнішніх шоків. Тим не менше, в Україні немає єдиної думки з приводу цього валютного "шлюбу з розрахунку".
Режим фіксованого курсу має свої переваги – зокрема, він з часом стабілізує приплив іноземних інвестицій, вважає головний фінансовий аналітик агенції «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
«Іноземець, який вкладає в економіку країни, що розвивається, хоче знати, за яким курсом він здійснюватиме репатріацію прибутку. При фіксованому курсі прямі іноземні інвестиції виглядають привабливіше, аніж при плаваючому. Режим currency board спрямований саме на те, щоб зробити українську економіку привабливішою для іноземних інвесторів», - пояснює Шапран.
За його словами, другою перевагою фіксованого курсу є макроекономічна стабілізація - як правило, це означає зниження темпів інфляції і зниження реальних ставок на кредитному ринку.
Також режим currency board передбачає, що фіксований курс гривні до долара буде забезпечений золотовалютними резервами (ЗВР) – тобто, при сплеску попиту на валюту Нацбанк завжди зможе його погасити за допомогою інтервенцій. «В принципі, ми жили при такій системі з 1995 року, але без зовнішнього гаранта і при накопиченій (ступінчастій) девальвації», - зазначає експерт.
На його думку, в Сенаті США чудово розуміють, що на українському фінансовому ринку зараз іде війна. І наш східний сусід радів би дестабілізації цього ринку та неадекватним крокам уряду. «Американські сенатори запропонували свою відповідь на ці загрози. І режим currency board цілком може бути застосований до української економіки», - каже Віталій Шапран.
Однак в експертному середовищі присутня й інша точка зору.
Ідея currency board не дуже вдала, бо вона нічим не відрізняється від попередньої прив’язки обмінного курсу до долара, вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук. «Можна постійно скаржитись на волатильність валютного ринку і на постійну девальвацію гривні. Але насправді це – чи не єдиний інструмент стимулювання економіки в наших умовах. Я говорю не про валютні шоки раз на кілька років, а про постійно плаваючий валютний курс», - зазначає він.
На думку експерта, українцям варто звикати до нової реальності. Необхідно створювати й інструменти страхування валютних ризиків. «Але ми від цього нікуди не дінемось. Якщо ми знову прив’яжемося до долара, то знову дамо людям хибний сигнал і через кілька років вони укотре постраждають від валютного шоку. То може варто не тішити себе ілюзіями й одразу почати дорослішати та грати за правилами, які дадуть нам шанс швидко розвиватись?», - ставить риторичне питання Боярчук.
- Актуальне
- Важливе