Російським вченим більше не треба вчити англійську

Це означатиме остаточну деградацію і без того не передової російської науки. Лише на "Кримнаш" фундаментальної теорії не збудуєш.

Російські вчені все частіше скаржаться на труднощі у спілкуванні з європейськими колегами. Так, провідний науковий співробітник Інституту проблем хімічної фізики Російської академії наук Павло Трошин поскаржився на те, що західні видавництва відмовляють публікувати його роботи. Якщо в 2009-2013 роках у Трошина, за його власною інформацією, було більше сотні публікацій і жодної відмови, то за останні три місяці він отримав близько десяти відмов. 

Крім того, відзначаються труднощі з отриманням закордонних грантів, уточнив завідувач кафедрою фармакології фармацевтичного факультету МГМУ імені Сеченова Вадим Тарасов. 

Хоча у Міністерстві освіти та науки Росії і спростовують чутки про поширення санкцій на публікації наукових праць росіян, очевидно, що міжнародна світова наукова спільнота починає зачиняти двері перед носом вчених з країни-агресора.

Як відіб'ється ізоляція на російській науці і як з цієї ситуації може скористатися Україна? Відповіді на ці питання журналісти Еспресо.TV отримали у провідних українських вчених:

Максим Стріха, президент Українського фізичного товариства та заступник міністра освіти України:

Ставлення до науковців з Росії в Європі та Америці через останні події в Україні змінилося. Бо європейські і американські науковці розуміють, що російська наукова спільнота опинилася в полоні шовіністичної пропаганди і що вони насправді підтримують політику Володимира Путіна. Зокрема нещодавно Володимир Фортов, президент Російської Академії Наук, опублікував матеріал під назвою "Кримська наука нарешті повертається додому". Тобто його позиція говорить сама за себе.

Звісно, таке мислення притаманне не для всіх науковців у Росії, але, на жаль, більшості воно є. 

Хоча не можу сказати, що абсолютно всі проекти з росіянами Європа заморожує. Наприклад, зараз і досі триває співпраця по інерції в проекті Горизонт 2020 (це нова програма ЄС з досліджень та інноваційної діяльності, яка триває з 2014 року до 2020 року з загальним бюджетом близько 70 млрд євро - ред).

Аби якось змінити цю ситуацію Українське фізичне товариство звернулося до європейської спільноти з закликом зрозуміти, що частина відповідальності тих подій, які відбуваються в Україні, лежить і на плечах російських науковців. 

Крім того, українські фізики задекларували своє небажання брати учать у російських конференціях. І закликали європейську спільноту робити так само. 

Звісно, певний злам у сприйнятті росіян в Європі та світі відбувся. Я знаю декілька прикладів, коли росіянам на Заході відмовили у фінансуванні грантів. Хоча так діють далеко не всі, бо є певні контакти, схеми роботи, якісь свої інтереси.

Зрештою, як і для України це мислення також, на жаль, притаманне.  Адже ми мали тісні зв’язки з російськими науковцями. І, на жаль, не всі українські вчені зрозуміли, що їх потрібно припиняти. Деякі науковці з НАН України і досі співпрацюють з Росією. Хоча кількість таких людей дуже незначна. 

Особисто мене дуже радує, що Європа починає бути більш відкритою для українських науковців. Зокрема українські вчені, які беруть участь у проекті Горизонт 2020, цього року отримали унікальні можливості співпраці. Протягом шести років вони можуть платити лише 5% від загального внеску, який мали би робити. Таких умов не має жодна країна світу. 

Звісно, росіяни дуже сильно попсували своє реноме. І протягом найближчих років їм буде дуже важко відновити свої позиції та репутацію у світі. Тобто буде важче отримувати іноземні гранти, долучатися до світових проектів. І якщо шість місяців тому російські науковці пишалися та тішилися думкою, що "Кримнаш",  то зараз вони починають це усвідомлювати. 

Микола Жулинський, академік-секретар відділу літератури, мови і мистецтвознавства НАН України

Переконаний, що це серйозно вплине на обмін науковою думкою, досвідом та на розвиток науки взагалі. В Україні, наприклад, йде лише постійне сприяння співпраці з іноземними науковцями, це вважається престижним, коли науковці публікуються в іноземних виданнях, оскільки це є обміном ідеями. 

На мою думку, така ситуація світової науки викликана тим, що весь світ засуджує російську агресію проти України, це є їхній протест. Тому таким чином, мабуть, наукова спільнота намагається збудити думку російських учених, які мають висловлювати свою позицію з приводу агресії Росії. А думка інтелігенції є дуже важливою, адже це еліта суспільства.

Щодо України, то, на мою думку, для нас це нічого не змінить. Ми особисто вже раніше припинили наукові контакти з російськими ученими, скасували спільні наукові конференції, припинили іншу співпрацю. Тому таке рішення навряд чи вплине на нас. Для України іноземні видання відкриті, вони підтримують співпрацю з нашими науковцями.