Саакашвілі: із "варягів" - у одесити

Рішення очолити непросту область навряд чи давалося Саакашвілі легко. Кордон з Придністров`ям, строката та різновекторна місцева еліта з помітними проросійськими настроями, непростий етнічний склад регіону та задавнені економічні проблеми – на одному класі колишньому грузинському президенту виїхати буде непросто. Доведеться багато працювати та ухвалювати нелінійні рішення. Проте згода на отримання громадянства означає, що популярний в Україні політик ухвалив для себе принципове рішення стосовно власних перспектив на історичній батьківщині.

Саакашвілі вже почали пророкувати посаду прем’єра українського уряду восени. Звісно, після отримання українського громадянства йому відкрито багато шляхів, аж до обрання до парламенту, проте для участі у кастингу на посаду голови уряду доведеться здійснити ефективні перетворення у Одеській області. Зробити з неї зразкову область для всієї країни буде непросто, і це варто усвідомлювати сьогодні, у перший день перебування нового очільника ОДА на посаді.

Перелік болісних тем пану Михайлу, швидше за все, відомий, але і досвід на посаді грузинського президента має допомогти.

Парадокс ситуації полягає в тому, що українці упродовж століть працювали на користь Російської та Австро-Угорської імперій, а сьогодні наша держава змушена імпортувати фахівців державного управління. Їхня робота викликає неоднозначні оцінки. Саакашвілі в силу свого характеру та інтегрованості до українських справ має непогані шанси стати «конунгом українських варягів» насамперед за ступенем політичного впливу на ситуацію. Але є і інший бік медалі – залучення іноземців до управління Україною має нагадувати критичний імпорт, тобто здійснюватися якістю, а не кількістю, оскільки в іншому випадку мова швидко зайде про перехід нашої держави під зовнішнє управління. Та й говорити про потік бажаючих рятувати Україну, чесно кажучи, не випадає.

Переконаний, що всередині українського політикуму існує потужна група своєрідних патріотів, які прагнутимуть за будь-яку ціну дискредитувати нових співгромадян. Зараз Саакашвілі, Яресько, Абромавичус виглядають скутими одним ланцюгом надії на їхню спроможність дати поштовх перетворенням в Україні. З огляду на цей факт, головне завдання президента – забезпечити політичну "парасольку" над тими, хто вирішив отримати українське громадянство та стати локомотивом перетворень в Україні.

Зрештою, їх успіх буде представлений як тріумф президентської волі, тоді як невдача продемонструє марність старань з набуття реального змісту потенціалом нашої країни. Новим англомовним громадянам нашої держави доведеться реальними справами довести, що failed state – це не про Україну.