Олена Тищенко: Купити мене неможливо

Про призначення

Запросив пан Аваков. За що я йому дуже вдячна. Я сподіваюся, що він не буде шкодувати про це. Тому що поки що нам всім доводиться переживати певний прес, в тому числі, з боку ЗМІ. Сподіваюся, що це швидко завершиться і ми перейдемо до нормальної роботи.

Про себе

Я народилася в Миколаєві. Я потрапила до Києва, коли стала студенткою КНУ ім. Шевченка, де я отримала юридичну освіту. Після цього я працювала в Україні в комерційній сфері близько 10 років і після Помаранчевої революції  перейшла до роботи  в Комітеті Верховної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією. Прийшла після Майдану, після 11 кримінальних справ по тому підприємству, в якому я тоді працювала, по тому холдингу. Власники мали тяжіння більше до БЮТ тоді і тому вони були не на боці влади, скажімо так. І проти них було порушено цілу низку кримінальних справ, дуже багато збитків завдано і 25 постанов мною було скасовано лише за той рік в судах. Квінтесенцією моєї правової діяльності стала фраза, яку я запам`ятала на все життя від одного судді, який сказав: "Я візьму у Вас гроші, оскільки на іншому боці податкова, але якщо Ви доведете, що Ви на 100% праві". Тільки так деякі погоджувалися працювати.

У нас статтю про "дачу хабара" потрібно декриміналізувати років на 5. Якщо ми хочемо дійсно отримати якусь боротьбу в цьому напрямку. Це проти всіх світових стандартів, але відповідно до наших реалій. Бо не завжди світові стандарти можуть бути застосовані в наших реаліях.

Повертаючись до моєї біографії.  Після всього цього періоду роботи в комерційних структурах  я дуже свідомо після Помаранчевої революції пішла працювати до Комітету ВР. Десь за 6 місяців я впевнилася, що швидких змін в країні не буде. Тому що я побачила у Верховній Раді колишніх генпрокурорів, які не знали Конституцію. Я маю на увазі Потебенька. Я тоді пропонувала законопроект про відшкодування державою збитків, завданих слідчим під час кримінального провадження. Потебенько на Комітеті сказав, що хіба держава повинна відповідати за дії слідчих… Справа в тому, що за Конституцією – повинна.

Після цього і деяких ще випадків я вирішила пошукати правди десь в іншій країні. Я поїхала до Англії і отримала юридичну освіту там з нуля повну. Ступінь магістра міжнародного бізнес-права з дисертацією з міжнародних фінансових злочинів у Лондонській школі економіки. Це як в нас кандидат наук.  

Після цього я працювала за кордоном тривалий час в якості юриста, потім в якості кроскоординатора міжнародних судових спорів.

Про затримання в Росії

Я не сиділа у в`язниці. Юридичною мовою я була затримана. Це такий період моєї біографії, який став для мене ключовим в багатьох значення цього слова. В останній моїй справі, яку я вела, я була юристом досить неоднозначної особи – громадянина Казахстана Мухтара Аблязова. Але крім нього, фігурантами цієї справи були ще представники, в тому числі, радикальної російської опозиції (Бєлов-Поткін та інші). Вони мали якісь бізнес-проекти з паном Аблязовим, за рахунок чого фінансували свою діяльність. Це якось пояснює все те, що стало можливим зі мною в Росії. В Росії працювала над справами моя юридична фірма і це був дуже великий судовий процес, який одночасно йшов в Англії, на Кіпрі, в офшорних країнах, в Росії, в Нідерландах, в Швейцарії. Увага до цього прикута була досить значна.

Так сталося, що я прилетіла в Росію на два дні у юридичних справах. На той момент я не перебувала в Росії ні в розшуку, не було пред`явлено мені жодних звинувачень, але я прилетіла, мене ввечері затримали. Наступного ж дня в Росію прилетіли юристи з Англії і дали проти мене свідчення, що зі слів їхнього клієнта, вони вважають, що я причетна до злочинної діяльності, яка мала місце в Росії в період з 2006 по 2009 роки. Після цього мене було заарештовано спочатку на два місяці, потім це було продовжено. Незважаючи на те, що стаття була так звана "неарештна". В Росії взагалі тенденція така, що вони звинувачують юриста в тому ж самому, що і його клієнта. Два слідчих зі списку Магнітського займалися моєю справою, а суддя зі списку Магнітського погодив мій арешт. Це люди, проти яких були введені санкції за те, що вони були причетні до вбивства, по суті, у в`язниці відомого юриста, який працював з західними інвесторами – Магнітського.

Після мого затримання  я провела там чотири місяці. З них я два тижні голодувала. В цілому, весь цей час я боролася, доводила, що я винятково юрист і не хочу демонізувати, насправді всі – люди і навіть ті слідчі, які виконували певні завдання свої, вони не дуже мене там хотіли. Першим питанням слідчого, коли мене там затримали, було: "чому ви взагалі сюди приїхали?". Бо було все достатньо зрозуміло. Врешті-решт, доводячи свою правоту, ми домовилися, що мене звільнять, але домовилися як: я підписала заяву про те, що я дозволяю застосувати щодо мене амністію, за це я не визнаю своєї провини, але, дозволивши використати щодо мене амністію, я відмовляюся від будь-яких прав про подальше оскарження дій російського слідства. Оце така була угода, якої ми досягли.

Про майбутню роботу в МВС

Робота з повернення активів важлива, тому що вони годують тих осіб, які наразі знаходяться за кордоном, які дуже хочуть повернути ситуацію назад або повернутися, як "ляльководи" до цієї держави. Тому що за рахунок цих коштів фінансують події на сході. Тому що ці кошти, які в нас вкрадені і те що ми маємо на сьогодні, – ті зарплатні, збіднилих громадян внаслідок курсу гривні – це наслідок того, що з країни виведені шалені кошти, бюджет спустошений.

Крім того, в нас багато майнових активів, які не просто ще в країні, але які ше приносять прибуток кожного дня тим же самим особам, проти яких порушені кримінальні справи, які мають провину перед державою. І шляхом різних способів ці активи потрапили до приватної власності. Один з прикладів – це велика будівля в центрі Києва, яка будувалася як будівля суду і раптом вона стала належати банку сину Януковича. В нас є і такі кошти. Я думаю, потрібно повернути спочатку це і це нормальний підхід і це можна вже реалізовувати.

Дуже багато людей, які тут залишаються, співпрацюють з тими, хто втік, виступають "фронтами" по їхніх  бізнес-активах, ведуть бізнесову діяльність, переводять кошти. Якщо ви думаєте, що чіпляючи тих осіб, можна не зачипити когось тут, то це неможливо. Весь вал негативної інформації, яке вже ми відчули, зрубати нас на корню, наше управління і мене персонально – це пояснюється частково і цим.

*

В повноваженнях мого управління немає порушення кримінальних справ. Ми надаємо допомогу слідству, аналізуємо схеми виведення коштів, допомагаємо шукати кошти за кордоном і ми можемо вказати слідству на деякі факти, які свідчать про наявність складу кримінально-карного діяння. Але останнє слово за слідчим.

Про приватизацію "Криворіжсталі" Пінчуком та Ахметовим

Я працювала над цією справою, я була там на стадії апеляції. Фактично рішення суду було написано за тими матеріалами, які я надала. Коли готувалася ця справа, перше рішення в "Криворіжсталі" було суто політичним. Всі розуміли, що це незаконно. Справа в тому, що компанія, з якою я працювала до цього (металургійна компанія), вона допомогла мені з фахової точки зору. Ми розібрали виробничий цикл "Криворіжсталі" на частини і наклали його на умови конкурсу з приватизації. Там було те, що вимогою до покупця стало придбання мільйона тонн коксу українського виробництва на рік. Це при тому, що "Криворіжсталь" був єдиний на той момент завод в Україні, який був забезпечений власним коксом на 85%. Це при тому, що за хімічним складом продукції вони все одно потребували 25% російського коксу, бо він інший за хімічним складом і лише він давав продукцію. Умову цю було введено через 10 днів після того, як була сформована відповідна компанія Пінчука і Ахметова, яка на двох саме й виробляла мільйон тонн на рік. Це була штучна, необгрунтована умова цього конкурсу і там була змова очевидна.

Є апеляційна постанова, в якій все це було детально виписано. Я досі не розумію, чому ті факти тоді не отримали свого розвитку. А мала бути кримінальна справа проти Пінчука та Ахметова (2004 року Інвестиційно-металургійний союз Ріната Ахметова та Віктора Пінчука приватизував "Криворіжсталь", - ред.). Були свідчення Чечетова про те, як йому телефонували і казали, які умови конкурсу поставити (у 2004 році Михайло Чечетов очолював Фонд держмайна, - ред.) і що зробити. Справа в тому, що постанова суду – це юридичний факт, який не потребує доведення. Думаю, зараз вже кримінальну справу проти них не заведеш.

Про те, чому поїхала з країни

Тому що я відпрацювала в цій справі, зробила економічну програму з урядом, коли ми знижували ціни на цукор, який раптом злетів до небес, бо цукор тоді був у Суркіса, ще в декількох бізнесменів, які були наближені до Кучми якраз, а кордони були перекриті програмою "Контрабанді стоп". І цукру в країні немає, контрабандного також немає. Вони підвищили ціну з 2 до 10 грн.

Про те, скільки Курченко вивів награбованого за кордон

Курченко, наприклад, по лише одній фізичній особі перевів готівкову форму 13 млрд грн за короткий період часу. Це на той момент був $1 млрд 625 млн. І це лише одна фізична особа з великого кола підставних фізичних і юридичних осіб, через яких Курченко відмивав гроші. Звичайно, навряд чи ці люди отримували ці кошти готівкою на руки, це була просто банківська оборудка. Ці кошти заходили під іншим виглядом до того ж банку або до іншого банку з його системи і виводилися за кордон. Дуже часто вони виводилися в Латвію, тобто є інформація, як це відбувалося.

За цими   первісними  крокам порушена вже не одна справа, але насьогодні ми ініціюємо вперше в історії МВС, до речі, створення спільної слідчої групи з латвійськими правоохоронцями. Ми готуємо документ, а в них вже по факту порушена справа відмивання грошей Курченка там, за кордоном, в них є їхня інформація, в нас є наша і зараз ми готуємо документи, щоб вийти до них буквально наступного тижня з ініціативою щодо створення спільної слідчої групи.

Це дасть нам нереально потужний механізм для розслідування, тому що вони  - частина ЄС. Тобто на нас працює все законодавство ЄС, до якого нам ще дуже далеко.

Про справу Злочевського

(Микола Злочевський, екс-міністр екології при Януковичі. 2014 року Велика Британія заморозила $23 млн Злочевського за фактами їхнього відмивання у Сполученому Королівстві. На початку цього року обвинувачення з нього були зняті, - ред.)

Англійські суди – хороші, але передусім, для самих англійців. У справі Злочевського – це нонсенс, бо програла британського корона, тому що документи подавали правоохоронці англійські. Але справа в тому, що англійський суд залежить від доказів і від своєчасного їхнього подання. Є певний формальний шлях. Так от українська сторона просто не передала документи, які були потрібні вчасно, до судового засідання. Це велике запитання, відповідь на яке повинна бути надана за допомогою Кримінального кодексу України. Треба, щоб було проведено розслідування і треба встановити всі факти, в тому числі і факти спілкування службових осіб з Генпрокуратури України з захистом пана Злочевського.

Про те, чи можна купити Олену Тищенко

Після мого "російського періоду" в мене дуже змінився світогляд і купити мене точно неможливо, тобто я жива людина, але купити мене неможливо. Не цікавить. Я бачила, як розпадаються на частини 32-мільярдні імперії, я працювала в таких справах. Для мене все дуже умовно. Для мене є дійсно втома від тієї корупції, бруду і криміналу, який панує в нашій країні досьогодні.

Я буду віддавати свою зарплату співробітникам свого управління. Бо я не знаю, як ще нормальних фахівців запросити на держслужбу. Мені є на що жити, і це дозволяє мені бути ідеалістом тривалий час.

Про колишнього чоловіка та дітей  

В мене колишній чоловік займається бізнесом і в принципі він якоюсь мірою підтримує дітей. В мене діти захищені, і це для мене головне. Це дає мені можливість працювати. Він мій колишній чоловік, але хороша людина, і він також негативно налаштований до того всього, що відбувалося до сьогодні. І як бізнесмен, він дуже багато страждав від цього: від схем Курченка, коли його, як нафтотрейдера, було фактично відсунуто від торгівлі, коли зайшли контрабандисти. Тобто він нормальна людина, але проблема в тому, що не здає знайомих: я прошу інформацію про того, про того, але не дає…

Про співпрацю з Аваковим

Я сама на нього виходила, і не один раз, з пропозиціями і проектами. Я розсилала схеми йому, як можна повертати кошти, я малювала, яким чином вони виводяться з України, і показувала, що ми маємо робити, як має діяти управління, яке ми створюємо в МВС. Після певного часу, коли створилася така напруга, що треба щось робити і треба мати якусь аналітику поза межами МВС і поза кордонами України. На жаль, на сьогодні в нас хороше слідство, воно працює на території країни дуже добре, але воно не готове до роботи за кордоном з великої кількості причин. По-перше – перед ними не ставили подібні завдання, по-друге – не володіють мовами. По-третє – от мене питають, чому мене призначили. Я відповідаю, що от назвіть мені ще одного юриста, який отримав юридичну освіту тут, пропрацював 10 років тут, потім отримав юридичну освіту за кордоном, пропрацював понад 8 років там, працювала на захисті у справах, в тому числі  щодо відмивання коштів.

Про те, з чого почне роботу в управлінні

Перш за все, це ті справи, які вже на слуху і потрібно давати суспільству якусь відповідь і взагалі – розслідувати за законом.

Це справа Курченка, звичайно, розшук коштів, встановлення порядку виведення коштів і це розшук коштів за кордоном, а також робота з тими активами, які ще залишилися в Україні.

Це, звичайно, "БРСМ" і Ставицький. І нафтобазу цю, і нафтопродукти ці потрібно було арештовувати ще рік тому. І у нас є механізм щодо заочних вироків. Я не розумію, що заважало тоді, але зараз я вже в системі і буду знати, що заважає, і буду допомагати усунути це.

Не треба все цілком розслідувати, треба розслідувати невеличку частину, довести її, подати до суду, отримати заочний вирок і стягнути майно. Не треба чекати 10 років, поки ми встановимо всі схеми Курченка або всі схеми "БРСМ" і Ставицького, достатнього того, що ми маємо хоча б за для того, щоб стягнути те, що в нас вже є, або те, що арештовано по санкціях, або те, що ми найближчим часом будемо дізнаватися і дізнаємося. Я розумію, що це не повинна бути "боротьба з вітряками", а мають бути конкретні результати. Тому ми маємо починати з того, що лежить поруч.

В органах державної влади відчувається, що певні особи працюють на інший бік. Я не буду брати когось за шкуру і казати, що це він, але це відчувається. Навіть в моїй роботі моїм завданням буде на кожному етапі, як тільки я побачу, що хтось не дає йти далі, хтось ставить палки в колеса і, з дозволу міністра, я буду залюбки оприлюднювати прізвища.

Про протидію новоствореному відомству

Я ще не стала до справи і вже проти мене такі закиди шалені, які відбуваються за декілька днів. Їх буде більше, ми ж воюємо не з хлопчиками та дівчатками, а воюємо з потужними силами, які мають свої медіа, які мають кошти на все це. І в принципі, я вже проходила піар-кампанії проти себе, проти мене вже так воювали. Чорний піар проти мене застосували, коли потрібно було в Росії виправдати мій арешт – раптом я стала відома там, а раніше ніколи не була.

Про проблеми антикорупційної боротьби в Україні

Немає єдності в команді. Взагалі немає. Це велика проблема. Раніше на Заході були такі ж самі ситуації, коли кожен орган чи ланка влади були в такому собі "вакуумі", самі в собі. Але зараз, навіть на Заході, вже ніхто так не працює. І це нормально. Якщо ви працюєте в будь-якій комерційній установі, якщо ви власник бізнесу, то ви хочете, щоб ви всі були однією командою. В Україні немає єдиної команди. Навіть ці нападки на мене зараз, вони штучні, замовні, прописані, але навіть коли Лещенко зараз на мене нападає, я на нього дивлюся і думаю, ти журналіст скандальний або ти частина влади і частина коаліції? Людина має зробити вибір. Якщо ти частина коаліції, то навіщо ти поливаєш брудом призначення в самій коаліції? Тим паче – це технічне призначення, я ж не потрапила на посаду міністра. І нападки ці дуже штучні, і це розхитування суспільства. Те, що ми бачимо, я бачила – тут в нас мета, а тут ми всі, і поки ми йдемо до мети, просто ця гризня вся заважає добігти. Нам не потрібна така ситуація, бо ворог ззовні. А ми робимо собі ворога у середині. Єдності немає однозначно. Це проблема, яка заважає.

Друге – я бачу, на жаль, дуже велику кількість популізму, від якого, я сподіваюся, ми будемо відходити. Бо від створення багатьох антикорупційних органів нічого не зміниться, треба змінювати систему не екстенсивним шляхом, а інтенсивним. Не треба… от зараз кажуть, що давайте створимо ще орган з повернення коштів під Мін`юстом. Якщо ми маємо його створити і нам за це гроші дадуть, ну давайте створимо, але справа в тому, що суто юридично – він нічого не зробить, поки справу не розслідують, майно все не знайдуть шляхом слідчих дій  і шляхом розкриття банківської інформації і тільки після цього цей орган  може взяти на себе функцію Мін`юста наймати юристів і відправляти їх до іноземних судів, щоб стягнути майно.

Ну добре, буде окремий орган і ми поставимо "галочку", ЄС поставить "галочку" - нам дадуть якісь кошти, але ж вибачте, через три роки такого управління ми залишимося з п`ятьма органами протидії корупції, п`ятьма органами з повернення коштів, ще з чимось, а воно не буде працювати! Бо систему треба міняти не по формі, а по змісту.