Домовленості - не наказ: хто порушує Мінські угоди

21 липня в Мінську відбулося чергове засідання робочих підгруп та Тристоронньої контактної групи по Донбасу. Аби підштовхнути сторони перемовин до конструктивних результатів, участь у них взяв голова ОБСЄ Івіца Дачич. За його словами, контактна група дішла згоди щодо відведення танків та озброєння калібром менше 100 мм від лінії зіткнення. Досягти переконливих результатів щодо проведення місцевих виборів не вдалося. Дачич зазначив, що для цього може знадобитись окрема угода.

Отже, чергова зустріч крапку не ставить. На це і не було особливих сподівань. Адже якими б вичерпними не були попередні Мінські домовленності, вони не працюють. 

Минуло майже півроку з дня укладання  других Мінських угод у форматі "нормандської четвірки", що відбулися 11-12 лютого цього року, в яких узяли участь лідери України, Німеччини, Франції та Росії, на заключному етапі перемовин до них приєдналась спецпредставник ОБСЄ Гайді Тальявіні. Підготовлений четвіркою текст домовленостей підписала Тристороння контактна група з представників України, Росії та бойовиків із самопроголошених республік. 

За кілька місяців представники "нормандської четвірки" кілька разів констатували, що угоди порушені, але в Мінську продовжують зустрічатися робочі підгрупи з різних питань, що мають врегулювати ситуацію на окупованих територіях. Крім того, вже виникла потреба в черговому засіданні "нормандської четвірки". 

Еспресо.TV пригадав умови лютневих домовленостей та оцінив ступінь їх виконання Україною та "ДНР" та "ЛНР".

Припинення вогню

Умови: З півночі 15 лютого мало відбутись повне припинення вогню з обох боків фронту.

Україна: Петро Порошенко віддав наказ Збройним силам про припинення вогню рівно о 00.00 15 лютого. Він також зазначив, що "отримавши удар по одній щоці, ми не будемо підставляти іншу". Отже армія отримала право стріляти у відповідь на вогонь з боку бойовиків.

Бойовики: Одразу після оголошення режиму тиші, терористи почали обстріл Дебальцевого, намагаючись створити "котел" для українських військових. Незважаючи на заяви терористів про те, що саме ЗСУ почали стріляти першими, обстріли з боку бойовиків 15 лютого зафіксувала моніторингова місія ОБСЄ. 

Кількість вбитих силовиків у зоні АТО важко оцінити точно. Але за даними на січень 2015 року вона становила близько 1400 загиблих. Станом на червень кількість загиблих становила понад 1700 людей. Отже, за період "припинення вогню" бойовики вбили понад 300 військових.

Відведення важких озброєнь та іноземних військ

Умови: До кінця лютого відведення ракетних систем залпового вогню "Торнадо-С", "Ураган", Смерч" та тактичних ракетних систем "Точка" на 140 км. Відведення ракетних систем залпового вогню на 70 км, артилерійських систем калібром 100 мм та більше – на 50 км. Для українських військових відведення мало відбутися від фактичної лінії зіткнення. Для бойовиків – від лінії зіткнення згідно Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року. Під наглядом ОБСЄ територію Україну мали залишити всі іноземні військові формування та найманці.

Україна: Взаємодія українського війська з іноземними формуваннями стосується лише проведення спільних навчань. Останні з них Saber Guardian/Rapid Trident-2015 зараз відбуваються на Яворівському полігоні у Львівській області.

Бойовики: Обстріли підконтрольних Україні територій у перші ж години після "перемир'я" вказують на не відведення ними важкого озброєння. Також одразу після Мінських домовленостей терористи відвоювали Дебальцевський плацдарм. Російські військові не полишили Донбас, а Росія продовжує постачати зброю. Прикладів участі іноземців у війні чимало. Одним з найяскравіших стало захоплення в полон російських спецпризначенців під Щастям у травні.

Обмін полоненими та амністія

Умови: Для учасників подій, що сталися в деяких районах Донецької та Луганської областей, окремим законом мали бути забезпечені помилування та амністія. На п'ятий день після відведення озброєнь мав відбутись обмін полоненими за принципом "всіх на всіх".

Україна: 10 липня відбувся останній обмін полоненими за формулою "10 на 10". Влада не називає точну кількість полонених військових. Визначити її неможливо, тому що контакт із терористами з цього питання вкрай складно встановити. "Сподіваємося, що їх більше, ніж 300, тому що є безвісти зниклі, яких ми теж шукаємо. Це не тільки військовослужбовці, серед цих хлопців є і цивільні особи, яких близько 60 осіб", - повідомив в травні переговорник Центру сприяння звільненню заручників при СБУ Юрій Тандіт.

Бойовики: Як вказує речник Адміністрації президента України з питань АТО, всі намагання України провести обмін марні. Українська сторона ініціює обмін, у тому числі і масовий, але терористи не йдуть назустріч. У свою чергу, в російських ЗМІ марять про те, що їхніх полонених в Україні катують та "вирізають у них на спинах свастики", як розповів представник так званого міноборони "ДНР" Едуард Басурін.

Конституційна реформа, вибори та особливий статус Донбасу

Умови: Проведення до кінця 2015 року конституційної реформи з метою децентралізації з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей. Прийняття законодавства про особливий статус Донбасу (відсутність покарання та дискримінації бойовиків, право на мовне самовизначення, участь органів самоврядування в призначенні прокурорів та суддів, соціально-економічна підтримка окупованих територій Донбасу, створення народної міліції тощо). Визначити території, на яких має поширюватись дія закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування, та почати готуватись до місцевих виборів.

Україна: У березні вступив в силу закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Він, зокрема, зазначає, що вибори на досі окупованих територіях мають відбутись згідно з українським законодавством та за участі міжнародних спостерігачів. Президент розробив та надав на розгляд Раді законопроект про зміни до Конституції в частині децентралізації. У перехідних положеннях запропонованої редакції Основного Закону зазначено, що особливості місцевого самоврядування в деяких районах Луганської та Донецької областей регулюються окремим законом. Місцеві вибори призначено на 2015 рік. Парламент відправив законопроект на розгляд до Конституційного суду. Парламент також ухвалив законопроект про місцеві вибори, що мають відбутися в 25 жовтня  2015 року. Проведення їх на окупованій території народні обранці вважають неможливим, оскільки терористи не припинили вогонь та окуповану територію не залишили іноземні військові формування.

Бойовики: Звинувативши Київ в порушенні домовленостей, адже зміни до Конституції та прийняття закону про місцеві вибори відбуваються без участі самопроголошених республік, терористи вирішили самостійно провести місцеві вибори на окупованих територіях. У "ДНР" їх "призначили" на 18 жовтня, в "ЛНР" – на 1 листопада.

Читайте також: Навіщо терористам "ДНР" місцеві вибори 

Контроль над кордоном

Умови: За умови проведення конституційної реформи при узгодженні з Тристоронньою контактною групою, до кінця 2015 року Україною має бути відновлений контроль над державним кордоном у зоні конфлікту.

Україна: Держава не може встановити контроль над 400 км кордону з Росією.

Бойовики: Постійно здійснюють обстріл українських прикордонників. У липні терористи активізували атаки по блокпостах "Березове", "Майорське", "Мар'їнка".