Дефіляда в Карпатах, на городі Лис і притулок для Одіссея

Ігор Бондар-Терещенко
16 листопада, 2015 понедiлок
10:01

Антиутопії зазвичай з’являються там, де колоніальну думку навіть УПА не викорінило. Натомість у метрополіях інакше, там тінь Кожелянка перечіпається об "гарячий камінь" радянської прози, і мов паралітик на роздоріжжі, суне далі в європейську прозу тамтешніх українських волоцюг

Утім, щодо роману "Карпатський капкан" Сергія Ухачевського (Л.: Кальварія) особливих "утопічних" рефлексій не спостерігаємо. Оскільки все, що відбувається у цій захоплюючій історії, будучи цілком динамічно викладено на двостах сторінках, має реальну основу. І персонажі такі переконливі - Йосип Сталін, Лаврентій Берія. Та й про операцію "Вісла", мабуть, всі чували. Тоді, після війни, маршал Жуков взагалі хотів усіх українців до Сибіру виселити, мовляв, нехай там свою Україну будують. Те саме у «карпатській» епопеї нашого автора, в якій суцільні німецькі шпигуни, англійські диверсанти, доблесні радянські розвідники і повно українських повстанців, як на обкладинці, перемальованій з польського журналу коміксів «Relax». А ще "у кутку біля дверей із табличкою "Шеф відділу лейтенант Дж. Хадсон", за столом, що був заставлений телефонами, папками й стосами паперів, сидів сержант з мужніми рисами обличчя й шрамом через усю ліву щоку, який верещав у телефонну трубку: "Перевірте! Сто разів перевірте цю інформацію"!

Хоча  що там перевіряти? Адже давно відомо, що радянські спецслужби, аби дискредитувати УПА в очах населення, перевдягалися "лісовими братами" і вчиняли терор. От лишень що трапилося по тому з цими псевдо-підпільниками, які для начальства були відпрацьованим шлаком, можна не здогадуватися, а прочитати у "Карпатському капкані". А щоб читати було не так сумно,автор додає "життєвого" перцю, коли "дівчина підтягнула вище сіру спідницю однострою, з-під неї виглядали точені ніжки в панчішках з мереживними підв’язками", і розповідає цікаві бувальщини, схожі все ж таки на утопію, і вже потім на цілком сучасний анекдот.

Бувальщини у романі здебільшого німецько-фашистські. "Після нашої перемоги вони тисячами будуть переїздити до Берліна, й за кілька років у нашій славній столиці з’являться російські ресторани з балалайками та п’яними козачками. А в театрах будемо слухати страждальні монологи постійно п’яного поміщика про гірку долю його кріпаків і читати товстенні книги графа Толстого... А ще - вистоювати довгі черги в каси за білетами на якогось новітнього російського Шаляпіна. І будемо заслуховуватися вечорами його басовитим ревінням про Волгу-матушку й життя бурлаків".

Що ж до анекдоту, то його теж не гріх нагадати, бо саме ним все в романі закінчується. Ну, може, не в романі, але в житті - точно. Це коли Мюллеру наснився кошмар про Німеччину 2015 року, і він скаржиться Штірліцу. Мовляв, канцлер у тому сні – баба, міністр закордонних справ – педераст, на заводах Даймлер-Бенц працюють турки, замість смолоскипової ходи - гей-паради, німці платять гроші євреям і виконують накази негра з Америки!

Так само перекинутий сюжетними ночвами у нещодавню радянську історію роман Володимира Лиса "Камінь посеред саду" (Х.: Клуб Сімейного Дозвілля). І хоч на тридцять другій сторінці в руці героя з’являється мобільник, і розумієш, що рочків сюжету набагато менше, ніж Жовтню, але все одно видається, що заздрісна пам’ять про старі добрі часи мучить автора, не відпускає. Це коли герой роману просиджує штани в конструкторському бюро, а виходить з того якщо не кіно "Польоти уві сні та наяву", то затишні слідства-які-провадять-знавці – це вже точно. Принаймні книжка Лиса цілком заслужено названа психологічним детективом, як, власне, більшість його творінь, для чого навіть на "гарячий камінь", як в однойменному Аркадії Гайдарі, сідати не треба, щоб загадати йому побільше успіху в читачів.

Тим не менш, про сюжетну бруківку таки варто згадати. " - Як він загинув? – спитав Верещук. Прокурор не знав. Порадив зателефонувати у райвідділ міліції, що Верещук і зробив. - Дільничний каже, що того чоловіка знайшли в саду придушеним каменем, - сказав йому оперативник, який теж мав їхати у Ясенівку. - Каменем? - здивувався Верещук. - Яким каменем? - Не знаю, - відповів оперативник з райвідділу. - Каже: в саду там лежав якийсь камінь - і ним начебто прибили того чоловіка".

Камінь в саду бажань наших про те, аби побільше таких психологічних детективів, все-таки лежав. "То був великий чорний каменисько, висотою до метра, може, трохи більше, напівкруглий, з кількома стесаними кутами", саме таким одороблом вбивають на початку, щоби потім детально все пояснювати. Хоча, що тут пояснювати, все одно потрапиш у черговий "капкан" вже не «карпатської», а взагалі всесоюзної туги-нудьги. "Дорогою я зустрів знайомого інженера з нашого заводу, - повідомляє герой "Каменю посеред саду», - і поінформував, що подивився кіно. Він сказав, що теж хотів би побачити цей детектив, тільки от чи дружина погодиться - десь там ходила по крамницях, а він поспішав їй назустріч. -  Вона не любить детективів, - сказав знайомий. - Хто вона в тебе? - спитав я. - Учителька, - відповів той. - А‑а, - протяг я. - Ну, може, вмовиш. - Вона швидше додому потягне, борщ варити. - Борщ - серйозна справа, - сказав я. - Ну, бувай".

Невже справді іноді краще жувати? Нехай навіть "психологічне" каміння наських детективів.

Якщо вже мова про гравій душі нашої, то притулку після кримінального чтива хочеться не в психологічній Європі, куди кликав Хвильовий, а в кубельці спогаду про те, як там насправді буває. Наприклад, у романі Тимофія Гавриліва "Де твій дім, Одісею?" (Л.: Видавництво Анетти Антоненко) про це розповідається більш ніж переконливо. По суті, це той самий борщ з детективу про кам’яні штани в конструкторському бюро. І хоч автор від самого початку зрікається будь-яких ситуативних збігів радянського, а чи пострадянського кшталту, мовляв «світ зазнає докорінних змін, і сьогодні в ньому ніщо вже не таке, як учора», і навіть відмахується від «романного» жанру, називаючи своє дітище «поемою», але хоч в які Пєтушкі ти їхав зі своєї Москви, все одно Тінь великого класика бігтиме за тобою аж до самого Відня. І неважливо, Гоголь чи Венічка Єрофеєв, які мали власні «поеми», ввижатимуться тобі в шибці буфету, адже автор тут-таки погоджується, що "січень в Осло мало відрізняється від січня в Буенос-Айресі". І мова, отже, не про час, а про відстань, чи пак географію вкупі з метеорологією для споконвіку злиденної нашої "європейської" публіки.

І хоч свого часу Лев Рубінштейн вже писав про те, що переважання пір року над частинами світу стає настільки очевидним, що вже ніби як не є предметом обговорення, але Україна, як відомо, не Росія, і тому герой Гавриліва все одно борсається в сиропі сюжету. "Під впливом такого маловтішного досвіду, - значить він, - я час до часу змінюю робоче місце, перебуваючи то за столом перед комп’ютером, де займаюся моїм улюбленим видом спорту - серфінгом на хвилях віртуального океану, то сидьма за журнальним столиком, то в синьому кріслі на металевих ніжках, то лежачи в ліжку, мріючи й пишучи, - я проводжу там чи не найбільше часу".

В результаті, як відомо, народжується те, про що пишуть на звороті книжки. Це установче добро автор сих рядків подарував свого часу братові-галичанинові, і відтоді наліпка "європейська проза" так і гуляє по всіх його обкладинках. Насправді ж що це означає? У даному випадку все чесно, без інсинуацій, імітацій та іншого кумівства. Просто після Іздрика з Прохаськом так затишно описувати світ Кафки і Музіля з повним Ротом психологічних деталей у власних ранкових медитаціях або главах з назвами на кшталт "Інвентаризація інтер’єру" чи "Пояснювальна цидулка" - це, панове, треба вміти. Власне, Тимофій Гаврилів уміє.

Утім, на відміну від традиційної метафізики Прохаська, який пише про ялівець і смереки, в автора урбаністичної "поеми", відповідно, чудова "цивілізаційна" проза. Не гірша за "дику" і "лісову", адже щасливе неробство у ній так само переважає над "патріотичними" діями чи то в барі, а чи в кущах. Наприклад, знаєте, які справи у нашого Одіссея? І як саме вони щодня залагоджуються - про це теж цікаво аж до гіркої ялівцівки в шлунку і смутку в галицькій душі при вигляді спаленого на самогон лісу.

"Тут, бачу, необхідно коротко розтлумачити, що означає "залагодити справи", - уточнюють в поемі. - Це, вештаючись між бароко і рококо, ренесансом і кока-колою, романськими аркадами і парасольками вуличних столиків на тротуарах з рекламою марльборо й нескафе, з’їсти кусник піци в італійця, руйнівника моїх уявлень, почерпнутих з криниць, з яких я тамував свого часу спрагу. Або з’їсти шніцель, який-небудь кордон бльо фом швайн, в шніцельгаусі напроти піцерії, левантійський кебаб "міт зер шарф" перед апетитною хлібарнею, де, перш ніж повернутися додому, я купую дві булочки - на вечерю і до сніданку".

Мабуть, ви такі праві, і жувати нам не пережувати "європейську" гастрономію душі, щоби наша власна ніжна утопія нарешті перетворилася на золоті, зварені на круто яйця детективного сюжету. З обов’язково «психологічним» первнем.

Читайте також:
Київ
-1°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 37.73
    Купівля 37.73
    Продаж 38.53
  • EUR
    Купівля 40.36
    Продаж 41.27
  • Актуальне
  • Важливе
2023, середа
29 березня
07:20
санкції проти Росії
Російська економіка починає зазнавати краху, – The Wall Street Journal
07:17
Мелітополь, Запорізька область, удар ЗСУ по окупантах, окупанти, вибух
У Мелітополі пролунали вибухи, окупанти заявили про обстріл залізничного депо
06:53
Ентоні Джошуа
Джошуа пообіцяв завершити кар'єру в разі поразки від боксера зі США
06:45
Євген Пригожин
ISW: Пригожин може використовувати медіа-вплив, щоб балотуватись в президенти
06:31
Джо Байден
Байден прокоментував рішення Путіна розташувати ядерну зброю в Білорусі
06:25
Збірна України
Відбір на Євро-2024: який вигляд мають турнірні таблиці усіх груп після 2-го туру
06:10
Ексгумація
Завдяки ДНК-лабораторіям від США час ідентифікації загиблих скоротився до 90 хвилин, – Нацполіція
05:42
окупанти орки
В ISW припустили, скільки росіяни захопили відсотків території Бахмута
05:25
Євро-2024, збірна Іспанії, збірна Шотландії, Родрі
Євро-2024: результати відбіркових матчів 28 березня
05:07
міністр оборони США Ллойд Остін
Винищувачі F16 українцям не допоможуть: У Пентагоні назвали головну потребу українців на цій стадії війни
04:39
Морська піхота, ЗСУ, українські військові
Морпіхи ліквідували російський спостережний пост та знищили 8 окупантів
04:25
Василь Ломаченко та Джемейн Ортіс (ліворуч)
Ломаченко дізнався остаточну дату і місце бою проти абсолютного чемпіона світу
03:28
Реджеп Тайїп Ердоган
Туреччина вперше запустила крилату ракету з морського дрона
02:49
Михайло Мудрик, Мейсон Маунт, тренування Челсі
Конкурент Мудрика може перейти з "Челсі" в "Баварію"
02:03
Словаччина Україна
"Надзвичайно обурені звірствами": Словаччина засудила злочини РФ щодо жінок і дітей
01:46
Російський обстріл, вибух, Сумщина
Обстріли Сумщини: за день в області зафіксовано більше ніж 100 прильотів
01:26
Олександр Усик
Усик розпочав перемовини про наступний бій. Відомо ім'я суперника, - інсайдер
00:58
Лавров
Центр протидії дезінформації оприлюднив добірку фейків від Росії за 28 березня
00:42
збірна Румунії, збірна Білорусі, Євро-2024
Відбір на Євро-2024: Білорусь програла у другому матчі поспіль, цього разу - Румунії
00:24
Збірна Шотландії
Шотландія сенсаційно перемогла Іспанію у відборі на Євро-2024
00:06
Загинув льотчик Денис Кирилюк
На бойовому завданні загинув пілот винищувача Денис Кирилюк – кавалер ордену "За мужність"
2023, вiвторок
28 березня
23:43
Герман Галущенко
Очільник Міненерго Галущенко закликав світ поширити санкції на ядерну галузь РФ
23:10
Посадовець Росгвардії Сергій Волков
У Росії затримали посадовця Росгвардії через постачання несправної зброї на 400 млн рублів
23:07
міністр оборони США Ллойд Остін
Україна матиме дуже хороші шанси на успіх, - голова Пентагону Остін про контрнаступ ЗСУ
22:42
Зеленський відвідав Сумщину
"Росія щодня обстрілює прикордоння, але життя повертається і відбудова триває": Зеленський про візит на Сумщину
22:33
Аналітика
Сергій Згурець
Відступати від Вугледара ми не збираємось, а скоріш - навпаки. Колонка Сергія Згурця
22:29
Петер Сіярто
Сіярто: Угорщина продовжить блокувати санкції ЄС щодо російської ядерної енергетики та розширить співпрацю з РФ
22:01
Уражені "Росатомом"
РФ не може добудувати атомний криголам – розбомбила завод у Краматорську, який виготовляв унікальні деталі
21:44
Огляд
світ, міжнародний огляд
Путін готує Росію до "вічної війни", РФ імпортує з Китаю компоненти для бронежилетів, українські біженці не поспішають повертатися з Польщі. Світові ЗМІ про Україну 28 березня
21:40
ЄС
ЄС планує розробити багатомовний штучний інтелект для оборонних потреб, - Euractiv
21:39
день пам'яті жертв Голодомору, геноциду українців
Франція визнала Голодомор геноцидом українського народу
21:11
росія ядерна зброя
США не надаватимуть РФ дані про свої ядерні сили після демаршу Москви з Договору СНО
21:05
Ріші Сунак
"Мирні пропозиції Китай нехай обговорює з Україною": Сунак закликав Сі Цзіньпіна до перемовин із Зеленським
20:42
Олімпіада-2022, збірна Росії
Росія назвала неприйнятними умови МОК щодо допуску росіян і білорусів до міжнародних змагань
20:29
теплиця
Українці можуть отримати грант від держави на сад або теплицю. Подробиці
20:18
Олександр Мацієвський
У Ніжині перейменували вулицю на честь розстріляного росіянами Олександра Мацієвського
20:03
OPINION
Лєна Чиченіна
Чому українській літературі бракує цікавих історій
20:00
Ігнат: ЗСУ вже ліквідували понад 1,5 тис. російських безпілотників "Орлан-10"
20:00
Огляд
Перемога України
Переможні новини 398-го дня війни: до бою готові три роти ударних дронів, під Мелітополем знову вибухи, а Франція подвоює постачання снарядів
20:00
На Хмельниччині перекинувся автобус із 25 пасажирами
На Хмельниччині перекинувся автобус із 25 пасажирами: трьох травмованих ушпиталили до реанімації
Більше новин