//
live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Путін йде дорогою Сталіна


фото: cont.ws
Більше двох тижнів знадобилося Володимиру Путіну, щоб визнати факт підриву російського пасажирського літака над Сінаєм

Про те, що літак знищений терористами, представники урядів і спецслужб країн Заходу стали говорити буквально у перші ж дні після трагедії. У Росії ж намагалися не акцентувати увагу на можливості терористичного акту. Російські офіційні особи, навпаки, стверджували що існує цілий ряд версій, що нічого не можна стверджувати до закінчення розслідування. І ось, незважаючи на те, що розслідування ще не закінчене, факт теракту визнаний і президентом Росії, і главою ФСБ. Виникає питання - чому саме зараз? Адже керівники Росії знали правду якщо не з першого дня - то з другого чи третього напевне?

Російське визнання - прямий наслідок переговорів, проведених Володимиром Путіним в Антальї. Сенс цих переговорів - у необхідності врегулювання відносин із Заходом і створенні повноцінної антитерористичної коаліції. Саме антитерористичної, а не проасадовської.

Про причини такого повороту можна тільки гадати. Чи справді для Путіна настільки критичний виклик з боку "Ісламської держави" або цей виклик - всього лише привід для врегулювання відносин із Заходом. Відносин, які потрібно відновлювати насамперед тому, що впали ціни на нафту і у Путіна закінчуються гроші, а не тому, що російський президент боїться терактів у Москві. Але якою б не була справжня причина, завдання відновлення взаєморозуміння із Заходом перетворюється для Путіна в першочергове.

Спроба врегулювання української кризи стане одним із напрямків цього путінського повороту. За пропозиціями про реструктуризацію боргу будуть кроки по відмові від Донбасу, за ними - пошук моделі виходу з кримського глухого кута. Розслаблятися, втім, не варто - спроб отримати "назад" всю Україну Путін не залишить, політичною та економічною дестабілізацією займатися не припинить, але - постарається робити це нишком, щоб не розлютити союзників.

Інший напрям - підготовка громадської думки. Протягом декількох років кремлівські  пропагандисти зображали Захід - і насамперед Сполучені Штати - в якості головного ворога. Як же це так - тільки що ми з ними боролися, а тепер дружимо? Насправді - просто: у нас спільний ворог, терористи. Одні й ті ж люди підірвали російський літак і влаштували Армагеддон в Парижі. Спочатку переможемо терор - а потім займемося "скрєпами".

Загалом, Путін повторює долю свого улюбленого Сталіна. Той подружився з Гітлером на грунті протистояння із західними демократіями. А коли фюрер виявився для сталінського режиму більшою небезпекою, ніж Захід, допомога вчорашніх ворогів стала для Сталіна питанням виживання.

Україна в цій конструкції дуже нагадує довоєнну Польщу. Спочатку Сталін допоміг фюреру знищити ненависну державу, але коли пішов на союз з тими, хто вступив у війну задля захисту Польщі, перетворився на захисника її суверенітету. Правда, в результаті він домігся того, що нова Польща стала частиною сфери його впливу.

І це саме те, чого в новій ситуації нам необхідно уникнути. Втім, вагу Путіна у війні з терором не можна порівняти з вагою Сталіна у війні з нацизмом. Так що у нас є всі шанси не повторити післявоєнну долю країн центральної Європи.

Все по темі

новини партнерів

‡агрузка...

26 березня, 2019 вівторок

25 березня, 2019 понеділок

26 березня, 2019 вівторок

25 березня, 2019 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати