Підпільні газові заправки. Особливості небезпечного "бізнесу"
Попри постійну, здавалося б, кризу, автівок на дорогах не меншає - не всі люди готові відмовлятися від комфорту навіть у скрутні часи. Але й подорожчання пального б'є по кишені. Тож аби зекономити, бензин замінюють на скраплений газ. Переобладнання автомобіля в середньому коштує 15 тис. грн, але експерти запевняють, що воно того варте
Геннадій Рябцев, заступник директора НТЦ "Психея", енергетичний експерт:
Він окуповується протягом року, а якщо це промислові, комерційні, транспортні перевезення, то і за 3-4 місяці.
60% пропан-бутану, який використовують для заправки автомобілів, експортується з Росії, Білорусі та Казахстану. Коштує такий газ удвічі менше за бензин, який, окрім того, що постійно злітає у ціні, так ще і може містити шкідливі домішки, які шкодять автомобілю.
Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій:
Це дійсно є таке, і є на офіційному рівні, навіть коли виробники дозволяють додавати деякі компоненти в бензин або в дизельне паливо, але мова йде фактично про те, що це дизельне паливо або пальне гіршої якості.
З газом такі витівки навряд чи пройдуть - машина може просто не зрушити з місця. Але власники газових АЗС шалені прибутки мають за рахунок іншого — банально не платять податків. Експерти переконують — близько 80% газових заправок працюють без обов'язкових зборів. За оцінками Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України, за вісім місяців 2015 р. лише столичний бюджет недоотримав 100 млн. грн. Платити податки їм, бачте, не вигідно — половину вартості газу складають витрати на його закупку, а з решти власники АЗС мали б отримувати мізер.
Сергій Куюн, директор "Консалтингової групи "А95":
Десь 35-38% - це податки: акциз і податок на додану вартість, і 10-12% - це транспортування, зберігання, експлуатаційні витрати та, власне, прибуток автозаправної станції.
Тож якби газові заправки працювали "у білу"- їх було б значно менше. За офіційними даними, тільки в столиці є 203 АГЗС, приблизно ще стільки ж — стоять нелегально. Тобто не зареєстровані офіційно та не мають договору оренди землі. Це, фактично, два критерії, за якими розподіляють "чорний" та "білий" ринок газових заправок. Експерт Геннадій Рябцев переконує: такі заправки — справа прибуткова, роздрібна націнка скрапленого нафтового газу сягає зараз 50%. А сказати точно, де і кому належить та чи інша АГЗС, хто саме відповідальний за її появу, і хто саме отримує найбільші дивіденди з її використання, дуже важко.
Геннадій Рябцев, заступник директора НТЦ "Психея", енергетичний експерт:
Офіційно всі ці заправки перебувають в оренді, навіть в суборенді, перехресній оренді і протягом півроку вони змінюють свого юридичного власника.
З огляду на це, розкрити таку схему вкрай важко, єдиний вихід — просто прибрати заправки та не дозволяти їм з'являтися знову. Державна фіскальна служба звітує, що разом із міською владою час від часу проводить перевірки та накладає стягнення.
Сергій Коваль, начальник відділу протидії незаконного обігу підакцизних товарів ДФС у Києві:
Розмір штрафу може коливатися від 1 до 10 тис неоподаткованих мінімумів, але більшою стратою для даних незаконних підприємців є вилучення обладнання, за допомогою якого воно реалізовувалось.
Якщо після попередження власник погоджується прибрати незаконну газову заправку самотужки – обладнання може залишити собі, якщо ж ні — забиратиме його зі штраф-майданчика. А газ у будь-якому випадку переходить у власність громади.
Сергій Коваль, начальник відділу протидії незаконного обігу підакцизних товарів ДФС у Києві:
Юлія Савчук, журналіст:
Газові автозаправні станції власники, не соромлячись, ставлять на будь-якому уподобаному місці. От, приміром, як тут, просто посеред парку. Електрику найчастіше беруть від найближчого стовпа. А про засоби пожежегасіння, касові апарати, чи хоча б туалет для персоналу тут взагалі не чули. Скільки ж коштує таке добро та яких заходів безпеки не завадило б дотримуватись маленьким королям автоколонок?
Інтернет мережа рясніє повідомленнями, в яких обіцяють допомогти із обладнанням та документами для газових АЗС. Телефонуємо за одним із номерів — чоловік охоче погоджується допомогти з обладнанням, та не приховує — нічого страшного у тому, що можливо доведеться працювати незаконно — він не вбачає: "Процентов 90, наверное, нелегально стоят, потому что чтобы сделать все легально — это очень нужно нормально денег".
Такі агенти, чи то менеджери, водночас запропонують вам і фірми, які легко допоможуть зробити проектну, а за більшу суму — і всю дозвільну документацію. Просто не виходячи із дому: "Мы проект не делаем, то есть я могу порекомендовать фирмы, которые делают проект, они тоже в Киеве находятся. То есть и вот по поводу документации вы тоже можете у них спросить".
А от ціни, на перший погляд, здаються кусючими: "Допустим, я вот вам расскажу, новый модуль, цена будет где-то 12-13-14 тыс долларов, б/у-шные можно, допустим, там 7-8".
У середньому за газовий модуль і пакет документів доведеться викласти близько 20 тисяч доларів, але ділки запевняють — ця сума окупиться максимум через рік. Затьмарені величезними сумами майбутнього прибутку, власники газових заправних станцій найчастіше нехтують найдорожчим — здоров'ям та життям людей.
Лише минулого року Україна не уникнула страшних інцидентів — у Дніпропетровську в ємність із газом врізався автомобіль — водій не впорався із керуванням — АЗС розташовувалась просто край дороги. Навесні у Вінниці пролунало кілька вибухів – зайнялися цистерни під час перекачування скрапленого газу, під Броварами теж злетів у повітря газовий модуль. ДСНС переконує — без дотримання встановлених норм дозвіл на встановлення АЗС не надають
Андрій Боровик, начальник відділу техногенної безпеки Головного управління ДСНС України в Києві:
При встановленні газозаправного пункту враховується відстань — до будинків житлових та іншого призначення і підтримання відповідного протипожежного режиму.
При наземному зберіганні ємностей з газом відстань до житлових будинків має бути не меншою за 40 метрів, до хвойних насаджень 50, а до листяних порід древа — 20 метрів. Існують стандарти розміщення і до колонки — 5 метрів та до будки оператора — 15 метрів.
Андрій Боровик, начальник відділу техногенної безпеки Головного управління ДСНС України в Києві:
Проте, як бачимо, більшість газових АЗС цими нормами просто нехтують. Дуже небезпечно це для великих міст - будь яка непогашена цигарка, викинута на тротуар, зможе спровокувати вибух і забрати одразу сотні життів. Проблеми виникають і з обізнаністю персоналу таких автозаправних станцій, вони не знають елементарного — як заправляти авто. За правилами безпеки всі пасажири мають вийти, повинен бути відкритий багажник і капот для того, щоб у випадку запалювання його можна було локально загасити. Але насправді проблема не тільки в безпеці, а більше у прогалинах закону і свідомості громадян.
Геннадій Рябцев, заступник директора НТЦ "Психея", енергетичний експерт:
Потрібно розробити відповідний порядок встановлення таких об'єктів, порядок їхньої експлуатації і визначити прозорі однакові для всіх, зрозумілі і стабільні правила гри на цьому ринку.
А доки правила та закони черепаховими кроками запроваджують у дію, конфісковані раніше газові заправки загадково з'являються на тих же місцях. Поруч із нашими будинками, школами та садками.
- Актуальне
- Важливе