live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
img
Дар'я Тарасова 9 лютого, 2016 вівторок

Чи зможе український телеефір повністю позбутися російського "мила"

Квотування російського та європейського медіапродукту може допомогти замістити перше другим, однак чи допоможе це просувати саме вітчизняні фільми в українському ефірі

Квотування російського та європейського медіапродукту може допомогти замістити перше другим, однак чи допоможе це просувати саме вітчизняні фільми в українському ефірі

Останніми днями російські та деякі українські ЗМІ поширюють паніку, розповідаючи, що український телеефір не виживе без російського медіапродукту. Мовляв, будь-які заборони на трансляцію російських серіалів та фільмів не можуть бути реалізовані повністю.

Підставою для таких висловлювань стала озвучена Вікторією Сюмар думка, що Україна не зможе швидко прийти до повної відмови від будь-якого російського медіапродукту. "Ми дуже пов'язані", - констатувала вона.

Наразі в Раді зареєстровано законопроект "Про внесення змін до закону України "Про телебачення і радіомовлення". Документом пропонується обмежити квотами російський телепродукт - не більше 30%. Понад 70% загального тижневого обсягу мовлення має віддаватися продукції європейського та американського виробництва. А ця доля в 70% повинна включати в себе не менше 50% передач українського виробництва.

Тобто за чіткого дотримання формули в українському ефірі буде 30% російського продукту, 20% - європейського та американського і 50% - українського. 

Спершу для прихильників російського контенту існувала лазівка: російське могло вважатися європейським, тож мало можливість легко просочуватись на українські телеекрани у кількості 70%. Утім, цей благодатний ґрунт таки зсунули: голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар заявила, що російський телепродукт не відповідає європейським стандартам, а тому не може розглядатися як європейський. Тож у разі прийняття законопроекту потрапляння російського продукту на українські екрани буде квотуватися до 30%.

Навіть така кількість – майже третина телеефіру – все ще залишає сумніви: невже український телепростір не зможе звільнитися від російського "мила" ніколи? Чи не спричинить таке співвідношення контенту – 30% російського та 70% європейського – ситуацію, при якій українським фільмам та серіалам не вистачить місця в ефірі?

Еспресо.TV зіставило думки людей, які бачать ситуацію з різних боків, аби з'ясувати, чи дійсно звільнитися від ярма російського медіапродукту поки що неможливо.

Про обмеження російського контенту

За словами українського режисера, заслуженого діяча мистецтв України Михайла Іллєнка, будь-яка кількість російського медіапродукту, навіть обмежена до 30%, неприйнятна для України.

"Моя радикальна думка така: якщо людина, сидячи перед телевізором, натискає на кнопку та обирає російський телепродукт, то вона, вибачте за пафос, дає гроші на російську зброю. Адже будь-який фільм чи серіал – це гроші. І ці гроші йдуть на російську армію, яка вбиває українців. І я зараз навіть не беру до уваги якість цього російського продукту. Йдеться лише про його походження. Має бути обмежене все: якщо російські продукти – то обмежуємо продукти, якщо меблі – то меблі. Моя думка в наступному: не має бути обмеження лише у 30%. Російського медіапродукту не має бути взагалі в українському телепросторі", - розповів Іллєнко. 

При цьому, режисер додає, що будь-які обмеження і заборони як такі в нинішніх умовах неможливі, адже будь-хто може знайти в інтернеті будь-який фільм і подивитись його.

Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Микола Княжицький вважає, що українські канали транслюють російський телепродукт не заради грошей. Ідея є набагато глибшою, а тому і більш небезпечною.

"Справа не в ціні. Наші канали всі глибоко збиткові, але вони конкурують між собою за політичну увагу, за вищий рейтинг для того, щоб тиснути більше на владу. Бо всі наші канали - це не бізнес, це інструмент політичного впливу. І для того, щоб мати більший вплив і більше людей їх дивилося, вони купують ці російські серіали і впливають на систему вимірювань", - зазначив він.

За словами Княжицького більшість приладів, які вимірюють телеперегляд, стоять у російськомовних сім'ях, хоча в Україні більше україномовного населення.

"Таким чином, відбувається велика маніпуляція, яка заточена на інтервенцію російського продукту в Україні. Тому будь-які обмеження цього медіапродукту для української економіки, для української культури точно будуть корисними. Адже це дасть поштовх, щоб з'являвся український продукт. І його буде все більше і більше", - пояснює нардеп.

Обмеження російського контенту до 30%, на його думку, дозволить каналам, окрім виробництва власного контенту, купувати і європейський продукт.

Олександр Богуцький - директор телеканалу ICTV: 

"Телебачення – це бізнес. Тож, що буде більш зручно, те і буде реалізовуватись. В цьому сенсі сама історія з квотами - до іншого питання. Має бути логіка державної підтримки українського телебачення чи української культури. Якщо через цю призму подивитися на 2014, 2015 рік і запитати, скільки держава інвестувала у виробництво серіалів, відповідь – нуль. 

Квотування російського не може допомогти виробництву українського. Тому що воно потребує не квотування російського, а інвестицій української держави в українське виробництво.

Нам не треба порівнювати українські серіали з чимось, нам треба сприймати їх як основу програмування українських телеканалів. Тому що в цій логіці немає розвитку. Розвиток – це якщо держава буде витрачати гроші не лише на обороноздатність, а й на інформаційну безпеку. Бюджет міністерства інформації близько 3 млн грн. Це бюджет цілого міністерства. Тому ми мали би зайнятися не обмеженням, а розвитком. І цьому приділити 100% свого часу. Тому я вважаю, що нам треба говорити тільки про розвиток. Цьому є і своя ціна: заборонити, як здається, коштує нуль. Але. насправді, під заборону підпали і романтичні фільми, які телекомпанії купили раніше. І тепер заборона означає, що ці гроші можна просто викинути, і звісно, телеканалам ніхто нічого не компенсуватиме. Утім, телеканали мають і далі щось робити, при тому що грошей стало менше. Виходить, що заборона російського негативно впливає на виробництво українського, як би це парадоксально не звучало". 

Про квотування європейського контенту, в складі якого опиняється український

Якщо зміни до закону "Про телебачення та радіомовлення" будуть внесені, то європейські серіали та фільми, а також медіапродукт з США та Канади буде займати в ефірі понад 70%. І, на думку Михайла Іллєнка, особливої проблеми в цьому немає. Хоч і існують певні ризики.

Іллєнко: "Зараз нам важко конкурувати і змагатися з європейськими фільмами. Те європейське кіно, яке зараз випускають, зокрема польське, дуже якісне, цікаве і різноманітне. Звичайно, є небезпека, що глядачі можуть переключитися на такі фільми, і ми знову будемо в складній ситуації. Тому якщо говорити про лімітування, то треба гарантувати якусь квоту українському продукту. Конкуренція є конкуренція, і ми маємо знімати краще і теж різноманітніше. Маємо не тільки годувати глядача депресухою, а пропонувати щось інших жанрів. Ця квота потрібна, і, звісно, потрібно, щоб її дотримувались. Бо раніше теж була квота, і ця квота обходилась дуже просто: транслювали українські фільми о 2:00 ночі і вважалося, що український продукт є на екрані. Але і європейське кіно, якого у нас дуже мало, повинне бути. Є дуже якісні чеські фільми і серіали, дуже цікаві. Є кіно і угорське, і прибалтійських країн. Ми маємо його дивитись, там інший спосіб життя, інший погляд, це необхідно людям".

Натомість Микола Княжицький не вбачає у європейському медіапродукті конкурентів для українських серіалів. Особливість навіть в тому, що українці самі не можуть не дивитися російське. І тому є доволі просте та зрозуміле пояснення.

"У нас проблема полягає в тому, що люди, коли дивляться телебачення, зокрема серіали, віддають перевагу російським. Європейські і навіть американські серіали набагато дешевші, в десятки разів дешевші, але канали їх не купують. Люди завжди будуть хотіти дивитися на себе або на щось, схоже на них. Оскільки росіяни за своїм способом життя багато в чому схожі на українців, бо ми вийшли разом з Радянського Союзу, то багато українців люблять дивитися російський продукт. Якщо буде стояти межа на європейський продукт, це не означає, що всі кинуться дивитися на поляків чи на чехів, бо вони дуже сильно від нас відрізняються", - зазначив Княжицький.

Загрози для українських фільмів та серіалів з боку європейських нема.

"Польський чи чеський медіапродукт не зупинить український. Ми прийняли закон про інформаційну безпеку, який обмежив російські серіали, відзняті після 2014 року з часу окупації, або ті серіали і фільми, які прославляють армію окупанта, але в нас польські, чи чеські, чи угорські серіали не заполонили ефір. Зате українські канали почали набагато більше знімати свого", - розповів голова Комітету.

Олександр Богуцький: "Що ми розуміємо під поняттям "якісний продукт"? Чи поняття український продукт є рівнозначним поняттю якісний продукт? Очевидно, що не так все просто. Бо питання якості часто залежить від того, скільки грошей інвестовано у виробництво. Подивимось на відомі французькі пригодницькі серіали. Один епізод такого серіалу може коштувати 1,2 млн – 1,3 млн євро. Найуспішніші українські серіали минулого року, наприклад серіал "Пес", знятий нами з компанією Віктора Приходька, коштував в десятки разів дешевше. Це подвиг з бюджетом у 10 разів меншим зробити продукт, який в українського глядача отримує перевагу над іншим. Однак чи може бути таких продуктів багато в нинішніх умовах? Відповідь – ні. Тому замінити державну підтримку забороною на показ російських серіалів – поганий розвиток подій.

Мене турбує наступне. Якщо взяти і порахувати, скільки заборон приймає Верховна Рада в нашій галузі і скільки йде на її підтримку, то побачимо, що все, що направлено на підтримку галузі, зустрічає дуже великий опір". 

Ко-продукція України та Росії як лазівка для потрапляння російської пропаганди в український ефір

Михайло Іллєнко: "Так, як це робиться зараз, це ганьба, а не ко-продукція. Бо ми продовжуємо знімати серіали, де замовник російський, відповідно до бажань замовника в кадрі не можуть бути гривні – є рублі, в кадрі є певні обмеження (номера машин), в кадрі Київ має грати роль якогось анонімного російського міста. Також не може бути вивіски "хліб". "Молоко" може бути, а "хліб" – ні. І відповідно знімаються ці фільми російською мовою. Це просто продовження того, що було раніше, тільки в сором'язливому вигляді. В такому вигляді співпраця – не співпраця, це продовження обслуговування росіян".

Микола Княжицький налаштований більш оптимістично, адже каже, що законом врегульовані імовірні ризики.

"Небезпека така є. Але якщо у фільмах ко-продукції будуть російські ідеї, які заборонені законом, то тут закон не каже про країну походження. Закон каже, що не можна показувати фільми, які прославляли би армію, силові органи агресора, незалежно від країни походження. А якщо говорити про нові фільми, зняті після 2014 року, то можуть, звичайно, спробувати робити спільне виробництво під виглядом українського фільму, так, таке можливе", - додав він.

Олександр Богуцький: "Коли ми говоримо про ко-продукцію, то розуміємо, що в цьому бере участь українська сторона. Ці люди розуміють, що вони роблять. Тому чи може ко-продукція за участі української сторони послабляти позиції України? 

Всі фільми ко-продукції не можуть бути однаковими. Є й ті, в яких українці подаються в поганому світлі. Але хто з телеканалів захоче таке показувати? Звісно, що ніхто. Тому такі фільми в подальшому і не будуть зніматися. Натомість ко-продукція, яка дозволить економити гроші, зможе сприяти створенню якісної продукції. Подивіться на європейські фільми. У їхньому виробництві беруть участь 3-4 країни. Вони просто об'єднують бюджети. Так само і нам треба дивитися і відповідально ставитися до учасників ринку. Тому я вважаю, що політика заборон віддаляє дискусію від політики створення. Просто українському виробництву потрібна підтримка, а поки ініціативі здобуття цієї підтримки чиниться спротив". 

новини партнерів

26 вересня, 2020 субота

25 вересня, 2020 п'ятниця

26 вересня, 2020 субота

25 вересня, 2020 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати