Звіт Фонду. Що не подобається МВФ в українських податках

На яких саме недоліках наголошує МВФ:

Термінової уваги в Україні потребує питання внесків на соціальне страхування. Якщо нічого не буде зроблено, бюджет втратить у 2016 році доходи в розмірі 4,5% ВВП у зв'язку з передбаченим зниженням ставки ЄСВ.

МВФ вважає, що можливості відмовитись від цих податкових надходжень наразі немає. Перенесення податкового тягаря з праці не може ставити під загрозу державні фінанси.

План об'єднання ЄСВ, військового збору та ПДФО в єдиний податок з доходу за ставкою 29% з валової заробітної плати не видається реалістичним. Цей план неминуче призведе до втрати всієї уявної користі від спрощення оподаткування через співіснування двох різних режимів ЄСВ.

Спрощення через впровадження єдиного податку з доходу, є радше ілюзорним, якщо пенсійне забезпечення належить до системи соціального захисту. Оскільки пенсії корелюються із внесками, а базою для нарахування пенсій і надалі служитиме місячний розмір зарплати кожного окремого робітника.

Проблема спрощеної системи оподаткування (єдиного податку), що спочатку була запроваджена для малих підприємців, але згодом стала відкритою й для решти. Цей режим надає платникам податків, що відповідають певним критеріям, сплачувати дуже низький податок на дохід та символічний внесок на ЄСВ. Це дозволяє уникати оподаткування для роботодавців, які укладають зі своїми працівниками договори як із незалежними підприємцями.

Для відновлення справедливості по відношенню до звичайних працівників потрібна докорінна реформа ЄП, покликана розв'язати такі проблеми: граничний розмір доходу для ЄПС є надто високим, система, фактично, скасовує граничне значення доходів для реєстрації платника ПДВ, система необґрунтовано поширюється на юридичних осіб і стимулює найманих працівників на зниження платежів з податку та ЄСВ для перетворення на незалежних підприємців. З цією практикою зараз важко вести боротьбу через погане дотримання законів в Україні.

У звіті схвалюється зниження ставок ЄСВ (як окремого податку з фонду оплати праці в його нинішній формі) та запровадження значно суворішого режиму для малих самозайнятих платників податків. Однак невідомо, чи допоможе це суттєво зменшити тіньовий сектор.

Місія вважає, що надходження, упущені внаслідок зниження ставок ЄСВ, мають бути компенсовані за рахунок добре визначених джерел. Не можна наперед розраховувати на розширення бази оподаткування завдяки низьким ставкам ЄСВ.

Можливим сценарієм може стати поміркованіше зниження середньої ставки ЄСВ, наприклад, до 28% (зі збереженням лише невеликої кількості з нинішніх 67 ставок на основі рівня ризику); підвищення граничного розміру цього податку з фонду оплати праці до 25 мінімальних зарплат й компенсація надходжень, головним чином, за рахунок непрямих податків.

У спрощеній системі оподаткування має бути виключено всіх юридичних осіб та платників ПДВ. Має бути встановлене єдине граничне значення для ПДВ та ЄП, яке можна підняти до 2 млн гривень. При цьому мають застосовуватися загальні ставки податку на доходи фізичних осіб, окрім самозайнятих осіб із дуже низьким доходом, які й надалі сплачуватимуть невеликий платіж. До всіх платників податків (крім найменших) мають застосовуватися звичайні ставки ЄСВ.