Піднебесний футбол. Як Китай відбирає улюблену гру європейців

Зимова "спека"

Зазвичай зимовий трансферний період у світовому футболі минає буденно. Клуби роблять великі покупки під час літнього міжсезоння, а у січні займаються лише точковим підсиленням, купуючи футболістів на проблемні позиції.

Але нинішня зима стала виключенням. Світовий трансферний ринок "підірвали" клуби з Китаю. Представники місцевої Суперліги виявляли неймовірну активність та витратили на трансфери найбільше за всі ліги у світі - 270 млн євро. Позаду залишилася навіть фінансово найміцніша англійська Прем'єр-ліга, клуби якої "скупилися" на 247 млн євро.

У топ-6 найдорожчих зимових переходів 2016 року виявилося одразу п'ять китайських трансферів. На першому місці бразилець Алекс Тейшейра, якого "Шахтар" продав "Цзянсу Сайнті" за 50 млн євро, встановивши історичний рекорд для українських клубів.

Алекс Тейшейра

Другим за розміром став трансфер колумбійського форварда Джексона Мартінеса з іспанського "Атлетико" до "Гуанчжоу Евренгранд" за 42 млн євро. Бразильця Раміреса "Цзянсу Сайнті" придбав у англійського "Челсі" за 28 млн євро.

Його співвітчизник Елкесон перейшов з "Гуанчжоу Евергранд" до іншого китайського клубу – "Шанхай Теллейс" за 18,5 млн євро. А "Хебей Чжунцзи" виклав за одного з лідерів італійської "Роми" – івуарійця Жервінью 18 млн євро.

Компанію цим гравцям найближчим часом може скласти аргентинський форвард французького ПСЖ Езек'єль Лавессі, якому "Шанхай Шеньхуа" запропонував зарплату у 10 млн євро на рік. За повідомленням ЗМІ пропозиції з Китаю також отримали лідер атаки французького ПСЖ Златан Ібрагімовіч та турецький хавбек іспанської "Барселони" Арда Туран.

Національна ідея

Раніше футбол у Китаї не був популярним. На професійному рівні вид спорту почав розвиватися лише в 1993 році.

До початку професійної ери китайський клуб лише одного разу вигравав головний клубний турнір континенту – Кубок чемпіонів Азії. Його здобув "Ліонін" у 1990 році.

Збірна Китаю з футболу жодного разу не вигравала Кубок Азії і лише одного разу виступала у фінальній частині чемпіонату світу, де програла усі свої три матчі і безславно залишила турнір.

Поштовхом до розвитку футболу у Китаї стало створення у 2004 році Суперліги, яка з тих пір розширилася з 12 до 16 клубів.

Китай за минуле десятиріччя створив серйозне підґрунтя для майбутніх футбольних успіхів. Клуби мають необхідну інфраструктуру – сучасні тренувальні бази та стадіони. При цьому китайці вибудували виважену кадрову стратегію розвитку.

Попри оманливе враження, щодо шалених витрат, "зірок" місцеві клуби купують не бездумно, а намагаються завдяки гучним придбанням популяризувати футбол та дати місцевим гравцям можливість підвищувати свій рівень, граючи поруч з класними виконавцями.

У чемпіонаті Китаю діє суворий, за сучасними мірками, ліміт на легіонерів. Клубам дозволяється заявляти не більше п'яти легіонерів, а один з іноземців має бути представником країни-члена Азійської конфедерації футболу. Одночасно на полі у складі команди може перебувати не більше чотирьох легіонерів. Іноземним воротарям заборонено грати у чемпіонаті Китаю.

Паралельно китайці намагаються інтегрувати своїх гравців у світовий футбол. Цього сезону вони домовилися про співпрацю з другим дивізіоном португальського чемпіонату, спонсором якого стала китайська компанія Ledman. Португальські клуби отримують бонуси за включення у склад китайських футболістів та тренерів.

Окрім професійного, розвивається у Китаї і масовий футбол. В країні діє національна програма розвитку цього виду спорту. Майже усі школи мають свої поля. Планується, що до 2020 року у школах буде працювати 20 тисяч професійних тренерів, а до 2025 року – 50 тисяч.

Має преференції й бізнес. Підприємці, які вкладають гроші у розвиток спорту замість 25% податку на прибуток, платять лише 3%.

Могутні інвестори

Цьогорічний сплеск активності китайських клубів пов'язують з приходом на пост глави КНР Сі Цзіньпіна, який є великим шанувальником футболу.

Китайці поставили собі за мету отримати чемпіонат світу 2026 року та достойно виступити на домашньому турнірі, а у глобальній перспективі - світову першість взагалі виграти.

Поки ж Сі Цзіньпін закликав клуби тратити якомога більше грошей, щоб перетворити чемпіонат Китаю на один з найсильніших клубних турнірів світу. Великий бізнес, який володіє футбольними командами, відгукнувся на пропозицію негайно, тому що має вигоду у вигляді політичних дивідендів.

Сі Цзіньпін

Власником "Гуанчжоу Евергранд" є будівельна компанія Evergrande - другий забудовник Китаю за обсягами продажів. Вона купила клуб у 2010 році за $16 млн. За чотири роки у "Гуанчжоу" було вкладено $150 мл, внаслідок чого вартість клубу значно зросла. Це дозволило Evergrande у 2014 році продати 50% клубу найбільшій у Китаї IT-компанії – Alibaba за $190 млн.

Клубом "Шанхай Теллейс" володіє компанія Shanghai International Port Group, яка керує найбільшим у світі за вантажообігом портом. "Шанхай Шеньхуа" фінансує Greenland Group - найбільший забудовник Китаю з річним прибутком у 40 млрд євро, який працює у США, Австралії та Великобританії.

Що стосується клубу, який купив Алекса Тейшейру – "Цзянсу Суньїн", то його утримує компанія Suning Group, яка займається роздрібною торгівлею та має мережу магазинів у 700 містах Китаю, Гонконгу та Японії з річними прибутками у 16 млрд євро.

Боротьба за глядача

Не дивно, що з сумами, які китайці зараз вкладають у футбол, місцеві клуби поки не є прибутковими, а за минулий рік зазнали збитків на $500 млн.

Втім планується, що поступово інвестори мають отримати віддачу від капіталовкладень. З цього сезону починає діяти п'ятирічний контракт Суперліги з китайським телебаченням на $1,25 млрд. Вже цього сезону клуби розподілять між собою $200 млн.

Поступово збільшується і глядацька аудиторія Суперліги, матчі якої у минулому сезоні в середньому відвідували 22 тис. глядачів, що лише трохи менше, ніж у таких ліг, як французька та італійська.

У планах Китаю найближчим часом випередити ці два чемпіонати та до 2018 досягти середньої відвідуваності у 25 тис. глядачів. Таким чином, місцева Суперліга вийде на третє місце у світі услід за німецькою Бундеслігою та англійською Прем'єр-лігою.

Китайським клубам доводиться боротися з європейцями за глядача не лише віртуально. Топ-клуби вже давно оцінили потенціал китайського ринку і активно на ньому працюють.

Крішітану Роналду

Іспанські "Реал", "Барселона", англійські "Манчестер Юнайтед", "Челсі", "Ліверпуль", "Арсенал", німецька "Баварія" мають версії своїх сайтів китайською мовою. А в літнє міжсезоння їздять до Китаю у турне та проводять товариські матчі, залучаючи таким чином мільйони нових фанів.

Але в Європі теж відчувають китайську "загрозу". Тренер "Арсенала" Арсен Венгер заявив, що клуби англійської Прем'єр-ліги мають бути готовими до конкуренції з боку китайців на трансферному ринку.

"Вони дуже сильні у фінансовому плані, що є наслідком китайської економічної потужності", - констатував французький фахівець. На думку славетного тренера, влітку китайці влаштують ще більший ажіотаж на трансферному ринку, що навіть ціни у 100 млн євро за футболіста більше нікого не дивуватимуть.

Старі "зірки"

Цієї зими про чемпіонат Китаю заговорили завдяки гучним трансферам. Однак і раніше він був вартий уваги, а до місцевих клубів залюбки їхали "зірки".

Робінью

За "Гуанчжоу Евергранд" грає колишній форвард іспанського "Реалу" та італійського "Мілану" бразилець Робінью та його співвітчизник Паулінью, який виступав за англійський "Тоттенхем". Одноклубником Алекса Тейшейри по "Цзянсу Сайнті" буде бразильський нападник Жо, що пограв у російському ЦСКА.

Найвідомішим футболістом "Хебей Чжунцзи" є француз Гаель Какута, який ще кілька років тому вважався одним з найталановитіших французьких гравців та перебував на контракті у "Челсі" з 16-річного віку.

У "Шанхай Шеньхуа" грає малієць Мохаммед Сіссоко, відомий за виступами за англійський "Ліверпуль", італійський "Ювентус" та французький ПСЖ. А у січні до команди приєднався колумбієць Фредді Гуарін з італійського "Інтера".

А от ім'я аргентинця Даріо Конки було майже нікому невідоме до 2011 року. Але перейшовши з бразильського "Флуміненсе" до "Гуанчжоу" футболіст підписав фантастичний особистий контракт на 38,5 млн євро за два з половиною сезони. На той час у "Барселоні" менше отримував навіть Ліонель Мессі, а перевершували Конку лише португалець Кріштіану Роналду та англієць Уейн Руні.

Кращі мізки

До Китаю їдуть не лише кваліфіковані футболісти, але й славетні тренери. З 2012 до 2014 року з "Гуанчжоу Евергранд" працював Марчелло Ліппі, який у 2006 році привів збірну Італії до перемоги на чемпіонаті світу.

Луїс Феліпе Сколарі

Його у клубі змінив володар світового "золота" - бразилець Луїс Феліпе Сколарі, який виграв ЧС-2002 з Бразилією, у 2004 році став віце-чемпіоном Європи зі національною командою Португалії а пізніше тренував "Челсі". Інший екс-тренер збірної Бразилії Ману Манезес працює з "Шаньдун Лунен".

Головним тренером "Шаньхай Теллейс" є відомий швед Свен-Йоран Еріксон, який очолював збірну Англії, "Манчестер Сіті" та італійську "Рому". "Пекін Гоань" тренує іменитий італієць Альберто Дзаккероні, відомий по роботі з італійськими "Міланом", "Лаціо", "Інтером" та "Ювентусом".

"Шанхай Шеньхуа" тренує іспанець Грегоріо Мансано, який очолював "Атлетико", Севілью" та "Малагу". А головним тренером нового клубу Алекса Тейшейри - "Цзянсу Сайнті" є відомий за виступами за "Челсі" румун Дан Петреску.

Український слід

Алекс Тейшейра стане не першим представником чемпіонату України у Китаї. Кольори "Чанчунь Ятай" захищає його колишній одноклубник - болівієць Марсело Морено, що кілька сезонів провів у "Шахтарі" та став разом з командою володарем Кубку УЄФА-2009.

Раніше у Китаї грало й кілька українських футболістів. Екс-півзахисник "Дніпра", "Шахтаря" та збірної України Сергій Нагорняк за чотири сезони у "Шеньян Хайші", "Цзянсу Сайнті", "Шаньдун Лунені" забив 30 голів, а у 2000 році був визнаний кращим легіонером чемпіонату.

Сергій Нагорняк

Також за китайські клуби грали екс-динамівці Олександр Головко ("Ціндао Етсонг"), Віктор Мороз ("Ляонін Фушун") та Сергій Коновалов ("Ціндао Етсонг"), але довше, ніж на один сезон вони у тамтешньому чемпіонату не затрималися.

Працював у Китаї й український тренер Леонід Колтун. Фахівець відомий за роботою у запорізьких "Торпедо", "Металурзі" та дніпропетровському "Дніпрі" у 2000 – 2004 роках очолював "Цзянсу Сайнті", який на той час грав у другому за силою дивізіоні китайського чемпіонату.