Кіно замість Асоціації: Як Нідерланди спокутують вину за референдум

За підтримки посольства Королівства Нідерландів в Україні та за особистої присутності посла Кінофестиваль “Молодість” розпочав тиждень кіно з Країни Тюльпанів. Дипломатична підтримка наочно підтверджує, що проведення фестивалю після оголошення результатів референдуму - це не просто формальність, це і певний політичний жест.

Як відомо, 12 квітня у Нідерландах оголосили результати референдуму: "проти" Угоди про асоціацію України з ЄС проголосував 61% голландців, які прийшли на голосування, "за" – 38,21%.

Проте, не всі будуть згодні, що кінотиждень сучасного кіно може бути політичним жестом. Представники культури часто люблять заявляти про свою аполітичність, про “мистецтво заради мистецтва”. Яскравим проявом недалекоглядності кіномитців сучасних Нідерландів, їх інфантильності є фільм-дебют нідерландського кінотижня - “Зустрінемось у Венеції”.

На перший погляд, це звичайна картина, навіяна особистою історією авторів картини. Донька і батько не бачились майже все життя, і ось він вирішує запросити її у незвичайну подорож, аби пережити миттєвості єднання з найріднішою людиною, яка в нього лишилась.

Маршрут, який вибирає батько, - незвичний. Він був описаний Агатою Крісті у знаменитому детективі “Вбивство у Східному експресі”. Герої цього фільму теж подорожують Європою на Схід, а кінцевим пунктом призначення, який стане символом їх найбільшого духовного зближення, стає Стамбул.

Батько і донька подорожують Італією, Словенією, Хорватією, Сербією, Болгарією і Туреччиною. Можливо, й справді ідилія їх стосунків могла б бути такою ж безневинною три роки тому, коли був знятий цей фільм, але не зараз.

Європа за ці три роки кардинально змінилась, і те, що раніше можна було сприймати як мистецтво заради мистецтва, зараз віддає лицемірством і спекуляцією.

І ось чому. Наприкінці фільму на стандартній для таких показів сесії Q&A режисера Едді Терсталла, який особисто приїхав у Київ, запитали щодо того, в якому контексті знімалося це кіно і що режисер думає про його мультикультурну роль зараз, коли Європа переживає потрясіння.

Своєю відповіддю режисер підтвердив підозру щодо того, наскільки застарілим може бути кінопродукт, який невчасно дістали з шухляди. Він заявив, що не вважає свій фільм політичним. З цим погодитись можна, але тоді виникає інше питання: а чи справді сучасні кіномитці з Нідерландів знаходяться в контексті проблем Європи, чи справді вони так щиро переймаються культурою і традицією зображених країн і чи не використовують вони їх часом задля вкраплення екзотики у свій стерильний і толерантний простір? 

Коли три роки назад їм потрібні були маловідомі місцини старої Європи, вони їх знімали у всій красі, передаючи через екран традиції Туреччини, її неймовірний шарм і самодостатність. У кадри потрапив той різнобарвний Стамбул, який манить далеких мандрівників, які лише там знаходять відраду від цинізму і лицемірства Західної Європи.

Тепер, коли Стамбул чи не щотижня здригається від терактів, коли він став ледве не останнім форпостом Європи від напливу біженців, режисер з Нідерландів розповідає про свою аполітичність.

Чи варто в такому випадку серйозно перейматися результатами референдуму у країні, яка живе лише для себе, зображаючи невинні жести захоплення традиціями країн, які оберігають свої цінності, які намагаються зберігати обличчя навіть в ситуації, коли рука допомоги їм простягається не як зобов’язання і вдячність, а як подачка.

Крім цього, аполітичний фільм “Зустрінемось у Венеції” наштовхує на роздуми і щодо того, що ми губимо в процесі безкінечної інтеграції “хоч кудись”. Ми губимо свою культуру і свою історію. Ми запозичуємо і споживаємо, але не створюємо свого.

На жаль, з таким підходом і нам доведеться скоро “зустрічатися”, може, у Венеції чи Стамбулі, щоб розпочати свою мандрівку за тим, що ми втрачаємо, - за вмінням бути собою, а не придатком до чогось.

Тиждень нідерландського кіно триває з 21 по 27 квітня. Організатори підготували, крім “Зустрінемось у Венеції”, ще 5 стрічок, які “спрямовані на популяризацію сучасного європейського кіно, зокрема нідерландського”. Також у рамках кінотижня відбудеться перша в Україні ретроспектива популярного голландського режисера Алекса ван Вармердама.