Чому готівкові покупки на 2 тисячі доларів тепер поза законом

Нові правила

Обмеження розрахунків готівкою НБУ запровадив у 2013 році - тоді обговорювали різні цифри, але зупинилися на найменшій з озвучених - 150 000 грн. Запровадження обмежень викликало чимале суспільне обурення, проте більшість покупок українців були в межах цієї суми. До цього швидко звикли, а підприємства знайшли способи обходити ліміт там, де це їм було потрібно.

Подібним чином відбулося і цьогорічне зниження ліміту. З серпня 2016 року обговорювали різні варіанти, у тому числі плавне зменшення межі спочатку до 100 000 грн, а потім до 50 000. Проте вирішили діяти швидко.

Відтепер усі покупки на суми вище 50 000 грн. українці зобов’язані проводити без готівки – розраховуючись картою або переказуючи кошти зі свого рахунку. Відповідні зміни Національний банк України вніс у дві постанови - №407 від 2016 р. та №210 від 2013 р.

Безготівкові розрахунки залишаться без обмежень, і банки мають забезпечити їх у повному обсязі за вимогою клієнтів. Розрахунки між підприємцями залишилася на тому ж рівні, що й раніше – 10 тис. грн.

Контролювати дотримання лімітів у розрахунку будуть органи Державної фіскальної служби України. Відповідальність за порушення нових правил – адміністративна і стосуватиметься підприємців, а не фізосіб.

За перевищення граничних сум розрахунків готівкою юрособам доведеться сплатити від 1 700 до 3 400 грн (від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів згідно ст. 163-15 Кодексу адміністративних правопорушень). Повторне порушення каратиметься вже штрафом у 8 500-17 000 грн. (від 500 до 1000 н.м.). Стягнути штраф можна лише протягом 2 місяців після скоєння правопорушення.

Згідно з метою

Згідно з офіційним повідомленням НБУ, обмеження готівкових розрахунків сприятиме «забезпеченню стабільних надходжень готівки до банківської системи й прискорення її обігу» та «прискорення розвитку безготівкового сегменту».

Національний банк посилається на європейські країни, як приклад того, що перехід на безготівкові розрахунки – сучасний і корисний для країни крок.

Мовляв, у Португалії межа розрахунків готівкою – 1000 євро, у Греції – 1500 євро, в Іспанії – 2500 євро, у Латвії – 7 200 євро. Однак європейський досвід зовсім не однозначний. Приміром, у Німеччині, Австрії, Данії та Швеції нема законодавчих обмежень на готівкові операції.

При цьому у Німеччині рівень розрахунків готівкою один з найвищих у ЄС, у Швеції готівка зменшилася до 1,8% ВВП (для порівняння, в Україні, за даними НБУ на 2015 рік, це 14,6%). Стрімко скорочуються готівкові розрахунки і в Данії, яка місяць тому оголосила про закриття монетного двору за прикладом Швеції і Норвегії.

За даними НБУ на 2015 рік в Україні рівень готівки в економіці складає 14,6% ВВП, а до 2020 року регулятор планує його зменшити до 12%.

Отже, в найбільш успішних країнах Європи обсяги безготівкових платежів збільшуються зовсім не через їхнє обмеження. Для чого ж вони знадобилися Україні?

«НБУ важливо стимулювати населення переходити на безготівкові розрахунки, розвиваючи культуру користування банківськими картами. Плюс, якщо перед нами стоїть завдання боротьби з корупцією і тіньовим сектором економіки, ці платежі треба виводити на світло», - вважає Іван Нікітченко, аналітик ЮК «Правовест».

Проте лише цим не обмежиться – говорять експерти. «Природу цього обмеження дуже просто зрозуміти – контроль за рухом грошових мас», - пояснює Євген Журавський, адвокат АО «Безпалий і партнери». І йдеться не лише про підприємства, а й про звичайних українців.

Масштаб контролю

Хоча в НБУ вважають, що українці не відчують обмеження, на практиці покупок дорожче за 50 000 грн не мало. Це не лише коштовності, хутра, дорога техніка, транспорт та нерухомість. Це й операції чи пологи у приватних клініках, тепловізори та інше військове приладдя, тури за кордон.

В залежності від банку і виду безготівкові розрахунки можуть передбачати комісію в 0,5-3% - не важко підрахувати, що з суми у 50 000 грн такі витрати складуть 250-1500 грн.

Нові правила допоможуть накопичувати інформацію про будь-які дорогі покупки громадян – а отриману інформацію будуть використовувати фіскальні служби та органи фінмоніторингу. Для чого?

В першу чергу, щоб порівняти прибутки та видатки українців та з’ясувати, з яких джерел походять їхні кошти. Втім, поки що в держави нема можливості якісно відстежувати грошові потоки кожного українця – вважають юристи.

«Потрібен спеціальний департамент з хорошим софтом для автоматичного відстеження та зіставлення даних про доходи. Якщо таке з’явиться – то почнеться «шмон». А сьогодні – максимум будуть вихоплювати епізодичні операції», - вважає Іван Нікітченко.

Щоб зробити процес контроля ефективнішим, потрібно налагодити використання касових апаратів усіма підприємцями без винятків. Схоже, таким буде наступний крок влади.

Втеча від дійсності

Звісно, охочі обійти обмеження можуть це зробити. Приміром, купувати послуги та товари дорожчі за 50 000 грн у розстрочку чи кредит, а потім достроково його погасити кількома платежами.

Або використати найбільш розповсюджений сьогодні спосіб – подрібнити загальну суму платежу і розраховуватися частинами за окремими чеками і за формально «узгодженим» графіком у різні дні.

Проте ця схема не буде довго залишатися дієвою: дані про такі покупки будуть зберігатися в системі, і в майбутньому, коли налагодять якісну систему моніторингу, будуть відстежуватися. Тож невдовзі приховати реальні доходи для українців буде майже неможливо.