Останній пилосос. Чому закрили скандальний "Платинум банк"

Чому пилосос

«Платинум Банк» помирав довго: вкладники жалілися на проблеми з виплатами депозитів ще 1,5-3 роки тому – часом епізодично, часом масово. Проблеми з ліквідністю банк вирішував за допомогою кредитів від регулятора та залучення коштів нових вкладників завдяки підвищеним відсоткам.

Справді, останнім часом банк «пилососив» кошти населення під 19,5-22% річних, а ставка за онлайн-депозитами сягала 21,5-24% річних. Вище за такі ставки на ринку не знайти. Для порівняння, у ПриватБанку ставки у той же період складали 18-20% річних. Не дивно, що незважаючи проблеми, депозитний портфель банку показував приріст: з січня по жовтень 2016 року він збільшився на 1 млрд грн.

Загалом за останніми даними НБУ у «Платинумі» майже 5 млрд грн коштів фізичних осіб у гривні та майже 60 млн. у долл. США. В НБУ запевнили, що 97% (197 тисяч осіб) усіх вкладників "Платинум Банку" отримають свої кошти в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує обов’язкову до компенсації Фондом гарантування вкладів фізосіб суму 200 тис. грн.

Втім, «Платинум» не завжди був пилососом. Банк спеціалізувався на споживчому кредитуванні – один з небагатьох видавав позики готівкою без застави. Такі кредити найбільш ризикові – але й при цьому найбільш дорогі за позичальника, тобто, прибуткові для банку.

Це дозволяло «Платинуму» багато років поспіль пропонувати ставки вищі за ринкові та бути одним з найуспішніших банків після фінансової кризи 2009. Крім того, банк одним з перших у країні запустив якісну систему онлайн-банкінгу, ще тоді, коли одинці установ мали таку послугу на більш-менш якісному рівні.

Справжні проблеми почалися вже після другої хвилі кризи. Перевірка НБУ капіталу банку на початку минулого року показала, що він потребує докапіталізації на 160 млн. грн. Тож нещодавнє рішення докапіталізувати «Платинум» на 120 млн грн. не врятувала його від банкрутства - оскільки навіть після цього капітал банку залишився би від’ємним. Це стало формальною причиною визнання банку неплатоспроможним.

Банківські власники

Григорій Гуртовий

За інформацією НБУ, у банка два головних власника. Один з них – громадянин Ізраїлю Григорій Гуртовий, власник холдингу BGI, що контролює ізраїльського постачальника продуктів харчування Willi Food. У лютому 2016 року підприємця заарештували в Ізраїлі, а потім відпустили.

Гуртового підозрюють у відмиванні незаконного капіталу, отриманні прибутку незаконним шляхом з обтяжуючими обставинами та внесенні неправдивої інформації в корпоративні документи. Наразі слідство триває.

Другий згаданий НБУ акціонер – український мільйонер Борис Кауфман (займається готельним та будівельним бізнесом, власник групи Vertex United, донедавна видавець журналу «Фокус»). Неформально Кауфмана вважали реальним власником «Платинуму» ще з 2013 року, коли банк був проданий компаніями Horizon Capital та East Capital.

Борис Кауфман

Проте про реальний зв’язок з банком мільйонер заявив лише влітку 2016 року. Стати акціонером офіційно Кауфману так і не вдалося: незважаючи на заявку про купівлю понад 75% акцій банку, НБУ не узгодив її.

Офіційно повідомлялося про те, що бракує дозволу Антимонопольного комітету – у грудні він завернув пакет документів щодо купівлі «Платинуму». Цікаво, що в ізраїльській справі Гуртового фігурує і ім’я Кауфмана – як одного з власників одеського аеропорту, що також нібито задіяний у злочинній схемі.

"Платинум" скандали

Останнім часом навколо банку відбулося чимало гучних скандалів – лише за 2016 рік їх назбиралося чи не з десяток.

В першу чергу це суд з мобільним оператором «МТС Україна», якому банк відмовив у поверненні трьох депозитів на суму 250 млн грн, відкритих у банку в 2014 році. Компанія перемогла у Київському апеляційному господарському суді, проте банк подав касацію – і виконання рішення призупинилося.

З цією справою пов’язане  ще одне судове провадження: «МТС Україна» звернулась до суду з проханням визнати протиправною бездіяльність НБУ «щодо неприйняття належних заходів реагування» на проблеми з поверненням її депозиту протягом 7 місяців. Рішення, яке б вступило в силу, поки що в цьому провадженні немає.

«Засвітився» банк і у скандалі ще з одним банкротом – банком «Михайлівський». Саме в «Платинумі» відкриті рахунки сумнозвісної компанії «Фагор», на користь якої керівництво «Михайлівського» напередодні введення тимчасової адміністрації переоформило 111 000 кредитних договорів. У подальшому компанія вимагала у боржників сплачувати кошти на її рахунки, проте, на щастя, угода про переуступку договорів була визнана нікчемною, і ФГВФО тепер зможе спрямувати кошти на виплати вкладникам.

Ще раз поруч з «Михайлівським» назва «Платинуму» прозвучала у скандальних записах телефонних розмов нібито Катерини Рожкової, заступниці голови НБУ. На них нібито Катерина Рожкова обговорює з представником холдингу Platinum Public Ltd. докапіталізацію «Платинум Банку» за рахунок фінансової допомоги, яка не вимагає підтвердження походження коштів та інші проблеми банку. Проте підтвердження автентичності цих записів немає.

Крім того, у червні Національна поліція звинуватила топ-менеджмент «Платинум Банку» у розтраті 1 млрд грн. – нібито видані у вигляді кредитів підконтрольних банку фірм з ознаками фіктивності. Про це йдеться в ухвалі Печерського районного суду Києва. За цим фактом було відкрите кримінальне провадження відповідно до ч.5 ст. 191 КК (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах).

Втім, найцікавіше і найнеприємніше про банки випливає на поверхню після того, як тимчасова адміністрація заходить у них і отримує повний доступ до всіх внутрішніх документів. Тому цілком можливо, що найгучніші пов’язані із банком скандали ще попереду.