Скачати безкоштовно. Чим загрожує Україні статус одного з головних піратів світу

9 лютого Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA) вчергове включив Україну в Priority Watch List 2017 - коло країн, де найбільше порушуються права інтелектуальної власності в світі. Крім України в список головних порушників потрапили ще 7 країн: Китай, Чилі, Індія, Мексика, Росія, Тайвань та В'єтнам.

З 2013 року Україна має статус країни, де не цінується і не захищається інтелектуальна власність. Через подібний статус Україна часто потрапляє в "301" - список, який формується Торговим представництвом США.

З країною, яка потрапила в цей список, складаються позбавлені довіри економічні відносини, застосовуються санкції. Все це позначається на інвестиційній привабливості країни, а українських підприємців відмовляються сприймати всерйоз.

Згідно зі звітом Міжнародного альянсу інтелектуальної власності, Україну рекомендують залишити в списку пріоритетного спостереження, оскільки будь-яких глобальних змін щодо дотримання авторських прав в країні не спостерігається.

Уряд США не задоволений законодавством щодо прав інтелектуальної власності в Україні. Заповнення таких прогалин, на думку американського уряду, сприятиме економічному розвитку країни.

Ну а поки що, Альянс інтелектуальної власності пропонує зупинити застосування економічних пільг для України. Це означає, що тепер збуття української продукції буде ускладнено і законодавчо.

Такі основні галузі авторського права як фільми, музика, книги, комп'ютерні ігри та програмне забезпечення є основним сегментом економіки США, генеруючи більш $1,2 трлн на рік і забезпечуючи 5,5 млн людей роботою.

Як до такого дійшли

Не дивно, що до України, де на кожному третьому комп'ютері стоїть неліцензійне програмне забезпечення, хочуть застосовувати санкції. Це є зовсім невтішним фактором для країни, в якій IT сфера збільшується на 25% щорічно, а розробки українських програмістів (як і самі програмісти) цінуються у всьому світі.

Завдяки слабкому цифровому праву, ніщо не перешкоджало розвитку піратства. А деякі міжнародні "пірати" спеціально переносили свої сервери в Україну, користуючись беззаконною ситуацією.

Україна з 2015 року посідає 3 місце в світі за кількістю тимчасових мереж, що беруть участь в несанкціонованому спільному використанні файлів. Простіше кажучи, Україна входить в трійку лідерів з нелегального "файлообміну" в інтернеті, копіюючи і поширюючи інтелектуальну власність, не маючи на це прав.

Однією з причин безкарності є неможливість застосування кримінального покарання за крадіжку інтелектуальної власності. Порогом кримінального переслідування є 16 000 гривень за крадіжку. Але підрахунок завданого збитку в рамках інтелектуальної власності - процедура не з легких.

Відсутній єдиний підхід до підрахунку та оцінки авторського матеріалу. Історія з порогом не дає застосовувати кримінальне покарання до порушників прав інтелектуальної власності (ПІВ), замінюючи його на адміністративну.

Тортуга вже не та

Однак в звіті відзначені і невеликі позитивні події. Одним з таких поліпшень є створення кіберполіції, яка почала боротьбу з інтернет-піратством. Серед заслуг кіберполіції - закриття таких сайтів як EX.UA і FS.TO, що теж є позитивною зміною.

Ще однією перемогою стало закриття одного з найбільших торрент-трекерів. Українським та американським правоохоронним органам (не без допомоги Apple і Facebook), вдалося зупинити роботу трекера Kickasstorrents (kat.cr). Торрент-трекер - це файлообмінник, який дозволяє копіювати і поширювати продукти інтелектуальної праці (фільми, музику, ігри, програми).

На Kickasstorrents заходило від одного мільйона людей на день і 50 мільйонів щомісяця. Прибуток з ресурсу становив від $16 млн щорічно. А за приблизними підрахунками, за 8 років існування, сайт приніс збитки правовласникам на $1 млрд.

Власником торрента був харків'янин Артем Ваулин, який тимчасово проживав в Польщі. За іронією долі, король інтернет-піратів був затриманий при покупці легального контенту в iTunes.

Піратські ринки

Серед загальних рекомендацій - посилення контролю за "піратськими" сайтами, контроль вуличної торгівлі (на ринках і біля метро). Про контроль "ринків на повітрі" говориться дуже багато, мабуть коробочки з написом "1500 ігор на одному диску" або різноманітна добірка програм з надрукованими на звичайному принтері обкладинками дуже вразили Альянс інтелектуальної власності.

Однак і тут є позитивні зміни. Наприклад, на Петрівському ринку в Києві були введені системи контролю продукції і вдосконалені механізми примусового виконання. А в першій половині 2016 року поліція конфіскувала близько 5 000 контрафактних дисків у Львівській області.

Однак ринок «7-й кілометр» в Одесі з більш ніж 5 000 кіосків і ринок Барабашово в Харкові залишаються значними джерелами нелегальних матеріалів, особливо для кіноіндустрії.

Як повернути честь

Серед вимог Міжнародного альянсу інтелектуальної власності: ввести в дію закон "Про колективне управління" для того, щоб дії організації були максимально прозорими і організованими.

Також необхідно повністю реалізувати договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) з авторських прав (ДАП) в інтернеті. Ці договори допоможуть відрегулювати норми і поняття інтелектуальної власності в інтернеті.

Змінити закон про авторське право в Кримінальному кодексі, а саме прибрати з цього закону виняток про зйомку на відеокамеру в кінотеатрі для особистого використання. Тому що при такому винятку будь-якого спійманого в кінотеатрі "оператора" можна виправдати особистими обставинами.

І необхідно прийняти законопроект № 3081-д "Про державну підтримку кінематографа", в якому містяться всі необхідні зміни для ефективної боротьби з піратством в інтернеті. 17 листопада 2016 року Закон уже майже був ухвалений, але в останній момент на нього наклав вето президент України Петро Порошенко.

Можливо, виконуючи ці рекомендації, Україні вдасться повернути собі статус країни, в якій цінується інтелектуальна праця. Однак, ухвали одних лише законів мало.

В українців виробилася звичка не платити за те, що не можна відчути фізично. Тут людина виправдовує себе тим, що "матеріально" вона нічого не відбирає у інших, а значить, і факту крадіжки немає.

Але це не так, як кінокомпанії повернути свої витрачені гроші на фільм, коли його вже виклали в інтернет і подивилися мільйони людей безкоштовно? 

Тут все просто, і для тих, хто запитує, чому кіноідустрії в Україні розвивається повільно - відповідь повинна бути очевидною: українці не звикли платити за те, що не можна помацати. А на законодавчому рівні все ще не має таких норм, які могли б вплинути на ситуацію примусово.