Не такий страшний Трамп. Що зробив за 100 днів президент США

Мабуть, жоден інший лідер США не викликав такої жвавої зацікавленості українців. Судячи з накалу дискусій у соцмережах, одні вважали Трампа ледь не полководцем, який очолить битву проти Кремля, інші переконували, що імпічмент вже не за горами. Треті доводили, що президент-мільярдер продасть неньку росіянам.

Зараз випала нагода підбити перші підсумки правління Трампа - 29 квітня виповнюється рівно 100 днів після інаугурації 45-го президента США.

Оселившись у Білому домі Дональд Трамп енергійно взявся доводити, що серйозно ставиться до передвиборчих обіцянок. Видані перші укази мали довести, що він справді збирається звести стіну на кордоні з Мексикою, зруйнує запроваджену Обамою систему медичного страхування та спробує змінити роль США на світовій арені.

Кавалерійський наскок практичних результатів не приніс. Трампу та його команді доводиться йти на компроміси і з суперниками-демократами, і з незадоволеними певними кроками адміністрації Білого Дому республіканцями. На міжнародній арені Трамп знайшов спільну мову з Китаєм, заспокоїв Європу та роздраконив Росію.

1. Рекордний рівень несхвалення

Більшість провідних американських ЗМІ замовили соціологічні дослідження до стоденки щодо сприйняття американцями діяльності Трампа. Виявилося, що він побив антирекорд по схваленню своєї роботи. Раніше найбільш низький рейтинг схвалення діяльності за перші 100 днів керівництва мав Білл Клінтон.

Для об'єктивності наводимо дані трьох різних телеканалів, які мають протилежне ставлення до Трампа. Зокрема, CNN його активно критикує, а Fox news - всіляко підтримує.

• Опитування CNN: схвалюють 44%, не схвалюють 54%.
• Опитування Fox news: схвалюють 45%, не схвалюють 48%.
• Опитування CBS: схвалюють діяльність 41%, не схвалюють - 53%.

На цьому ж рубежі Барак Обама мав рейтинг схвалення 62%. Джордж Буш молодший - 63%.

Але, що цікаво, більшість опитаних CBS вважають, що Трамп міняє Вашигтон (54%), а не Вашингтон міняє Трампа (30%). Тобто на їхню думку, він лишається незалежним та нестандартним лідером, який прийшов щоб розтрусити усталений порядок та змінити статус-кво, або ж, висловлюючись його ж словами з інаугураційної промови "повернути Америку американцям".

2. Найбільш гучна відставка

Колишній радник Трампа Майкл Флінн. Фото: Reuters

Від самого початку президентства Трампа американські ЗМІ пильно відстежують можливі зв'язки членів його команди з Росією. На сцені з'явилося так зване "російське досьє".

Першою жертвою став радник президента з питань національної безпеки Майкл Флінн. З'ясувалося, що він обговорював з російським послом Кисляком можливість послаблення санкцій. Спочатку Трамп намагався захищати підлеглого. Але Флінн так забрехався, що врешті решт його звільнили.

Новим радником з нацбезпеки став генерал Герберт Макмастер. В Україні зміну кадрів зустріли з особливим захопленням, оскільки Флінн зарекомендував себе прихильником зближення з Росією. Макмастер - абсолютна протилежність.

3. Найбільш амбітний проект

Такий паркан зараз височить на ділянці кордону Мексики та США

Будівництво стіни по всьому кордону з Мексикою було однією з головних передвиборчих обіцянок Трампа. Логічно, що указ про її спорудження став одним із перших, урочисто підписаних Трампом. Сайт Еспресо тоді детально розбирався в реалістичності виконання проекту "Стіна".

Зараз стало зрозуміло, що найближчим часом будівництво не розпочнеться. Причина дуже банальна - немає грошей. Трамп під час виборчих мітингів називав цифру $8 млрд. На сьогодні за найбільш скромними підрахунками вартість проекту складає $21 млрд, а за деякими прогнозами сягає $75 млрд.

Мексика, всупереч твердженням Трампа, платити за "Стіну" відмовляється. На виділення рекордних сум з бюджету США не погодиться Конгрес. Тому президенту довелось йти на болючий компроміс і замінити будівництво "Стіни" виділенням $2 млрд для посилення безпеки на кордоні.

4. Боротьба з біженцями-мусульманами

За тиждень після інаугурації Трамп підписав указ про тимчасову заборону в'їзду до США громадянам семи країн: Ємену, Іраку, Ірану, Лівії, Сирії, Сомалі та Судану. Критики президента охрестили нормативний акт "забороною мусульман".

Непродуманість вчинку призвела до безладу в аеропортах. Голова Пентагону мусив шукати вихід, щоб заборону не застосовували для військових і перекладачів з Іраку, які проходять тренування на базах в США. Указ успішно оскаржили в судах, що фактично звело його ефект нанівець.

9 березня Трамп підписав покращену версію того ж таки указу. Але й він був успішно оскаржений судами в багатьох штатах і через це фактично не діє.

5. Медична проблема Трампа

Обіцянка скасувати виплекану Обамою систему медичного страхування Obamacare також була однією з головних обіцянок Трампа. Але реалізувати її наразі не вдалося. Законопроект, який мав запропонувати заміну, був зареєстрований у березні, але нещодавно його зняли з розгляду.

Проблема в тому, як пояснив аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков, що у республіканців немає спільної думки, що робити з Obamacare. Найбільш радикальна група вважає, що програму треба просто скасувати. Це позбавить приблизно 20 млн американців доступу до медстраховки, але дозволить скоротити видатки бюджету.

Більш поміркована група діє за принципом "полагодити й замінити". Вони вважають, що потрібна інша програма. Але повністю позбавляти окремі групи американців доступу до медичного страхування вони побоюються, бо це їхні виборці.

6. Головний ляп Трампа

За час президентства Трамп встиг наговорити немало дурниць. Та найбільше насміхань викликала його заява про теракт у Швеції, якого ніколи не було.

У лютому Трамп виступав на мітингу проти іміграції у Флориді та наводив приклади європейських країн, в яких сталися теракти нібито через біженців. "Ви подивіться, що сталося минулої ночі в Швеції. У Швеції, хто б міг у це повірити", - сказав він.

Ці слова викликали не лише потік мемів та знущань у соцмережах. Була змушена офіційно реагувати шведська влада: МЗС зробило офіційний запит до Білого Дому з проханням роз'яснити, що мав на увазі Трамп. Було запущено англомовний сайт "Факти про міграцію та злочинність у Швеції".

Коли Трамп спробував пояснити, що мав на увазі, стало ще гірше. За його ж словами, він побачив це... по телевізору. Мова йшла про документальний фільм, показаний каналом Fox News. Це викликало питання, чи не спирається президент у своїх рішеннях на показані по телевізору новини або фільми.

За день після виступу Трампа в стокгольмському районі Рінкебі справді відбулися заворушення, влаштовані мігрантами. Американський президент негайно відреагував на це в Twitter дописом про те, що таки мав рацію. Але, по-перше, це був не теракт, а громадські заворушення. А, по-друге, рівень злочинності навіть у цьому неспокійному як для Швеції районі значно нижчий, ніж у тій же Флориді.

7. Найбільша бомба Трампа

Мама усіх бомб. Фото: Reuters

З благословення Трампа в Афганістані проти терористів "Ісламської держави" вперше була застосована "Мама всіх бомб" - найпотужніша неядерна зброя, яка існує в арсеналі США. Від неї загинуло близько 100 бойовиків.

Перед тим Трамп демонстративно розбомбив "томагавками" сирійську авіабазу Шейрат, звідки злітали літаки з хімічною зброєю. Це надихнуло багатьох на висновки про те, що Трамп "спустив яструбів" і це вигідно відрізняє його від "слабака Обами". Проте це одиничний захід, а всі інші дії Білого Дому свідчать, що суттєвих змін у зовнішній стратегії відбуватися не буде.

8. Обама плюс

Як то не парадоксально, на практиці Трамп у загальних рисах на зовнішній арені продовжує політику, яку проводив Обама. Зокрема, на Близькому Сході це "план Обама плюс", де "плюс" - це збільшення прямої або опосередкованої участі американських військових - в Сирії, Іраку, Ємені, зазначає аналітик Микола Бєлєсков. У Сомалі з'явилися американські інструктори, яких там не було близько 20 років.

До виборів Трамп говорив, що збирається знищити угоду з Іраном щодо ядерної зброї. Президент і досі її критикує, днями говорив, що Іран "не дотримується духу угоди", але вона й досі діє. Її залишили, бо розуміють, що чогось кращого годі вигадати. До того ж спроби США знищити її рикошетом вдарять по стосунках з країнами Європи, для яких угода дуже важлива, пояснив експерт.

Так само Трамп повівся і з НАТО. З передвиборчої риторики читалося бажання політика припинити підтримку союзників по Альянсу. Проте згодом було підтверджено, що США будуть виконувати свої зобов'язання по НАТО. А в Польщі уже повністю розгорнувся багатонаціональний батальйон.

9. Російська угода Трампа

Одним з найголовніших питань щодо Трампа в Україні була його поблажливість щодо Росії та обіцянки домовитись із нею. Було багато припущень щодо можливості "великої угоди" між Вашингтоном та Москвою. Через 100 днів після інаугурації стало очевидно, що любовний роман між Путіним і Трампом не відбудеться.

Частково це результат зусиль української сторони. Ще більшу роль зіграла поява "російського досьє". Власне, до нього також доклали руку українці - зокрема, дали інформацію щодо можливих зв'язках колишнього голови передвиборчого штабу Трампа Пола Манафорта з Парією регіонів, Януковичем і Росією.

А жирний хрест на можливості порозуміння Кремля з Білим Домом поставили ракетні удари по сирійській авіабазі. Невдовзі після цього в Москві побував держсекретар Рекс Тіллерсон. Візит, як писали ЗМІ, проходив у крижаній атмосфері.

Набагато більше шансів зараз, що "велику угоду" США укладуть не з Росією, а з Китаєм. По-перше, Пекін розглядається як можливий союзник щодо проблеми Північної Кореї. По-друге, Китай має що запропонувати американцям, на відміну від Росії. По-третє, днями Мінфін США опублікував доповідь, де сказано, що Китай не маніпулює юанем, свідомо занижуючи курс.

Раніше риторика Трампа була прямо протилежна. Він погрожував ввести мито на китайські товари, а невдовзі після інаугурації мило поспілкувався з президентом Тайваню. Це одразу викликало підозри, що він збирається відмовитися від політики єдиного Китаю, яку багато років практикували Сполучені Штати. Та згодом стосунки потеплішали, Сі Цзіньпінь погостював у Трампа, про мито і Тайвань вже ніхто й не згадує.

Сі Цзіньпінь і Дональд Трамп під час візиту китайського лідера в США. Фото: Reuters

10. Українська тема в політиці Трампа

У березні під час засідання комісії Україна - НАТО держсекретар Тіллерсон говорив про мінські домовленості. За його словами, спочатку має бути гарантовано належний рівень безпеки на окупованих територіях.

Це органічно було доповнено його ж заявою у Москві в квітні: поки не будуть виконуватися мінські домовленості, покращення стосунків з Росією не буде. Враховуючи, де було зроблено заяву та попередній контекст, робимо висновок, що відповідальність за дотримання мінських угод Вашингтон покладає на Росію. Це відповідає українському погляду на причини війни та можливості її завершення.

На думку аналітика Миколи Бєлєскова, досі існує ризик угоди між Росією та США "Крим в обмін на Донбас", про що відверто пишуть і американські експерти. Ідея полягає в тому, що Росія йде з Донбасу, але лишається в Криму.

Вашингтон знімає "донбаські санкції", анексію Криму не визнає, але це не заважає співпраці двох держав. Прецедент - окупація країн Балтії Радянським Союзом, яку США ніколи не визнавали, але це не заважало їхній співпраці з СРСР щодо низки питань.

Та головна проблема України в стосунках зі США - відсутність власного порядку денного. Ми досі сильно залежимо від того, грані стосунки у Вашингтона з Москвою, чи не дуже. Під час керівництва Трампа маємо шанси нарешті вирішити цю проблему.