live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Фейгін: Особистого кілера Кадирова можуть ліквідувати в українській тюрмі - він знає занадто багато

Російський адвокат Марк Фейгін в ефірі телеканалу Еспресо розповів про те, ким є кілер Курмакаєв та про зв'язки російських спецслужб і українського криміналітету

Ситуація з замахом на Адама Осмаєва показала, що російські гебешні або кремлівські персонажі можуть отримувати українське громадянство, роз'їжджати по Україні і стріляти в українських патріотів.

Ця проблема гостра, і вона буде загострюватися, вона не може стати простою, оскільки проблема війни на Донбасі і присутність там російських військ не вирішена. І тому і терористична діяльність, і різного роду замовні вбивства матимуть місце надалі, оскільки нічого не сталося такого, щоб могло би цьому запобігти. Ось в чому проблема.

Але цей ось, окремо взятий кілер, або людина, яку підозрюють в кілерстві, з паспортом громадянина України Олександра Дакара, насправді він Артур Курмакаєв на прізвисько «Дінго», це людина якого рівня? Свого часу його відправляли із завданнями, наприклад, до прогресивної країни Австрії.

Ви знаєте, справа в тому, що у Кадирова абсолютно своє, майже окреме середовище ось цих найманих вбивць і людей, які пов'язані, наприклад, з громадами, в тому числі і чеченськими, і в Європі, і в інших місцях. Тому тут ви не знайдете, де починається Кадиров і закінчується ФСБ, де тут що, і що з чого випливає.

Нагадаю, сам Кадиров є генералом МВС Росії, зрозуміло, яким, але тим не менше. Що стосується паспортів, я думаю, що вони вирішують цю проблему всередині України за рахунок корупції і всяких інших речей в оперативному порядку.

Ця людина, безумовно, дуже серйозна фігура в частині виконавчій - особливо з огляду на його вільне переміщення європейськими країнами. Нагадаю, його, наскільки я правильно розумію, звинувачують у тому числі у вбивстві в Австрії колишнього охоронця Кадирова.

Читайте також: Все про особистого кілера Кадирова, який стріляв у Осмаєва

У всякому разі, мова йде про причетність його до цього вбивства.

Я думаю, що існує деяке коло таких людей, але всі вони тісно пов'язані, часто і виконавці, і замовники - одні й ті ж люди. Головним бенефіціаром, за чутками, є сам Кадиров, він розпоряджається життями людей, яких він призначає в якості жертв, як мішені, - про це тут в Москві, в Росії говорять.

Можна іронізувати над нашими спецслужбами і поліцією, але їм вдалося запобігти колосальному злочину: колишнього громадянина Росії, власника Обухівського комбінату, хотіли викрасти за $17 млн для того, щоб передати його назад в Росію.

Такі операції дуже навіть можливі. Ви ж пам'ятаєте ситуацію з колишнім співробітником ФСБ, прикордонником, який служить в системі МВС зараз, який брав участь в АТО, та ж сама ситуація відбувалася. Справа в тому, що ми судимо про дії спецслужб - тих же українських - за їхні провали: коли відбуваються гучні вбивства, кажуть, мовляв, ось вони погано працюють.

Але запобігання подібним злочинам набагато більше. І ця арифметика на користь українських спецслужб. Такого роду речам запобігають заздалегідь, але, тим не менш, буває і так, що злочин вчиняється.

А що стосується викрадання і перевезення ... Я був адвокатом Леоніда Развозжаєва ще в 2012 році (за часів Януковича. - Ред), така саме була ситуація, але тоді діяло безпосередньо СБУ - Леоніда взяли на вулиці Богдана Хмельницького і передали в руки ФСБ.

Так що говорити про те, що це взагалі неможлива ситуація, що такої практики не було, напевно, було б недоречно, оскільки російська спецслужба цим не гребує, ну, і плюс географія, відстань невелика, головне перевезти до кордону, а там якось перекинути.

Ми розуміємо, вибачте за вульгарну лексику, що грохнути людини простіше, ніж придумувати цілу спецоперацію, як корумпувати негідників в формі для того, щоб викрасти і перевезти людини до Російської Федерації.

Як ви думаєте, навіщо його могли намагатися вкрасти?

Моє припущення, що у нього - раз він досить великий підприємець, якщо за нього дійсно така винагорода в 17 мільйонів - величезна сума, що у нього величезні гроші переписані на офшорні компанії, або на такі компанії, які вимагають його як бенефіціара, щоб він все переписав на зацікавлених осіб в Росії.

Для цього потрібні його живі підписи, оскільки можуть бути суди; раз він бізнесмен, то живим і присутнім в Росії він набагато вигідніший, ніж мертвим в Україні.

На вашу думку, Марк, наскільки подібні явища є масштабними в Україні?

Ми розуміємо, що мова йде про присутність тих чи інших кримінальних структур Російської Федерації, які можливо, вже не так процвітають, як за часів Януковича, але, у всякому разі, функціонують і мають тісний зв'язок з Москвою.

Думаю, що досить велика мережа знаходиться в Україні, і ви не знайдете, де, повторюю, починаються кримінальні структури і закінчуються структури російських спецслужб. Тому що російські спецслужби дуже тісно працюють з криміналітетом.

Для них немає проблеми ні етичної, ні моральної, щодо співпраці з кримінальними структурами в самій Україні.

Чому російські спецслужби були такими сильними? Чому ФСБ настільки всесильне? Тому що у неї є дві речі: це нескінченні гроші і те, що над ними немає ніякого контролю. Їх ніхто не покарає, ніхто не притягне за такого роду діяльність в Росії до кримінальної чи іншої відповідальності. Це неможливо.

Їхня пряма установка - займатися всім заради досягнення мети, використовуючи будь-який інструментарій. На Заході, навіть і в Україні, спецслужби дуже сильно обмежені законом. В умовах навіть слабкої політичної демократії, як в Україні, все одно, за спецслужбами є контроль.

Тобто, наскільки я розумію, схема виглядає в загальних рисах таким чином. Беруть ті чи інші гебісти «кримінального авторитета», наприклад, в Російській Федерації, він зв'язується з української братвою, вони між собою це вирішують, а якщо справа провалюється, то куратор спецслужб, ніби й ні до чого.

І він каже, я нічого не знаю, це кримінальники вбивають журналістів.

Так. І так теж. Я думаю, і інші різноманітні схеми є, але замовником, головним замовником, завжди виступають в таких політичних справах, або мають відношення до політики, російські спецслужби. Тому що без контролю спецслужб навіть самі кримінальні особи, які хотіли б вирішити якусь проблему, в Україні зробити б цього не могли.

Тому що до них б рано чи пізно, прийшли б всередині Росії розбиратися, чому вони це зробили без індульгенції, без дозволу з боку російських спецслужб. Тому що саме вони контролюють кримінальний світ. Кримінальні розбірки і будь-якого роду з'ясування проходять виключно в зоні контролю російських спецслужб.

А якось розговорити, на вашу думку, Курмакаєва вдасться?

Я думаю, шанс на це є. Він буде усвідомлювати, що йому загрожує, він буде зважувати на терезах. Якщо він розговориться, все, з цього моменту він сам мішень з боку того ж оточення Кадирова тощо. Якщо він буде мовчати, значить, йому доведеться сидіти, і, можливо, дуже-дуже довго. І ще невідомо, як він буде сидіти.

Під час відсидки в Україні - рік, два, п'ять, десять, двадцять - ти завжди знаходишся під ризиком кримінальних з'ясувань усередині самої в'язниці. Це теж не треба знімати з рахунку, тому що замах на учасника АТО - Осмаєва, справа серйозна. Так що ще невідомо, чим це може завершитися.

Якою є так звана ціна питання? Наскільки потрібно буде тій чи офіційній чи неофіційній російській стороні витягати його?

Тому що ми розуміємо, що найстрашніше, що може зробити Курмакаєв для тих чи інших кримінальних спецслужб, він може сказати правду. А правда тут страшна.

Ціна дуже велика. Немає таких речей, які не можна купити за гроші, вважають вони. Гроші - це просто арифметична сума. І за вирішення цієї проблеми гроші будуть готові віддати, але не можна виключати, що рішення може виглядати просто в ліквідації Курмакаєва безпосередньо у в'язниці, щоб він не встиг почати говорити.

Проблеми «вирішують» різними способами: як рятують людину, так і «вирішують» проблеми з нею. Так що тут різноманітні варіанти. Але раз простежується слід з Австрією і з вбивством охоронця Кадирова, то напевно, ця людина дійсно володіє величезним об'ємом інформації щодо російських спецслужб, і, звичайно, самого оточення Кадирова.

Тобто, це не просто рядовий свідок, або рядовий злочинець, це VIP-персона, яку не можна обмінювати на тих чи інших, нехай навіть доблесних, українських бійців, які знаходяться в полоні у лугандонських бандитів.

Я думаю, що ні про який обмін не слід вести мову, доки він на суді публічно не заявить про все, що він знає. І тільки коли він викладе все, нехай державна влада в Україні вирішує, міняти його чи ні. Це питання її компетенції.

Яка ціна такої людини? Я не знаю. Можливо, його можна обміняти на взагалі всіх полонених, його одного. Чому не поставити таку ультимативну умову?!

Але цінність його відразу впаде, якщо він почне говорити, якщо його, як кажуть, «розчохлять». Тоді який сенс його утримувати?! Йому можна тільки помститися за те, що він виявився неміцним. Тому тут дуже тонкий баланс.

Ми розуміємо, що відбулася зустріч Путіна з Макроном. І, відповідно, ми знаємо про те, що навіть легку згадку про ситуацію з Сущенком вирізали з офіційних кремлівських зведень.

Але нам би дуже хотілося, щоб Макрон також включився в роботу щодо звільнення полоненого і незаслужено звинуваченого у всіх шпигунських гріхах Романа Сущенка.

Ситуація виглядала наступним чином. Довелося докласти величезну масу зусиль, щоб питання про Сущенка взагалі з'явилося в полі уваги переговорів, які 29 травня відбулися між Путіним і Макроном. Я фактично написав ці листи, і текст ми спеціально допрацьовували, - мова йде про листи, які були відправлені дружині Макрона з боку Анжеліки Сущенко.

Свій лист під певні тези написав Роман у в'язниці в Лефортово, я виніс цей лист, передав його до французького посольства, яке, в свою чергу, вже передало його до канцелярії Макрона.

Робота з західними журналістами теж зайняла багато часу. Було до останнього моменту невідомо, чи відбудеться ця прес-конференція, чи буде поставлене питання про долю Романа Сущенка. Це була величезна робота. Більше того, за 4 дні до 29-го, до зустрічі Путіна і Макрона, президент Порошенко дзвонив Макрону.

Я не можу на 100% стверджувати, чи говорив він про Сущенка, але припускаю, що говорив, просив про те, щоб Макрон посприяв звільненню Сущенка, оскільки це питання трьох держав: України, Росії та Франції, оскільки Роман працював у Франції 6 років, був постійним кореспондентом державного агентства «Укрінформ», і більш ніж логічно, що французький президент повинен був скористатися ситуацією, переговорами з Путіним, щоб попросити його або переговорити з ним про долю Романа.

А у вас є внутрішнє відчуття, що ця справа розвивається до нормального цивілізованого вирішення, наприклад, до екстрадиції Сущенка до Франції, України, або взагалі зняття з нього цієї маячні звинувачень?

По суті, будь-якого журналіста можна звинуватити в тому, що він шпигун, і посадити років на триста. Російські реалії підказують саме це.

А суть справи Сущенка саме така. Він журналіст, що ще тут додаси?! Журналіст страждає на цікавість.

Розвивається ситуація позитивно, і я вам поясню, за якими ознаками я про це суджу. По-перше, його долею опікується особисто Порошенко, це важливо. Він розмовляв з Путіним неодноразово по телефону, про що він сам заявляв.

Він домігся того, що Путін дозволив побачення з дружиною Роману Сущенку.

Нещодавно відбулася розмова з батьком, цей телефонний дзвінок став результатом переговорів того, щоб Роману дозволили поспілкуватися з близькими. Справді нічого особливого не відбувається.

У нас за весь цей час було буквально кілька експертиз і ознайомлень - вони нічого не додали до картини звинувачення, але, тим не менше, я бачу, що слідство в деякому анабіозі.

Вони чекають команд з Кремля, що ж робити далі. Час іде, а нічого не відбувається. Звичайно, це все для нас - вірна ознака того, що у верхах йдуть переговори про долю Романа.

 

новини партнерів

17 жовтня, 2017 вівторок

17 жовтня, 2017 вівторок

16 жовтня, 2017 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати