live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
img
Дмитро Гомон 24 липня, 2017 понеділок

Світова мапа війн. Де і за що сьогодні воює людство

Зараз у світі нараховується майже чотири десятки збройних конфліктів та війн, одна з яких триває в Україні

Зараз у світі нараховується майже чотири десятки збройних конфліктів та війн, одна з яких триває в Україні

Кількість збройних конфліктів у світі від часів завершення Другої світової війни помітно зросла. Але якщо раніше найчастіше билися між собою держави, тепер це локальні конфлікти. Але часто в них бере участь інша держава, допомагаючи якійсь із сторін.

Ми вирішили перерахувати найбільш значні конфлікти, які зараз відбуваються. Війну в Україні лишаємо за дужками, оскільки вона заслуговує на окремий матеріал. Також ми відшукали відповідь на запитання, чи стало людство воювати більше чи менше.

Скільки нараховується конфліктів

Американський Центр всеохопного миру (CSP) за даними на початок 2017 року нарахував 36 війн. Безпосередню участь у них беруть 28 держав. З них майже половина (13 країн) мають затягнуті конфлікти - такі, що тривають понад 10 років.

Це Афганістан (36 років), Колумбія (39 років), Демократична Республіка Конго (22 роки), Індія (62 роки), Ірак (34 роки), М'янма (66 років), Нігерія (17 років), Пакістан (17 років), Філіппіни (42 роки), Сомалі (26 років), Судан (31 рік) і Туреччина (30 років).

За останні роки лише Шрі Ланка спромоглася завершити затягнутий конфлікт з тамілами. Це сталося у 2009 році. Окрім того, нещодавно Колумбія підписала мирну угоду з повстанцями і зародилася надія на мирне завершення збройного конфлікту.

Інститут дослідження миру в Осло (PRIO) останній раз підраховував кількість конфліктів у 2014 році, тоді їх було 40. У 2013 році - 34.

Збільшується чи зменшується кількість конфліктів

Як пише у своєму спільному з Університетом Уппсали (Швеція) дослідженні PRIO, починаючи з 1946 року вони нарахували 256 збройних конфліктів. Як бачимо, за початкову точку для ведення статистики вони взяли завершення Другої світової війни.

Дослідники відзначають два головних тренди. Перший полягає в тому, що на початку підрахунків найбільшу кількість складали міждержавні та колоніальні конфлікти. Та згодом вони зникли і сьогодні домінуюча форма конфлікту - це внутрішньодержавний, але часто із залученням гравців з інших держав.

Другий тренд - збільшення кількості внутрішньодержавних громадянських конфліктів. Пік припадає на 1991 рік - 52 збройних конфлікти. Потім почалося зниження: у 2003 році нараховувалося лише 32 конфлікти. З 2003 року кількість збройних конфліктів знову зростала і падала кілька разів - їх нараховувалося від 30 до 40.

Найбільш значні конфлікти

Корейський півострів. Конфлікт почався у 1948 році з розділення Кореї на північ та південь. Завершився він у 1953 році облаштуванням найбільш укріпленої ділянки нічийної землі, яка розділяє КНДР та Південну Корею.

Але напруження на півострові лишається через те, що Пхеньян продовжує розвивати свою ядерну програму. КНДР має за оцінками спостерігачів 10 ядерних боєголовок. Тим часом у Південній Кореї знаходиться американська система протиракетної оборони та військова база (28,5 тисяч військових США).

Кім Чен Ин радіє вдалому запуску міжконтинентальної балістичної ракети. Фото: Reuters

Війна в Сирії. Розпочалась як продовження "Арабської весни" у 2011 році, але громадські виступи швидко переросли у військове протистояння сил, лояльних президенту Башару Асаду та його супротивникам. Обидві сторони підтримували іноземні держави. На боці армії Асада б'ються загони з Ірану та "Хезболи", яка базується в Лівані. З 2015 року його почала підтримувати ще й російська армія.

Різні угрупування повстанців підтримують США, Туреччина, Саудівська Аравія, Іорданія та інші країни.

Зруйновані будівлі в районі Дамаску, який контролюється антиурядовими силами. Фото: Reuters

Війна з "Ісламською державою" та міжнародним тероризмом. Окремим гравцем війни в Сирії стала самопроголошена "Ісламська держава" (вона ж ІДІЛ, ІДІШ та "Даєш"), яка взяла під контроль частину Сирії та Іраку. Але в 2017 році її позиції значно послабились.

Днями іракська армія, курди та їхні союзники звільнили від "ІД" Мосул - друге за величиною місто Ірака, яке терористи захопили влітку 2014 року. У Сирії тривають бої за столицю "ІД" Ракку. З'явились також дані про загибель лідера "ІД", самопроголошеного халіфа Абу Бакра аль-Багдаді.

Та проблема в тому, що за часи війни в Сирії "ІД" встигла розростися до рівня міжнародної організації. Вона присутня в Лівії, а групи, які оголосили про лояльність самопроголошеному "ісламському халіфату" є також у Нігерії, на Філіппінах та інших країнах. Окрема небезпека - це апологети "ІД", які живуть у країнах Європи та час регулярно влаштовують там теракти.

Курдський боєць спостерігає за авіаударами по Рацці. Фото: Reuters

Війна в Лівії. Вона почалась у 2011 році, як частина "Арабської весни". Повстанців, які виступили проти Муаммара Каддафі підтримали США, Франція та кілька інших країн Заходу.

20 жовтня 2011 року Каддафі було вбито, але це не припинило війну. На даний час різні регіони країни контролюються різними угрупуваннями, яку ведуть бої між собою. У країні є один уряд, визнаний ООН, та ще мінімум два невизнаних.

Бої лівійської армії з ісламістськими угрупуваннями в Бенгазі. Фото: Reuters

Війна в Ємені. Зараз у цій країні ведуть війну сили повстанців-хуситів, яким допомагає Іран та урядові війська, яким активно допомагає коаліція, провідну роль в якій грає Саудівська Аравія. Через брак їжі та чистої води населення страждає від голоду та холери.

Дитина, хвора на холеру та її мама. Фото: Reuters

Війна з Боко харам в Нігерії. Угрупування радикальних ісламістів розпочало активну фазу террору в 2009 року, яка триває досі. Бойовики контролюють приблизно 20% території на півночі країни. З ними воює армія Нігерії, якій допомогають військові з сусідніх Камеруну, Чаду та Нігеру.

Окрім джихадистів, у країні є інша конфліктна зона в дельті річки Нігер. Контроль за нафтоносними районами пробували встановити з початку 1990-х різні повстанські угрупування, але з 2009 року їхня активність суттєво знизилась.

Військові Нігерії з трофейним прапором Боко харам. Фото: Reuters

Ізраїльсько-палестинський конфлікт. Триває фактично з утворення держави Ізраїль рішенням ООН у 1947 році. Фактично він є частиною більш загального арабо-ізраїльського конфлікту. Араби, що проживають у Секторі Газа та на Західному березі річки Йордан домагаються створення власної незалежної держави, Ізраїль виступає проти цього.

Сутички в Секторі Газа між ізраїльською прикордонною поліцією та палестинцями. Фото: Reuters

Громадянська війна в Колумбії. У 2016 році влада Колумбії спромоглася підписати мирну угоду з ліво-радикальним угрупуванням Революційні збройні сили Колумбії (FARC). Війна з повстанцями тривала з 1964 року. У 2017 році близько 7000 з них були амністовані або випущені з тюрем. Зброю члени угрупування здали місії ООН. Проте в країні лишаються інші активні угрупування, які контролюють частину територій країни, здебільшого це банди, які живуть з контролю за наркотрафіком.

Марш бійців FARC, 2001 рік. Фото: Reuters

Буддійсько-мусульманський конфлікт в М'янмі. Мусульмани-рохінг'я (або ж рохінджа) становлять меншість у країні, більшість населення якої сповідує буддизм. Віддавна вони борються за створення власної держави. У 2017 році армія та поліції М'янми провела масштабну операцію в штаті Ракхайн у відповідь на вбивство повстанцями-рохінг'я дев'ятьох прикордонників. Близько 75 тисяч рохінг'я втекли до Бангладеш.

За свідченнями біженців, армія та поліція М'янми, а також місцеве населення били й гвалтували жінок, вбивали дітей та скоїли низку інши злочинів проти людства. Місія ООН збиралася розслідувати ці злочини, але уряд М'янми відмовив її членам у візах.

Нюанс в тому, що уряд М'янми вже рік очолює лауреатка нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжи. Вона вважалася зразком борця за права людини і 15 років провела під домашнім арештом у часи правління військової хунти. За її словами, місія ООН недоречна, бо лише посилить етнічне протистояння.

Табір біженців рохінг'я в Таїланді. Фото: Reuters

Війна в Афганістані. Ця країна не виходить зі стану війни десятки років. Зараз там триває війна з талібами та угрупуваннями, які називають себе підрозділами "Ісламської держави". Бойовики отримують підтримку з сусіднього Пакістана, де в Зоні племен розташовано чимало баз бойовиків.

У 2001 році в країну зайшли війська коаліції НАТО на чолі зі США, які розпочали війну з угрупуваннями "Аль-Каїди" і талібами. У 2014 році були проведені демократичні вибори, контроль за безпекою перебрали на себе місцева армія та сили безпеки.

В Афганістані досі лишається 13 тисяч військових НАТО та США, і зараз точаться дискусії про те, чи не варто збільшити їхню кількість. Активність терористів у країні лишається високою.

Американські морські піхотинці в афганській провінції Гельменд. Фото: Reuters

Конфлікт між Індією та Пакистаном. Дві країни ведуть суперечку за Кашмір з 1947 року, коли обидві стали незалежними державами. За регіон вели три війни - в 1947, 1965 та 1999 роках. З 2003 року встановлено перемир'я, але воно часто порушується.

Обидві країни також мають інші "гарячі зони", де й досі стріляють, або ж стріляли нещодавно. В Пакистані це Белуджистан та райони, що найбільше страждають від діяльності радикальних терористичних угрупувань - Вазірістан, Зона племен, Хайбер-Пахтунхва. В Індії це штати Ассам, Маніпур та Нагаленд.

Індійська поліція в Кашмірі б'ється з демонстрантами. Фото: Reuters

Нагорно-Карабахський конфлікт. Збройне протистояння 1990-1994 років між Азербайджаном та Вірменією призвело до утворення невизнаної Нагорно-Карабахської Республіки (за вірменською версією Республіка Арцах). Підписання в Бішкеку угоди "Про незастосування зброї" призвело до зупинки масштабних військових дій, але локальні збройні сутички в яких гинуть азербайджанці та вірмени тривають досі.

Вірменська артилерія в Нагорному Карабасі. Фото: Reuters

Громадянська війна в Південному Судані. 21 рік Народна армія визволення Судану вела війну з урядовими військами за автономію. У 2011 році рішенням ООН було створено нову державу - Південний Судан. А вже у 2013 році спалахнула громадянська війна вже у новоствореній державі. В її основі лежить етнічний конфлікт між народностями дінка та нуер і прагнення лідерів одноосібно контролювати місцеві нафтові родовища.

Військові урядової армії Південного Судану. Фото: Reuters

Війна з "Ісламською державою" на Філіппінах. У травні бойовики кількох радикальних ісламістських угрупувань захопили місто Мараві на філіппінському острові Мінданао. Їхній ватажок був проголошений керівником підрозділу "ІД" у Південно-Східній Азії. Армія Філіппін досі безуспішно намагається вибити терористів з міста, вбито вже близько 500 людей - військових та цивільних.

Філіппінський солдат та біженка з району бойових дій міста Мораві. Фото: Reuters

Сомалі - пірати й терористи. Єдина колись країна розвалилася внаслідок громадянських конфліктів на три частини. Самопроголошені Пунтленд і Сомаліленд живуть відносно благополучно. А от вся інша територія, колишня італійська колонія Сомалі страждає від анархії. На її території активно діє радикальне ісламістське угрупування Аш-Шабааб, а прибережні райони стали заробляти піратством.

На місці нещодавнього теракту в столиці Сомалі Могадішо. Фото: Reuters

Звісно, це не всі конфлікти. Ми, наприклад, не згадали ще кілька протистоянь на африканському континенті, боротьбу курдів за створення власної держави та війну з наркокартелями уряду Мексики. На жаль, хоча масштабні війни, які охоплювали півконтиненту, зникли, людство досі не навчилось мирно співіснувати на нашій спільній планеті.

Все по темі

новини партнерів

20 листопада, 2019 середа

20 листопада, 2019 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати