Як пояснити колишньому полоненому, що таке бусифікація, - Обертас

Думаю про це не перший день – та що там, вже не перший рік думаю. Бо знала, що так буде. чекала, готувалась, гострила внутрішній вогнемет

Зміст

Це я пройшла шлях від гніву (через відчай) до тихої зневаги, поки громадська думка мінялась від "мерщій до ТЦК, там черги" до "бусифікація, кати нації, гребуть наших черешеньок, кококо". А як воно людині, яка воювала в складі роти охорони ТЦК? (бо куди вписали, туди вписали – по війні не сильно паришся папірцями). А як воно людині, яка повернулася з полону, проходить лікування чи реабілітацію і має на цей час у ТЦК тилову посаду?

От я чекала цього моменту. і боялась його. Бо я не можу пояснити, чому так. Вірніше, загалом можу – з точки зору психології мас і вродженого цинізму. Але не можу це пояснити своєму чоловіку. Ну, які ти вибереш слова, коли й сама хочеш бити на звук? Шкодую, що не була поруч, коли до нього в його рідному селищі (де була русня, між іншим) підбіг молодий хлопець зі словами "псс, парєнь, ховайся, там ТЦК!!!".

Fun fact: після повернення Костя питав, що таке бусифікація, і явно не те очікував почути. Після першого шоку від новин, як змінилася війна, що у нас тут морські дрони, fpv, високі технології, робопес, прости господи, скаче поміж окопів! Думаю, без контексту "бусифікація" тягнула щонайменше на серійне виробництво wunder Busse, які волонтери обладнали крилами й лазерним мечем. А тут – оце...

Костянтин Миргородський

Костянтин Миргородський, Фото: Facebook Анастасії Обертас

Фото: якийсь із нескінченних і страшних днів кінця лютого/початку березня 2022-го. Київщина, наш фартовий відрізок між Бучею та Бородянкою. Костянтин Миргородський, солдат-стрілець роти охорони другого відділу Бучанського РТЦК та СП. Перед тим – засновник Школи Військових Водолазів, водолаз-інструктор на волонтерських засадах, чия експертиза у цій вузькій сфері – неоціненна. Не тому, що я його дружина і завжди хвалитиму) а тому, що за 2+ роки його відсутності деякі навколоводолазні задачі було тупо нікому закрити. Нема рук, нема знань, бажання, політичної волі etc...

Чи думаю я, що він був більш корисним у тилу як волонтер? Очевидно.

Чи озвучив хтось із нас питання "що робити?" 24 лютого? Ні. (питання було "як доїхати до ТЦК без машини?").

Чи тригерить мене думка, що зараз він відновлює здоров'я і вкладається у військову підготовку себе власним коштом, щоб повернутись до війська? Вгадайте!

Чи думаю я при цьому, що за нас має воювати хтось інший? НІ.

Чи толеруватиму я кцпcкi наративи від будь-кого? Див. перший абзац про вогнемет.

Джерело

Про авторку. Анастасія Обертас, громадська активістка, журналістка. Дружина Костянтина Миргородського, який нещодавно повернувся з ворожого полону

2025, четвер

20 березня