Санкції США проти Росії справді жорсткі. Як і по кому вони вдарять

Дональд Трамп підписав законопроект, який значно розширить санкції проти Росії.

Які нові санкції введуть проти Росії

1. Законопроект значно звузить можливість залучення нових інвестицій для будівництва російських трубопроводів. Таких як, наприклад, "Північний потік 2", який загрожує енергетичній галузі України.

Законопроект надає Білому дому можливість вводити санкції проти тих, хто інвестує в будівництво Росією експортних трубопроводів або надав для цих цілей устаткування (зокрема у лізинг), технології та послуги. Карати будуть тих, хто або разово інвестував більше $1 млн, або більше $5 млн протягом року.

2. У законопроекті зазначено, що США продовжать перешкоджати реалізації проекту "Північний потік-2". Причина полягає в його "згубних наслідках для енергетичної безпеки ЄС, розвитку газового ринку в Центральній і Східній Європі та енергетичних реформ в Україні".

3. Американським компаніям і фізичним особам будуть заборонені операції з російськими банками з наданням фінансування довше, ніж на 14 днів. На сьогодні обмеження становить 90 днів. Фактично це заборона на "довгі кредити". Тривалість угод з надання фінансування російським енергетичним компаніям планується обмежити 30 днями.

4. Мінфін США отримає можливість отримувати записи з банкоматів та безготівкових операцій, щоб мати можливість краще протидіяти протиправній діяльності російських олігархів у США. Також під санкціями можуть опинитися ті, хто інвестує в російську "корумповану приватизацію".

5. США мають намір допомагати Україні і своїм союзникам і партнерам у Європі "знижувати залежність від російських енергоресурсів, особливо природного газу, що використовує уряд РФ як зброю, щоб залякувати інші країни і впливати на них".

Законопроект вимагатиме від Держдепу та Мінфіну США співпрацювати з Україною та виробити план щодо зниження її залежності від імпорту російських енергоносіїв.

6. Законопроект має на меті посилити союзників США, які ведуть боротьбу проти російської агресії. Зокрема, буде виділено $250 млн на створення Фонду протидії російському впливу, який буде виробляти програми для країн ЄС та членів НАТО.

Приорітет надаватиметься програмам, які розвивають кібербезпеку, мають на меті боротьбу з суспільною корупцією, протистоять дезінформації, відповідають на гуманітарні кризи та підтримують демократичні інституції.

7. Законопроект передбачає введення санкцій проти громадян Росії, які порушують кібербезпеку, постачають зброю в Сирію, порушують права людини та мають відношення до корумпованої приватизації державних активів в РФ.

Як саме буде працювати закон про санкції

Законопроект має кілька важливих нюансів, які важливі для розуміння того, що власне ухвалили конгресмени та які наслідки це матиме.

1. Фактично у законопроекті об'єднуються в одне ціле шість санкційних указів, схвалених Бараком Обамою. Тепер не буде розділення на кримські санкції і донбаські санкції, які періодично подовжувались знову ж таки указами президента. Тепер усі ці санкції йдуть одним пакетом. Хронологію введення цих санкцій можна подивитися тут.

2. Обамівські санкції діляться на персональні та секторальні. Перші включають заборону на в'їзд до США і заморожування активів, якщо такі є на території США для низки осіб, причетних до анексії Криму і розв'язування війни на Донбасі. Також вони включають перелік компаній, з якими американцям заборонено мати справу.

Секторальні санкції були найболючішими для Росії, бо вдарили по фінансовій, енергетичній та оборонній галузям.

До речі, 20 червня, у день візиту президента Порошенка до США, адміністрація Трампа розширила персональні санкції: у список потрапили нові прізвища росіян, кримських і донбаських сепаратистів та їхні компанії.

3. Законопроект відкриває шлях до запровадження нових санкцій, зокрема й секторальних. Головними цілями будуть енергетична, гірничовидобувна і металургічна промисловість, морський та залізничний транспорт.

Законопроект не називає прізвищ осіб та назв компаній, проти яких вводять санкції. Конкретних адресатів буде визначати американський Мінфін. А законопроект визначає поле діяльності: вказує за що карати, в яких галузях економіки і т.п.

4. Той факт, що всі попередні санкції вводились указами президента був його слабкістю. Теоретично це означало, що скасувати їх можна так само легко, одним указом президента. Закон унеможливить такий варіант. Тепер для скасування санкцій обов'язково знадобиться схвалення Конгресу.

Чому Євросоюз проти

У Євросоюзі почали критикувати новий законопроект з моменту його схвалення Сенатом у червні. Першими відреагували МЗС Німеччини та Австрії, які занепокоєні долею "Північного потоку 2". Обидві країни виступають партнерами "Газпрому" в проекті нового газопроводу.

Нещодавно ж стало зрозуміло, що Єврокомісія буде протидіяти введенню нових санкцій. В її офіційній заяві основний наголос зроблено на тому, що санкції мають вводитися синхронно. Саме так було в часи президентства Обами.

Читайте також: Трамп погодився розширити санкції щодо Росії, ЄС проти. Що це взагалі таке

Також у заяві стверджується, що односторонні дії Конгресу "можуть мати непередбачувані наслідки не лише у питанні трансатлантичної єдності, а й в питанні економічної та енергетичної безпеки ЄС".

За словами речника Єврокомісії Маргарітіса Схінаса, у Євросоюзі задіяли всі дипломатичні канали, щоб звернутися до США з приводу побоювань щодо нових санкцій.

Сайт EurАctiv оприлюднив список з восьми спільних російсько-європейських проектів, яким загрожують нові санкції. Це Балтійський завод з виробництва зрідженого газу в Ленінградській області ("Газпром" і Schell), "Голубий потік" (Eni та "Газпром"), Каспійський трубопровідний консорціум (Schell, Eni та "Роснефть"), "Північний потік 1" (кілька європейських компаній та "Газпром"), "Північний потік 2" (кілька європейських компаній та "Газпром"), розширення "Сахалін-2" (Shell та "Газпром"), "Шах-Деніз" та "Південно-Кавказький трубопровід" (BP та "Лукойл"), нафтове родовище Зохр (BP, ENI та "Роснефть").

Поки що невідомо, наскільки успішними будуть спроби європейської дипломатії заблокувати нові санкції. Але вже очевидно, що Європі дуже не хочеться втрачати спільний нафтогазовий бізнес з Росією.