"Захід-2017": Чому всі бояться військових навчань Росії в Білорусі

Небезпечний "Захід-2017"

14-20 вересня Росія проведе у Білорусі військові навчання Захід-2017. Ці навчання вже влітку викликали увагу з боку представників Збройних сил України, НАТО, країн, які мають кордони з Росією.

Вважається, що Росія може використати ці навчання для зміни політичного режиму у Білорусі, посилення тиску на Україну, провокацій у стилі «гібридної війни» проти країн Балтії або навіть Польщі.

Останнім часом Росія постійно провокує НАТО на конфліктні ситуації. Літаки та кораблі Росії небезпечно наближаються до кордонів країн-членів Альянсу, а російські високопосадовці роблять заяви про те, що «танкам візи не потрібні». Також відбувається розгортання потужного військового угруповання у Калінінградській області, регіоні, який відокремлений від сухопутної території Росії і має кордон з Польщею і Литвою.

У таких умовах масштабні навчання Росії у Білорусі стають ще одним кроком, наслідки якого важко передбачити.

Росія офіційно заявила, що у навчаннях "Захід-2017" братимуть участь 13 тисяч військових. Це невелика кількість, однак західні та українські експерти вважають, що мова йде про значно більшу кількість людей та техніки.

За словами секретаря РНБО Олександра Турчинова, реальна чисельність учасників військових навчань "Захід-2017" оцінюється у 230-240 тис. людей, що у понад 10 разів перевищує офіційно заявлену чисельність.

Буде залучено понад 10 тисяч одиниць бойової техніки, близько 100 літальних апаратів та близько 40 кораблів/підводних човнів.

У цей час передбачається проведення навчань практично на всій території європейської частини Росії та в окупованих Криму та Донбасі, вздовж кордонів України, а також у Середземному морі та Сирії. Крім армії, будуть залучені органи державного управління, підрозділи Росгвардії, МВС, ФСБ, міністерства з надзвичайних ситуацій.

Вихід з угоди про звичайні збройні сили

10 березня 2015 року керівник російській делегації на переговорах у Відні з питань контролю над озброєннями Антон Мазур заявив, що Росія вирішила призупинити участь в засіданнях спільної групи Договору про звичайні збройні сили в Європі.

Говорячи про причини такого рішення, Мазур за російською звичкою звинуватив країни НАТО у нібито припиненні діалогу щодо майбутнього цієї угоди.

Слід зазначити, що ще у листопаді 2014 року про припинення дії цього договору заявив глава російського МЗС Сергій Лавров. Він заявив, що Москва не має наміру до нього повертатися.

Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний 19 листопада 1990 року в Парижі і набув чинності в 1992 році. Спочатку підписи під ним поставили представники 16 держав НАТО, а також шести держав-учасників прорадянського Варшавського договору.

Угода встановлювала обмеження на розмір звичайних збройних сил і визначала граничні чисельності звичайних озброєнь, що розгортаються сторонами в Європі.

В даному разі важливо, що вихід росіян з угоди стався саме після анексії Криму та окупації окремих районів Донбасу. І саме такий крок дозволяє тепер Росії приховувати дані щодо реальних обсягів навчань у Білорусі, кількості залучених військових та техніки.

Провокації у небі та на морі

Після окупації Росією частини Донбасу почастішали випадки провокацій на кордонах країн НАТО, які відбуваються за участю російських бойових літаків та кораблів.

У 2016 році бойові літаки країн-членів Північноатлантичного альянсу здійснили загалом 870 вильотів по тривозі.

За даними представників НАТО, ця кількість вильотів більш ніж у два рази перевищує зафіксовані впродовж 2015 року аналогічні випадки. Тоді ця кількість становила 410 випадків.

Переважну більшість зареєстрованих протягом минулого року випадків спровокували дії російської авіації. Таких ситуацій за участю російських літаків нарахували 780.

Лише 90 випадків припадали на бойові літаки інших держав, що не є членами Альянсу, або ж на пасажирські та вантажні літаки, що не були одразу правильно ідентифіковані.

Одним з напрямків таких провокацій традиційно залишаються країни Балтії.

Наприклад, 27 серпня цього року збройні сили Латвії виявили три військові літаки Російської Федерації поблизу морського кордону країни.

У минулому році військові літаки і кораблі Росії наближалися до кордонів Латвії 209 разів, що лише на кілька десятків випадків менше, ніж у 2015 році.

Дипломатична війна з американцями

Цікаво, що підготовка до навчань у Білорусі співпала з посиленням російсько-американського дипломатичного конфлікту. Його масштаби свідчать про те, що сторони близькі до певної точки неповернення у міждержавних відносинах.

21 серпня цього року посольство США в Росії оголосило, що з 23 серпня припиняє видавати неімміграційні візи в російських регіонах.

До таких дій США вдалися у відповідь на примусове скорочення Кремлем штату американського посольства в Москві.

31 серпня Державний департамент США оголосив, що до 2 вересня Росія повинна закрити своє генеральне консульство в Сан-Франциско, торговельне представництво у Вашингтоні і його філію в Нью-Йорку. Рішення про закриття генерального консульства ініціював особисто президент Дональд Трамп.

2 вересня у Вашингтоні до будівлі торговельного представництва Росії прийшли з обшуком. Такі дії американців є викликом Путіну, який може сприйняти обшуки як приниження Росії.

Загострення конфлікту показує,що саме США залишаються зараз єдиним серйозним противником розширення сфери російського впливу. Важко уявити, щоб до таких різких кроків щодо російських дипломатичних установ вдалися у європейських країнах.

Чи підуть зелені чоловічки на Польщу та Литву

Західні та українські аналітики вважають, що однією з небезпек російських навчань у Білорусі може стати ймовірна "гібридна" війна проти Литви та Польщі.

Зокрема, речник Генерального штабу ЗСУ полковник Владислав Волошин вважає, що російсько-білоруські військові навчання у вересні можуть закінчитися спробою прориву бійців без знаків розмежування у бік Калінінградської області.

"Там є Сувалкський коридор, який роз’єднує Білорусь і російську Калінінградську область. Це досить невелика відстань, де є територія Польщі і Литви. І як показали події в Криму і на Донбасі провести в цьому коридорі таку операцію з "іхтамнєтами" досить просто", - пояснив Волошин.

Зазначимо, що Сувалкський коридор - це прикордонна ділянка між Литвою і Польщею шириною приблизно 100 км, яка на заході межує з Калінінградською областю, а на сході - з Білоруссю.

Зазначимо, що у блоці НАТО вже деякий час враховують можливість такого "гібридного" прориву росіян.

У червні цього року військовослужбовці НАТО провели навчання з оборони Сувалкського коридору. Навчання проходили два дні, в них було задіяно близько 1,5 тисяч військовослужбовців з Литви, Польщі, США та Великої Британії.

Ймовірне захоплення Сувалкського коридору для росіян важливо не тільки тим, що припиняє сухопутну ізоляцію Калінінградської області. Таким чином Росія також може відокремити країни Балтії від союзників по НАТО, ускладнивши надання їм допомоги сухопутним шляхом.