Ворог посилює наступ на Часів Яр, наземний комплекс "Змій-500" - історія унікальності українського інженерного рішення. Колонка Сергія Згурця

Окупанти намагаються протиснути оборону ЗСУ в Часовому Яру

Зараз триває чи не найдовша битва за Часів Яр. Ця битва почалась ще у квітні минулого року. Ворог зміг прорватись з півночі й зайняти територію промзони Часовоярського вогнетривкого комбінату. Зараз окупанти намагаються протискати нашу оборону в місті, зробивши ставку на безліміт своєї піхоти. Часів Яр стоїть на пагорбах і є найвищою точкою на сотні кілометрів довкола. Височина становить понад 275 метрів і це вдвічі більше, ніж висоти біля Костянтинівки, Дружківки, Словʼянська та Краматорська.

Карта бойових дій в Часовому Яру станом на 30 січня

Місто дійсно є воротами до Словʼянсько-Краматорської агломерації. Часів Яр залишається адміністративним центром підконтрольній Україні частині території Донецької області. Там є промислові підприємства, транспортний вузол, залізниці й т.д. Якщо російська окупаційна армія зможе протиснути й захопити Часів Яр, то звісно, в них, як на долоні, буде вся агломерація Словʼянська та Краматорська. Ще взимку 2023 року росіяни створили досить серйозне угруповання переважно з повітряно-десантних військ, які від Бахмута рухались у бік Часового Яру. На шляху противника були низка ліній оборони ЗСУ. Втім, до початку квітня 2024 року окупанти змогли впритул наблизитись до Часового Яру. Зокрема, до східних околиць міста з боку Богданівки та Іванівського. Зараз ці бойові дії набули найбільшої активності. Варто нагадати, що Часів Яр з півночі на південь перетинається каналом Сіверський-Донець-Донбас. Цей канал є, власне, штучною фортифікацією. Оскільки його складно перетнути через те, що він зроблений з бетону. На певних ділянках цього каналу є труби, які теж складно обійти й перетнути. Певний час цей канал є гарною фортифікацією для просування противника. Однак в середині літа минулого року росіяни на певних ділянках змогли пройти цей канал і зараз захопили вже промзону Часовоярського вогнетривкого комбінату. 

Бойові дії тривають на півночі міста та на півдні. Центральна частина міста перебуває під контролем Сил оборони України, втім, бої тривають за кожен будинок. Тому дуже складно визначити, де проходить лінія зіткнення. Відомо, що оборону Часового Яру тримає низка наших бригад. Зокрема, 24-та ОМБр, 5-та ОШБр, підрозділи Національної гвардії. Власне, ці підрозділи тримають оборону гідно і думаю, що противнику доведеться витратити багато сил та часу, щоб протиснути цю важливу лінію оборони.

Карта бойових дій на Торецькому напрямку та в Часовому Яру станом на 30 січня.

Унікальність наземного роботизованого комплексу "Змій-500" для розмінування

Співзасновник Rovertech, інженер-програміст, експерт зі штучного інтелекту Борис Дрожак розповів, що спочатку вони створили легкий наземний роботизований комплекс для розмінування. Потім військові, зокрема, 3-тя ОШБр, зробили запит на більший комплекс через зміну погодних умов і непрохідність легких дронів. Погодні умови стали не єдиною причиною створення БПЛА "Змій-500". За словами Дрожака, після розмінування земля стає нерівномірною і тому подальші рухи наземних комплексів дуже ускладнюються. Так, легкі наземні комплекси для розмінування були модернізовані й створені так, щоб пересуватись не тільки рівнинною місцевістю, а й з природними перешкодами. Дрожак також наголосив, що дрон "Змій-500" має металеві колеса, що є дуже ефективним рішенням проти легких мін типу "пелюстка".

Борис Дрожак зауважив, що у війську не було маленьких роботизованих наземних систем, здатних виконувати подібні завдання. Раніше всі розуміли, що є важка гусенична бронетехніка, яка може долати будь-яку місцевість. Втім, це не означає, що на менших наземних комплексах мають стояти гусениці. Тому "Змій-500" рухається за допомогою колес.

Борис Дрожак пояснив, що розмінування досить важкий процес. Певна частина цього процесу залишається непомітною для звичайних людей. Тому різні наземні комплекси для розмінування можуть мати, як ефективну роботу, так і мати ряд мінусів. До прикладу, великі дрони мають обмеження швидкості через свої габарити. Якщо це трал, то він не може їхати швидше ніж 2 км/год. Також, якщо це великий наземний комплекс, то він потребує також і транспортування, що вимагає більше коштів й збільшену кількість персоналу. Чим більша машина, тим більше її потрібно розігрівати, частіше міняти фільтри, а також вона матиме складну керованість.

У випадку з комплексом "Змій-500" ситуація змінюється. Комплекс не великогабаритний, легко транспортується, використовує малу кількість бензину і має більш легку систему управління. Якщо великий наземний комплекс розміновує смугу і потім має повернутись по цій же смузі назад, то "Змій-500" просто розвертається і розміновує вже нову смугу, повертаючись назад. Якщо всі ці моменти врахувати, то результати будуть схожими з тими, які матимуть великі машини розмінування. Є одна відмінність - це дешевше в 40-80 разів. Борис Дрожак додав, що рекорд з розмінування за допомогою комбінації засобів, у складі яких був наземний комплекс "Змій-500", становить 10 га за добу. Цей рекорд був встановлений в Україні.

Компанія Rovertech планує виробити понад 1000 одиниць комплексу "Змій-500" у 2025 році

Якщо наземний комплекс "Змій-500” залучити для механічного розмінування, то він дасть результат понад 0,7 га за добу. Якщо все налагоджено і команда працює безперебійно, то результат за добу може становити понад 2 га.

Борис Дрожак також розповів деталі щодо вартості наземного комплексу "Змій-500". Він пояснив, що шляхом невеликих габаритів, вартість деталей для комплектування дрона незначна. Це також впливає й на саме виробництво, оскільки для виготовлення дрона не потрібна велика площа приміщення. Дрожак також наголосив, що більшість компонентів комплексу є українського виробництва. У компанії не роблять націнку на вироби, які призначені для військових ЗСУ. Комплекси також продають на потреби гуманітарного розмінування. Дрожак додав, що націнка для продажу за кордон на їхні вироби може становити від 100%, але в компанії роблять націнку менш як 25%. Він аргументував це тим, що поки що виробництво є локальним, кодуються вироби теж в Україні й це полегшує роботу.

Борис Дрожак розповів, що наземний комплекс "Змій-500" може витримувати безліч вибухів протипіхотних мін. Що стосується протитанкових мін, то комплекс витримує вибух цього боєприпасу. Після вибуху протитанкової міни є два сценарії. Найбільш позитивний випадок, який був, це в комплексу відлітають 6 ланцюжків і саме ті, на яких здетонувала міна. Найгірший - після вибуху міни у комплексі відлітає вал. У двох випадках ремонт має різницю лише в ціні. Після ремонту, комплекс знову буде виконувати своє завдання. Тобто фактично випадків повного виведення з ладу внаслідок вибуху міни у комплексів не було. Підсумовуючи, Борис Дрожак додав, що в компанії планують вийти на виробництво 1000 одиниць у 2025 році.