Італійські вибори. Чому до влади можуть прийти евроскептики та друзі Путіна

Вже за кілька днів відбудеться найважливіша подія в політичному житті Євросоюзу цього року. У неділю, 4 березня, італійці оберуть новий парламент країни. За прогнозами соціологів, до двох третин в ньому можуть отримати популісти, праві радикали та відверто прокремлівські політичні сили

Наприкінці минулого року президент Італії Серджіо Матарелла підписав указ про розпуск вищого законодавчого органу, призначивши нові вибори на 4 березня 2018-го. Втім, і старт виборчої кампанії, і її перебіг дають небагато приводів для оптимізму.

Після шести років перебування при владі технократів та поміркованих проєвропейських лівоцентристів, до влади знову рвуться євроскептики, радикали та популісти. Які – сюрприз-сюрприз! – геть усі мають чудові стосунки з Кремлем і наввипередки обіцяють зняти антиросійські санкції.

Криза традиційних політсил

З листопада 2011 року при владі в Римі перебували проєвропейські уряди: спочатку безпартійний технократ Маріо Монті, потім – представники лівоцентристської Демократичної партії Італії Енріко Лета, Матео Ренці та Паоло Джентілоні. Їм вдалося певним чином стабілізувати економіку, що перебувала до того у глибокій кризі.

Водночас, темпи зростання ВВП залишаються надто повільними – менше одного відсотка, майже не створюються нові робочі місця, а ініціативна молодь масово залишає країну: з 2008 року 1,5 мільйони молодих італійців виїхали до Сполучених Штатів, Великої Британії, Німеччини та Франції.

Не найкращі розклади також і в середині Демократичної партії. Минулого року її залишила ціла низка впливових політиків, заснувавши власні проекти: "Італійські ліві", "Прогресивний та демократичний рух" та партію "Разом".

Падіння популярності центристів внаслідок економічних проблем, міграційної кризи та внутрішніх чвар призвели до того, що «демократи» не зможуть розраховувати на більше, ніж 20% голосів виборців (а всі лівоцентристи разом – на 27-28%).

Що досить сумно, адже для України саме Демократичная партія була і залишається найбажанішим партнером: серед її членів немає відверто проросійських політиків, "демократи" приєдналися до антиросійських санкцій ЄС та зберігали загальноєвропейський консенсус у цьому питанні. Хоча й усіляк уникали їх посилення: у 2016 році саме уряд Матео Ренці заблокував перемовини про чергові санкції проти Кремля за бомбардування сирійського Алеппо.

Повернення Берлусконі

Тріумфатором виборів цілком може стати скандальний медіамагнат Сільвіо Берлусконі. Здавалося, що епоха екстравагантного мільярдера в італійській політиці завершилася у 2011 році, коли він полишив прем’єрський пост на тлі економічних негараздів, численних секс-скандалів та звинувачень в корупції і ухилянні від сплати податків.

Більше того, 2013 році було ухвалено спеціальний закон, який забороняє Берлусконі обіймати будь-які публічні посади терміном на 6 років.

Проте на сьогодні Сільвіо Берлусконі виправдано за значною частиною звинувачень. Рейтинг його політсили невпинно йде вгору. Не в змозі через заборону ні балотуватися в депутати, ні (тим більше) очолити уряд, екстравагантний мільярдер тим не менше прекрасно керує своєю правоцентристською партією "Вперед, Італія!" та координує всі головні процеси на правому фланзі. Наразі коаліція, утворена партією Берлусконі з ультраправими партнерами претендує на трохи більше, ніж 37% голосів, з яких безпосередньо "Вперед, Італія!" розраховує на 17-18%.

Ультраправі на марші

Попутниками Берлусконі, з якими "Вперед, Італія!" уклала коаліційну угоду, виступають "Ліга Півночі" та "Брати Італії".

"Ліга Півночі" як напівсерапатистська партія, що обстоювала федеративний устрій країни та бюджетну автономію багатих північних провінцій. Згодом концепція помінялася, партія стала загальноіталійською, а головними "ворогами" стали не жителі бідного півдня, а мігранти з країн Африки. Наразі в Італії перебуває близько півмільйона шукачів кращої долі, від яких найбільше потерпають як раз мешканці південних провінцій. "Ліга" обіцяє повністю закрити італійський кордон для нелегалів, а тих, хто вже перебуває в країні – депортувати назад до Лівії. Не дивно буде, якщо з такою риторикою колишні північні сепаратисти зберуть на півдні навіть більше голосів, ніж у себе вдома. Наразі "Лігу Півночі" підтримують трохи більше 13% виборців.

"Брати Італії" - ультраправа партія, очолювана колишнім міністром молодіжної політики Джорджі Мелоні. За даними соціологів, за неї можуть віддати свої голоси близько 5% італійців.

"Ліга Півночі" та "Брати Італії" є відверто євроскептичними політсилами, які виступають за вихід з єврозони і зменшення впливу Брюсселя на внутрішні процеси. Водночас, Сільвіо Берлусконі є досить проєвропейським політиком. Минулого року він налагодив нормальні стосунки з Ангелою Меркель, а також готується співпрацювати з ключовими фігурами ЄС.

Що найважливіше для України – все три партії є відверто проросійськими.

Їх лідери закликають до негайного зняття санкцій з Москви, а депутати (включаючи Берлусконі, який до того ж є особистим другом Володимира Путіна) неодноразово відвідували окупований Крим.

Щоправда, Сільвіо Берлусконі, якому ні до чого конфлікт з Берліном та Брюсселем, встиг заявити, що він не буде приймати одноосібні рішення щодо антиросійських санкцій, тим самим порушуючи єдність ЄС, але "зробить усе можливе, щоб переконати Євросоюз у їх шкідливості".

Тріумфатором італійських виборів може стати особистий друг Володимира Путіна Сільвіо Берлусконі

П’ять зірок: ідеальний популізм

Нарешті, ще одна євроскептична, антимігрантська і проросійська полістила – це "Рух п’яти зірок". "П’ятизіркові" - абсолютні популісти, які обіцяють усім усе й відразу: зниження податків, ріст соціальних виплат, введення безумовного базового доходу, легалізацію одностатевих шюбів, перехід на зелену енергетику, а також введення безпосередньої демократії та інтернет-урядування.

Також "Рух п’яти зірок" виступає за вихід із зони євро і критикує політику НАТО щодо розміщення додаткових сил у Польщі та країнах Балтії. Влітку 2016-го депутати від "Руху" намагалися провести рішення щодо скасування антиросійських санкцій, а у грудні лідер політсили Луїджі ді Майо в інтерв’ю "РИА Новости" назвав санкції "божевільними" й такими, що нанесли італійській економіці збитків на 7 млрд доларів.

Партійні ЗМІ "П’ятизіркових" часто розміщують матеріали російських пропагандистських ресурсів Sputnik і Russia Today. У свою чергу, кремлівські медіа, боти та тролі роблять усе від них залежне, аби підтримати "Рух п’яти зірок" та "Лігу Півночі". До речі, цікавий факт: до 2014 року засновник та перший керівник "Руху", комік Беппе Грілло активно критикував путінський режим за порушення прав гомосексуалістів, утиски ЗМІ та репресії проти опозиції.

На сьогодні "Рух п’яти зірок" може розраховувати на близько 28% голосів. Злий жарт з ними може зіграти складне виборче законодавство, у відповідності до якого виборець може проголосувати лише за той партійний список, кандидата від якого він підтримав у одномандатному виборчому окрузі. "П’ятизіркові" майже зовсім не представлені на місцевому рівні, і це, звичайно, відіб’ється і на рівні загальнонаціональної підтримки.

Загалом, виходячи з нинішніх трендів, на Італію після 4 березня чекають важкі часи. До двох третин депутатських мандатів можуть отримати популісти, євроскептики і симпатики російського лідера Володимира Путіна.

Що точно послабить третю за чисельністю населення і за економічною потугою країну Євросоюзу - вже зараз у Італії проходять масові (і не завжди мирні) демонстрації противників ультраправих. Не кажучи про те, що ніхто не набирає 50% голосів, а створити коаліцію буде надзвичайно важко – занадто вже різні ідеологічні позиції у провідних гравців.

На минулому тижні Італію сколихнули масові протести противників ультраправих

Читайте також: В Італії антифашистські демонстрації завершилися зіткненнями з поліцією

А слабка Італія, керована корупціонерами, ксенофобами і безвідповідальними демагогами, які до того ж перебувають у дружніх стосунках з Росією – головним ворогом західного світу – точно не додасть стабільності і безпеки на всьому європейському континенті. Це чудово розуміють і в Брюсселі – так, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що ЄС має бути готовим до "найгіршого сценарію" в Італії після виборів 4 березня..