Савченко: між стигматизацією та месіанством

Справа Надії Савченко стала справжнім шоком для звичайних українців. Вчора її визволяли, як героя, сьогодні висунули підозри у скоєні важких злочинів. І вона знову за гратами.

Мені особисто важко дивитись на цю ситуацію, бо мене так само, як і Надію звільняли з полону.

Одразу після звільнення для мене постало питання про сприйняття реальності навколо мене. Бо всі хотіли бачити нас героями, хоча ми були звичайними people in need.

Надану свободу треба сприймати, як можливість повернутися до звичайного життя, яке було у нас до полону. Однак сам дискурс у суспільстві зі звичайних людей робить героїв.

Це не дуже гарно впливає на людину. Бо завжди може виникнути відчуття того, що тобі всі щось винні. І ще гірше, коли людина починає відчувати себе месією.

Читайте також: Надія та постріл "Аврори"

Скоріш за все з Надією працювали люди, яким важливо було інфікувати її свідомість тезами, зазначеними вище. Якщо вона воювала, була в полоні, то хто, як не вона повинна врятувати Україну? І ми бачимо, яким чином була виконана ця ціль та до яких наслідків вона призвела.

І було б добре, якщо б на цьому все закінчилось. Але попри все, слова Надії мають вплив на деяку частину нашого населення. Тому саме собою все на розсосеться.

Також не варто виключати і такий поворот, коли  Росія буде пробувати її обмінювати на наших Олега Сенцова, Кольченка або інших політв'язнів в РФ.

Допоки Надія не є засудженою, у неї залишається право брати участь у президентських та парламентських виборах. Завданням її адвокатів буде найдовше тягнути судовий процес. Для цього будуть використані усі можливості які надає наш КПК: скарги, подання, касації, обов'язковий виклик свідків тощо. Взагалі це лише початок цієї історії, яка може розтягнутись на два або три роки, якщо не більше.

Читайте також: У Раді показали відео, що доводить злочини Савченко і Рубана

З іншого боку така поведінка Надії Савченко, відволікає увагу від реальних потреб колишніх полонених. З цього приводу треба звернути увагу на закон 8205 "про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами", може вирішити частину проблем колишніх полонених. Це питання статусу, медичної, психологічної та матеріальної допомоги. Питання кредитних канікул тощо.

Саме на вирішення нагальних питань полонених потрібно було б звернути увагу суспільства. Нарешті визнати той факт, що в країні йде війна та потрібно створювати державну систему, яка буде нагально реагувати на потреби людей, що постраждали від збройного конфлікту. Замість цього увага прикута до Савченко та питання втягування екс-полонених у різні політичні ігри.

Читайте також: Віталій Портников: не хочу жити серед самогубців

Повертаючись до головного зауважу, що на наші слова та дії, - людей, що вийшли з полону, - дивляться в суспільстві. Це може бути важливим, воно може впливати на думку людей або спонукати до якихось дій. Тому треба адекватно оцінювати ситуації, щоб своїми словами та вчинками не нанести шкоди нашій державі, а приносити їй користь.

Завжди варто пам'ятати, що минуле не є індульгенцією для будь-яких дій в майбутньому.

Володимир Фомічов, Активіст руху Чесно, звільнений з полону в колонії "ДНР" в грудні 2017