Як влада Кременчука обдурила німецького інвестора
Черговий виток скандалу навколо Деївського сміттєзвалища у Кременчуці. Місцева влада цинічно обдурила німецького інвестора Йорга Майснера, котрий вклав у видобуток біогазу зі сміття понад півмільйона євро, після чого його самого та компанію HAASE Energietechnik AG, котру він представляє, було відсторонено від роботи. Натомість заробляти на прибутковому бізнесі зеленої енергетики без конкурсу дозволили місцевій фірмі “Кліар Енерджі Кременчук”.
На засіданні земельної комісії міськради Кременчука, де були усі сторони конфлікту, на запитання присутніх представники “Кліар Енерджі Кременчук” відповідали неохоче:
- Коли ви вперше звернулися до Кременчуцької міської ради?
- Десь в серпні чи вересні 17 року.
- Ви з вересня вже почали використовувати полігон, правильно?
- Ми звернулися з проханням розглянути нашу пропозицію
- Коли ви вперше вийшли на полігон? Дата вашого першого виходу?
- Ви знаєте, не фіксували.
Звідки така таємничість, коли і на основі яких домовленостей підприємство почало працювати у місті, директор "Кліар Енерджі Кременчук" Сергій Дяковський пояснив нам так: "Роботи розпочалися відповідно до укладених договорів, це якщо мені не зраджує пам’ять був жовтень місяць".
Про існування підприємства, назву якого депутати і громадськість почули вперше, стало відомо 22 лютого 2018-го року, під час виїзного засідання земельної комісії міськради, безпосередньо за місцем розташування сміттєзвалища. За зеленим парканом неочікувано з’явилося ціле підприємство, де зі звалища збирають біогаз, переробляють його на електроенергію та продають по "зеленому тарифу" в єдину українську енергетичну систему.
Виявилось, що компанія "Кліар Енерджи" працює тут уже давно, однак текст угоди з містом депутати міськради побачили лише на засіданні земельної комісії минулого тижня. Низку невідповідностей, зокрема, у грошових відрахуваннях до місцевої казни, присутні на зібранні помітили одразу:
- Міський голова сказав, що ви до бюджету сплачуєте 600 тис грн., але 360 тисяч – це не близька сума до 600, тому або міський голова бреше, або ви зараз якусь не ту інформацію надаєте. Хто з вас бреше?
- Дивіться договір дегазації, в якому чітко вказано, яку суму ми платимо.
Договір, укладений за кілька днів після реєстрації самого підприємства у Кременчуці, дійсно передбачає відрахування до держбюджету у розмірі 360 тис грн на рік.
Номінальна потужність газового обладнання – 845 кВт на годину, натомість зараз вона виробляє лише 300 кВт. За простими підрахунками, при мінімальній генерації у 300 кВт на годину, підприємство за рік продасть державі зеленої енергетики на суму в 11 млн гривень, а за кращих показників – у тричі більше.
Тож звідки взялася така мінімальна сума відрахувань до бюджету і чи відбуватиметься її збільшення? Представники компанії відповіли так:
- Генерація залежить від дуже багатьох факторів, сьогодні це 300 кВТ, а завтра 150.
- Чи збираєтесь ви переглядати суму?
- Давайте мы поработаем, это сложное производство, и вот тогда возможно через года два можно будет разговаривать о пересмотрении цифр.
Натомість уже кілька років тривають перемовини між владою Кременчука та українсько-німецьким підприємством "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища".
За попередніми домовленостями, якби німецько-українська компанія працювала в Кременчуці, то місто отримувало б, щонайменше 250 тисяч грн на місяць, і окремо плату близько 700-т тис. грн за оренду комунікаційних мереж, тобто разом 3млн. 700 тис грн. на рік. А це – удесятеро більше від заявленої товариством "Кліар Енерджі Кременчук" суми.
"Перемовини між владою та німецьким інвестором Йоргом Майнстером почалися 2008-го року, коли були укладені перші угоди між підприємством та комунальним “КАТП 1628” з метою видобутку блакитного палива. А згодом – для його подальшої переробки на електроенергію. Уже 2009-го року були залучені німецькі грантові кошти у розмірі понад півмільйона євро, за які збудували електромережу, інші комунікаційні системи і споруди, а також пробили свердловини, які згодом передали на баланс міста. Пізніше були отримані усі необхідні сертифікати та погоджена документація між державами Німеччина та Україна", - розповідає Йорг Майснер, керівник СП "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища".
"Починаючи з березня-квітня 2014 року у нас вже з'явилася економічна можливість виробляти електрику з полігонного газу та збувати його в мережу за "зеленим тарифом" - каже він. Безпосередньо в цих цілях в 2011 році нами і комунальним підприємством "1628" було створено спільне підприємство. Наша частка як інвестора в основному капіталі становила 49%, місту відповідно було відведено контрольний пакет акцій 51%.
Проте 2015-го року між міською владою та німецькою компанією відбулася ще низка домовленостей, що сформували новий формат роботи. Фактично, паперовий збір розпочали наново, бо відтоді це була співпраця приватної компанії та міста. За два роки, у 2017-му, повний пакет документів зібрали, створили українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього природного середовища", а питання співпраці винесли на розгляд сесії міської ради.
Та в червні, далі у вересні і врешті 13-го жовтня 2017 року, депутати тричі та остаточно "загальмували" німецького інвестора, оскільки не затвердили проект санації Деївського звалища і вироблення електроенергії з біогазу.
Керівник СП "Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього природного середовища" Йорг Майснер не може зрозуміти, чому такі вигідні умови співробітництва не влаштували місцеву владу: "Місто Кременчук стало пілотним проектом, який проводив процедуру державного приватного партнерства. За нашими розрахунками, ми планували інвестувати 880 тисяч євро".
Депутати пояснюють: зелена енергетика є досить прибутковою, тому важливо було узгодити кожну цифру, аби виплати до міського бюджету не виявилися заниженими. А от рішення про вихід на цей ринок "Кліар Енерджі Кременчук" взагалі прийняли у вельми непрозорий спосіб.
"Я вже написала заяву до НАБУ. Ми договору не бачили, назви фірми не бачили. Проект технічної правки зроблено було таким чином, щоб жоден депутат, який відстоював німецького інвестора, не розумів, за що він голосує", - каже Оксана Піддубна, депутат кременчуцької міської ради.
У чому причина такої поведінки міської влади, ми вирішили поцікавитися у міського голови Кременчука Віталія Малецького.
"Я вам зараз покажу графік, по якому німець ще 10 років тому мав збудувати все на тому полігоні. Вони робили різні речі тоді, у 2009 році. Освоювали кошти гранту. Дуже правильно все це зробили. Але 2010 рік — завершення проекту. Зараз на дворі 2018-й. Скільки десятиріч ми мали ще чекати, поки німці реалізують цей проект в місті?", - відповів Малецький.
Своїми успіхами у швидкості реалізації проекту хизуються натомість представники "Кліар Енерджі Кременчук". Директор компанії Сергій Дяковський: "Я запевняю, що напевно в Україні немає жодної компанії, яка здатна на протязі 70 календарних днів ввести в експлуатацію об’єкт зеленої енергетики, а ми це зробили".
Між тим, керівник СП "Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього природного середовища" Йорг Майснер уже успішно реалізував подібний проект у Вінниці, де місто отримує мільйонні виплати. Німецький інвестор пояснює: якщо дотримуватися всіх норм, процес досить тривалий"Той, хто стикається з законодавством України, знає, який час треба було для встановлення партнерства. Іншими словами – реалізувати даний проект без інструменту корупції неможливо.
Цікавим виявився і той факт, що компанія "Кліар Енерджі", до складу якої входить ТОВ "Кліар Енерджі Кременчук", має серйозні проблеми з законом. Про це йдеться в ухвалі Оболонського райсуду столиці: "В ході досудового розслідування встановлено злочинний механізм, створений громадянами та іншими невстановленими особами, з метою заволодіння коштами державного бюджету".
Як з’ясувалося, ця компанія фігурує серед суб’єктів господарювання, що мають причетність до здійснення незаконної діяльності, у процесі якої було привласнено 4,67 млн. гривень з Державного бюджету. Директор Кременчуцької компанії "Кліар Енерджі Кременчук" Сергій Дяковський натомість запевняє, що працює абсолютно прозоро: "Ми працюємо максимально легально — виключно в правовому полі. Проводимо заходи щодо покращення екологічної ситуації. По-друге, створюємо додаткові робочі місця, по-третє, так як підприємство зареєстроване безпосередньо саме в цьому місті, ми сплачуємо кошти бюджету".
Згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, засновниками "Кліар Енерджі" є чотири суб’єкти: Гріненко Андрій Юрійович, Багрій Петро Іванович, Кучірка Михайло Дмитрович та ТОВ "Компанія з управління активами "Овамо Кепітал", за якою стоїть Дубинський Анатолій Олександрович.
Андрій Гріненко числиться в "Люстраційному реєстрі", оскільки працював на посаді голови Бориспільської РДА у 2013-2014-у роках, тобто в часи правління Віктора Януковича.
Петро Багрій та Михайло Кучірка відомі як власники кількох фармацевтичних компаній, які брали активну участь у тендерах Міністерства охорони здоров’я під керівництвом Раїси Богатирьової.
Зважаючи на низку обставин, керівник СП "Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього природного середовища" Йорг Майснер уже готує звернення до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням перевірки цих підозрілих фактів: "Я хочу підняти питання про те, як в Кременчуці можна було провернути таку операцію, при тому, що жоден профільний депутат і депутатський корпус в цілому не були задіяні і навіть не володіли в тій чи іншій мірі інформацією?"
Як вирішиться ситуація та чи вдасться Кременчуку отримати більші надходження від прибуткового видобутку біогазу, покаже час. Наразі ж зрозуміло, що затягувати з будівництвом сучасних сміттєпереробних заводів в Україні – не можна. І це 2 роки тому підтвердила трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова. В таких умовах незрозумілим кроком виглядає нехтування владою Кременчука серйозної західної компанії, котра володіє грошима та технологіями. В той час, коли на темі сміття заробляють сумнівні фірми, не зацікавлені в тому, щоб галузь розвивалася, а держава заробляла, іноземні інвестори можуть просто відмовитися співпрацювати з українською владою.
