5 історій українських ветеранів Другої світової: йог, снайпер, льотчик, партизан та прапор над Рейхстагом

Дмитро Добрий
10 травня, 2018 четвер
12:15

Ситуації складного життєвого вибору за умов 1940-их рр. ми розглянемо на прикладі Євгена Грицяка, Людмили Павличенко, Емір-Усеіна Чалбаша, Олексія Береста та Віктора Нацевича

Підраховано, що у складі Червоної армії воювало 6 млн українців, тобто не менше половини її складу. Окрім того, ще понад 200 тис. вихідців з України та їхніх нащадків перебувало в арміях союзників по антигітлерівській коаліції.  

Щоправда, такі підрахунки стосовно ЧА є доволі умовними. Справа в тому, що напередодні війни українці мешкали по обидва береги Прип’яті у Білорусі, в переселенських "клинах" ("Малиновому", "Жовтому", "Сірому", "Зеленому") у Росії та Казахстані. Й вони теж долучилися до бойових дій, однак вже не як "українці". Ким був, скажіть, будь ласка, народжений на Кубані командувач Далекосхідним фронтом генерал армії Йосип Апанасенко, чиї споряджені завдяки ленд-лізу дивізії, врятували Москву і, зрештою, переламали хід подій на Східному фронті? …Себе він вважав українцем.

З роками справжніх ветеранів неминуче меншає. І щороку на заходах до Дня перемоги над нацизмом можна зустріти тих представників ветеранських організацій, котрі в кращому випадку були дітьми під час Другої Світової, а частіше отримали звання і відзнаки вже після 1945 року в Азії, Африці і в Латинській Америці, де СРСР мав не одну військову авантюру. Не кажучи вже про співробітників МДБ-НКВС чи звичайних відставників похилого віку з Радянської армії, які теж полюбляють вийти 9 травня у парадній формі.

Справжні ж далеко не всі дожили навіть до підписання Акту капітуляції гітлерівської Німеччини. Науковцями встановлено, що у тій бійні середня тривалість життя рядового піхотинця Робітничо-селянської Червоної (а потім Радянської) армії складала 2 тижні, старшини - 3 тижні. Про нашвидкуруч мобілізованих "чорносвиток" тут взагалі краще не згадувати - у них рахунок йшов на години та дні. Такою була справжня ціна сталінської "перемоги".

Відомий київський дисидент та військовий письменник, лауреат Сталінської премії 1947 року Віктор Некрасов, що мешкав на вул. Хрещатик, 15 у Пасажі й координував значну частину тогочасного нашого underground'у, а потім втік від переслідувань до Франції, ціле життя дякував долі, що був у артилерії і таким чином мав більше шансів вижити на війні. І, почуваючи себе в чомусь винним перед мільйонами загублених чужими і своїми генералами, намагався через свої твори передати неприємну правду про війну.

Зараз, коли триває війна з путінською Росією, принципово важливо відрізняти своє від чужого. І своїх від чужих. Тому й хочемо розказати про долі кількох українців на тій війні. 

Герой на війні і після війни

null

фото - Укрінформ

Першим варто було б згадати постать справжнього духовного велета, неймовірно інтелігентної людини, боротьба якого за волю України і за власне виживання є прикладом не лишень мужності, а й добре продуманих і, зрештою, успішних дій. Мова про піонера оздоровчих практик йоги серед українців, перекладача "Повної ілюстрованої книги йоги" та "Автобіографії йога" Євгена Грицяка. Але в історію він увійшов спочатку не цим, а тим, що після смерті Сталіна у 27-річному віці підняв славнозвісне Норильське повстання. І якщо бунтом у казахстанському Кенгирі керував непогано вишколений екс-провідник Крайової екзекутиви ОУН Михайло Сорока, то аналогічну місію у Заполяр’ї узяв на себе звичайний галицький фотограф.

Грицяк належав до так званих подвійних ветеранів - унікального явища другої половини ХХ ст. Йдеться про тих, хто встиг повоювати в УПА, а потім вирішив не ухилятися від сталінської мобілізації. Бувало й так, що деякі рядові та офіцери потім знову поверталися до боївок.

null

Анатолій Дроздович з міста Любомля на Волині має нагороди від Радянського Союзу та підпільної України (фото - lyuboml.rayon.in.ua)

1949 року нагородженого медалями "За відвагу" та "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні", пораненого в боях з Вермахтом у Чехії рядового запасу Грицяка притягли до відповідальності за довоєнні "гріхи". Карателям не сподобався той факт, що ще підлітком Ґеник ходив на молодіжні курси ОУН. Не більше й не менше. У "чомусь такому" участі не брав, та й не міг, власне, брати як з огляду на свій вік, так і враховуючи власний статус всередині Організації.

Навіть з точки зору радянського законодавства жодного злочину Грицяк не вчинив. Й засуджувати його як 1949-го,  так і вдруге, рівно за десять років, 1959-го, вже після Норильська, у Караганді, не було за що. Але засудили. Можливо, в межах "зачистки" від патріотично налаштованих, яскравих особистостей. Таке тоді відбувалося повсюдно. І не лише тоді. В "органах" пошуками необхідних підстав себе сильно не переобтяжували.

Події у Норильску описані Грицяком у доступних в PDF-форматі мемуарах.

До України повернувся аж в останній рік правління Хрущова. З того часу мешкав у рідному покутському селі Стецева. Це посередині шляху між Чернівцями та Івано-Франківськом. Поводився тихо, спокійно. Особливої уваги до себе не привертав.

Кохався на квітникарстві та садівництві. Продовжував займатися духовним і фізичним самовдосконаленням. Відшліфовував опановані в ув’язненні навички йоги та знання англійської. Не вживав м’яса.

 

Може тому й прожив 90 років. Не стало його минулого травня.

309 ліквідованих гітлерівців

null

Феноменальна українська жінка-снайпер на поштовій марці 1976 р.

“Джентльмени, мені - 25 років. На фронті я вже встигла знищити 309 фашистських загарбників. Чи не здається вам, джентльмени, що ви надто довго ховаєтеся за моєю спиною?!”, - заявила майор 25-стрілецької дивізії, українка Людмила Павличенко, виступаючи на скликаній дружиною президента Сполучених Штатів Елеонорою Рузвельт Асамблеї молоді та студентів антифашистських країн. Чим викликала хвилю гучних оплесків, позаяк офіційний Вашингтон на той момент ще не відкрив другий фронт, хоча й надавав СРСР посилену матеріально-технічну допомогу.

"Вона перемогла в усіх своїх війнах. Як солдат, як дипломат і як жінка", - скаже вже пізніше пані Рузвельт про Людмилу.

Перемог у її житті не бракувало. Командування офіційно підтверджувало озвучену нею перед заокеанською аудиторією цифру у 309 "знятих" ворогів (включно з впольованими 33-36 ворожими снайперами й півсотнею офіцерів). Таких надзвичайних показників ця жінка-легенда досягла лише за один рік участі в бойових діях в якості добровольця - з кінця червня 1941-го по липень 1942-го. Тоді вона брала участь в боях у Молдові та на півдні України.

Після повернення з США вона вже не воювала, а навчала слухачів снайперської школи під Москвою. Отримала звання майора й почесне звання героя Радянського Союзу.

Оприлюднила спогади під назвою "Героїчна бувальщина. Оборона Севастополя", екранізовані під назвою "Незламна".

Як пише українсько-американське видання "Міст", ще в 40-их рр. музикант у стилі фолк і кантрі Вуді Гатрі присвятив їй свою пісню Miss Pavlichenko.

Сучасна московська історикиня Любов Виноградова, яку добре знають на Заході і яка активно співпрацює із західними фахівцями (й, відповідно, чиї праці не завжди відповідають установкам радянської й російської пропаганди) у книзі "Ангели помсти, Жінки-снайпери Великої Вітчизняної" (2016) не безпідставно сумнівається у багатьох усталених уявленнях про Павличенко. Насамперед тому, що поширювалися вони зі слів самої військової і їх важко перевірити з незалежних джерел. Разом з тим, авторка віддає належне масштабності постаті й військовим талантам "Леді Смерть", як називали Павличенко журналісти з країн-союзниць.

Серед українок були десятки й сотні інших снайперів. Однак, не усіх їх можна вважати героями. Після війни дехто перейшов у категорію злочинців.

Візьмемо, скажімо, приклад Віри Корніївни Кобернюк-Зубченко з села Зональне на Алтаї. Вона належить до тих сотень тисяч (якщо не мільйонів) українців, котрі пішли на фронт з Росії, Білорусі, Казахстану, Молдови, а тому "українцями" в загальному підсумку не вважалися. Віриного діда-українця розкуркулили й депортували до Нариму. Потім цю родину перекинули на Алтай, де вже 1937-го за "зв’язок із німецьким шпигуном" (справа в тому, що їхній сусіда мав прізвище Шмідт) "ворогом народу" став її тато. Однак, у 1943-му 18-річна Віра йде воювати й загалом ліквідовує 25 гітлерівців.

Отримала поранення, повертається додому. Влаштовується вести допризовну підготовку в школі. І ось тут з нею трапляється абсолютно, здавалася б, не логічна річ: онука й донька "ворогів народу" (її тата реабілітують тільки 1960-го) вирушає "за комсомольською путівкою" на Буковину, цілком усвідомлено вкорочувати віку захисникам Батьківщини, таким самим, як і вона, молодим, а то й не дуже молодим, українцям. Які не хотіли слідом за її дідом і татом на заслання.

Що це? Як можна пояснити її вчинок? …Не могла відмовитися? Не розуміла різниці між загарбниками з іншої держави та змушеним вдатися до самооборони мирним населенням? Чи під впливом оскаженілої в умовах війни сталінської пропаганди дівчина забула ким є, чиїх батьків вона й втратила здоровий глузд?

"Прописати вас в Криму не можемо"

null

фото - anaurt.com

Емір-Усеін Чалбаш навчався разом з Амет-Ханом Султаном у Качинській авіашколі під Сімферополем. Полковник авіації у відставці, інвалід війни I групи.

Командування двічі подавало його прізвище на отримання вищої урядової нагороди "Героя Радянського Союзу". Однак через графу "національність" у паспорті двічі отримував відмову.

Кримським татарам не дозволяли бути героями, не дозволяли повертатися додому після депортації.

І це незважаючи на те, що під час свого перебування на фронті він здійснив 360 бойових вильотів на літаках І-16, ЯК-1, ЛА-5. Незважаючи на 17 збитих гітлерівських літаків. Не зважаючи на участь у повітряних парад в Москві у 44-45 роках й те, що він, а не хтось інший вів у небі над Москвою авіагрупу на Параді Перемоги.

Після завершення війни випробовував нові моделі авіатехніки, навчав юних льотчиків та авіа інженерів у Москві та Києві. Через 4 відмови у поверненні до Криму лишився жити в українській столиці.

 

"Щоразу отримував відповідь: "Так, Ви воювали, заслужили, але прописати вас в Криму не можемо". Закон про повернення до місця призову після звільнення (я призивався з Керчі), для мене не діяв. Воювати, захищати Батьківщину, літати, навчати льотчиків-винищувачів я мав право, а повернутися на свою Батьківщину і доживати залишок життя на своїй землі, де народився, виріс, я не міг", - наводить його слова дослідник кримської історії Гульнара Бекірова.

До своєї Алушти полковник зміг повернутися лише 2003-го. А 2005 року його не стало.

Рейхстаг і 10 років в’язниці

null

фото - aif.ru

Путін, нагадаємо, заявляв, що росіяни здолали б Третій Рейх й без українців, перекреслюючи в такий спосіб і достовірні історичні факти, і прості підрахунки, і спільні здобутки антигітлерівської коаліції. Символічним є й те, що червоний прапор над будівлею німецького парламенту підіймали люди з прізвищами Берест, Кантарія, Єгоров, себто українець, грузин і росіянин. І командир 1-го батальйону 756-го стрілецького полку 150-ої дивізії лейтенант Олексій Прокопович Берест з Сумщини був серед них головним. Він належав до складу тих двох рот, котрі першим вдерлися на останні поверхи знаменитої будівлі. І першим на її дах видерся теж Берест.

Його ж бійці "брали" будинок шефа СС Гіммлера та інші цікаві об’єкти, про що варто було б зняти цілий блокбастер. Кінематогрофічним виявилося й подальше життя Береста, вже після війни. Через те що Жуков зневажав українців та політруків, а Олексій, як на лихо, одночасно належав до обох названих категорій, про Береста як про того, хто одним з перших підняв червоний прапор над Рейхстагом, вирішили не згадувати. Кантарію та Єгорова згадували, нагороджували, а його - ні.

Зірку Героя не дали. На Парад перемоги не пустили.

Ще й посадили за сфальшованою справою про привласнення біля 6 тис. крб.

Трагічно загинув у 1970-му, коли кинувся рятувати дівчинку на залізничній колії.

До зброї беруться діти

null

фото - gazeta.ua

Суперечливою є й доля простого підлітка Віктора Нацевича з київського передмістя Ворзель, того самого де під час Голодомору гинули малолітні вихованці дитячого притулку. З одного боку уся прорадянська партизанська активність жорстко координувалася згори, дорослими дядьками з посвідками офіцерів НКВС й учорашніми партійними бонзами з райкомів та обкомів, а з іншого - краєзнавці встановили, що хлопець мав у своєму підпорядкуванні загін з 10-12 однолітків.

Якщо прибрати різноманітні нашарування, маємо картину діяльності стандартного підрозділу зі збору розвідданих, агітації, викрадення й вимінювання зброї, фізичного усунення легкодоступних живих цілей, нищення ворожої комунікації, інфраструктури та запасів. Однак, гідним уваги й певного подиву є інше: Віктор командував дітьми. У т.ч. під час боєзіткнень. Майже міфічні народні перекази приписують Нацевичу та його людям й справжній бій, датований 5 листопада 1943 року. Коли ними нібито було розгромлено чи 100, чи 200 "власовців".

Повірити в такий виклад подій, погодьтеся, важко. Тим більше, що за радянської доби, коли всіляко підносилися діяння Валі Котика, Люби Федченко та інших так звани "піонерів-героїв", про Нацевича та його "перемогу" над 2 ротами РОА воліли не говорити. Можливо, тому що тоді довелося б піднімати не надто приємну тему росіян-колаборантів та їхніх своєрідних діянь в Україні. Ще однією причиною міг бути й сам Нацевич, точніше його післявоєнна біографія. Були дані, що він начебто влаштувався оперативником у КДБ, потім перевівся у "кадровики", але тоді б його, дійсно, ще більше вшановували. Проте цього не було.

Чи учорашній герой з роками став небезпечним для системи?…Одним словом, є над чим замислитися. Однак, людина така була. Й у кількох селах та містечках на захід від Києва її надовго запам’ятали.

Одна окупація змінилася іншою

Зараз дуже цікавим є те, як акт про капітуляцію гітлерівської Німеччини оцінювали в українському підпіллі.

У підготовленій з цього приводу листівці "На скін гітлерівських загарбників" (1945) робився простий, але разом з тим важливий політичний висновок:

"Через мільйонові жертви Сталін тріумфує. Щоправда, нездарно і завдяки чужій допомозі він переміг. Та чи це його заслуга? Сталін встелив мільйонами трупів шлях від Сяну до Волги, а ненависть народів і в першу чергу українського народу, відкинула гітлерівських окупантів, довела їх до знищення".

Наступною ж метою проголошувалася посилена та видозмінена боротьба зі сталінщиною.

У пункті 2 розділу IX брошури "Декларація Проводу Організації Українських Націоналістів після закінчення Другої світової війни в Європі" (1948)  роз’яснювалося:

"в) нам треба берегти й розбудовувати максимум революційних сил до часу вирішального чергового моменту;

г) нам треба ввійти в новий мирний, післявоєнний стиль революційної роботи і почати діяти на довшу мету;

д) нам треба бути там, де наростають вогнища революційної боротьби, й їх поширювати".

Боротьба за те, щоб жити у своїй держави, і якщо вбивати і гинути, то за неї, тривала далі.

Читайте також:
8 травня, 2021 субота
Серед союзників українців у Другій світовій Зеленський поставив на перше місце росіян
НАТО
7 травня, 2021 п'ятниця
Білий дім відредагував заяву своєї представниці про вступ України до НАТО
Юрій Корольчук
7 травня, 2021 п'ятниця
Через санкції РНБО проти облгазів населення може залишитись без газу та електроенергії, - Корольчук
Київ
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 27.62
    Купівля 27.62
    Продаж 27.87
  • EUR
    Купівля 33.23
    Продаж 33.7
  • Актуальне
  • Важливе
2021, неділя
9 травня
10:33
COVID-19 в Україні: 5 тис. нових заражень. Найбільше - на Дніпропетровщині та Донеччині
10:12
У Кривому Розі відкрили меморіал пам'яті бійців 17-ї танкової бригади та добровольчого батальйону "Кривбас"
09:50
На столичній площі Слави праві сили "зустрічають" колону Медведчука та "необільшовиків"
09:30
Американський флот затримав корабель з російською та китайською зброєю
09:05
Сьогодні відзначається міжнародний День Матері
08:44
У Буковинських Карпатах приморозило до -8 градусів
08:17
8 травня на фронті: росіяни 9 разів обстріляли українців, бійці ЗСУ вели вогонь у відповідь
08:08
Дніпро-1 - Зоря
УПЛ: розклад матчів і трансляцій останнього туру чемпіонату України з футболу
07:26
Роман Безсмертний
Зустрічі Зеленського з Путіним не буде, - Безсмертний
2021, субота
8 травня
22:52
Урсула фон дер Ляєн
Стало відомо, коли до ЄС почнуть пускати за COVID-паспортами
22:32
У Києві п'яний водій Audi Q7 виїхав на зустрічну смугу та протаранив вантажівку
22:19
Віктор Медведчук
Оприлюднено запис ймовірної розмови Медведчука із ватажком ОРДО Пушиліним
21:57
фільм ЮКІ
"Культурна дипломатія, якої нам не вистачає". На телеканалі Еспресо показали фільм "ЮКІ – історія перемог вільних українців"
21:48
ППО
ЗСУ випробували нову вітчизняну систему, яка дозволяє відпрацювати знищення літаків противника. ВІДЕО
21:23
Манчестер Сіті - Челсі
"Манчестер Сіті" та "Челсі" провели "репетицію" фіналу Ліги чемпіонів у АПЛ
21:01
ЄС оголосив про контракт із BioNTech/Pfizer на постачання 1,8 млрд доз вакцини від коронавірусу
20:36
НАТО
Україна не отримала запрошення на червневий саміт НАТО
20:17
Баварія
"Баварія" вдев'яте поспіль стала чемпіоном Німеччини
19:55
У Оксфорді вчені з'ясували, як гаджети впливають на психічне здоров'я підлітків
19:30
Афганістан
У Кабулі прогримів вибух, коли діти виходили зі школи: щонайменше 25 загиблих
19:10
Ліонель Мессі
"Атлетико" у битві з "Барселоною" відстояв лідерство у чемпіонаті Іспанії
18:49
Володимир Зеленський
Зеленський підписав з президентом Латвії декларацію про перспективу членства України в ЄС
18:23
Бій Володимир Кличко - Тайсон Ф'юрі
Мій Еверест: Ф'юрі розповів, яку перемогу вважає найбільшою в кар'єрі
18:06
ООС
8 травня на фронті: російські окупанти здійснили 5 обстрілів
17:51
танк
У Росії на репетиції параду до 9 травня загорівся танк
17:24
Go-A
Гурт Go_A показав, як вирушає на Євробачення до Роттердаму
17:03
заморозки
Синоптик Наталка Діденко попередила про заморозки
16:42
Володимир Зеленський
Найстрашніша катастрофа в історії людства: Зеленський оприлюднив відеозвернення до Дня пам'яті та примирення
16:25
Неймар
Неймар зробив остаточний вибір між ПСЖ та "Барселоною"
16:16
Наливайченко
Блінкен із Зеленським поговорив про українських топ-корупціонерів і називав конкретні прізвища – Наливайченко
16:10
Марк Фейгін
В Кремлі є багато людей, які хочуть позбутися Путіна, - Фейгін
15:51
ООС
У харківському шпиталі помер український військовий, поранений 28 квітня російським снайпером
15:34
День перемоги
Інститут національної пам'яті оприлюднив відео, яке розвінчує міфи про "День перемоги"
15:14
карантин
В Україні з "червоної" зони карантину вийшла остання область
14:59
У потязі "Київ-Миколаїв" під час дощу треба підставляти відра. Є відео
14:33
Сьогодні Україна захищає ту Європу, яка постала на руїнах Другої світової війни, - МЗС
14:16
Потрібно отримати не лише перемогу у війні, але перемогу над війною, - предстоятель УГКЦ
14:00
За наказом мера-ексрегіонала Полтави Мамая комунальники намагалися зняти синьо-жовтий та червоно-чорний прапори з монументу Слави
13:40
Чеський прем'єр Бабіш закликав країни ЄС вислати російських дипломатів
13:35
Микола Величкович
"Це був своєрідний ляпас: спершу Блінкен зустрівся з керівниками фракцій, а тоді – з президентом", – нардеп Микола Величкович
Більше новин