Всі говорять про томос, але що це означає

Томос - офіційний документ православної церкви. В ісламі аналог такого документа називається "фетва", а католицький Папа зазвичай видає "булли" або "енцикліку".

Томоси мають більш урочисту і пишну форму, ніж інші укази православної церкви. Він затверджується Синодом, а потім його підписує Вселенський патріарх. Вони можуть стосуватися як офіційної позиції православної церкви по відношенню до інших релігій (Томос 1180 року про "бога Мухаммеда"), але найчастіше документ створюється для надання самоврядування в деяких церквах. Як правило, томос приймається рішенням більшості голосів.

Томос для України - це документ, який дасть право Української православної церкви на автокефалію (не плутати з автономією).

Що таке автокефальна помісна церква?

Це адміністративно і канонічно незалежна від інших православна церква. На даний момент існує 14 визнаних усіма автокефальних церков. Вважається, що стародавні патріархати (Єрусалимський, Олександрійський, Антиохійський та Константинопольський) були засновані апостолами, тоді як церкви "молодшого" патріархату (Російської, Сербської, Румунської, Болгарської та Грузинської) з'явилися на кілька століть пізніше. Є також і невеликі Автокефальні архієпископії.

Формально у православній церкві немає головного центру управління. Однак, саме Константинопольський патріархат називається "Вселенським", а також вважається "першим, серед рівних". Це означає, що підсумкові рішення приймає саме Константинопольський патріархат.

Варфоломій I займає посаду Вселенського патріарха з 1991 року

Однак на цьому оргструктура православної церкви не закінчується. Крім автокефалій, є ще автономії. Автономії - це як дочірні компанії одного холдингу. Наприклад, Українська церква Московського патріархату (УПЦ МП) підпорядковується Російському патріархату. До речі, це одна з російських автономій, яку не визнає Вселенський патріархат. Рішення про підпорядкування Київської митрополії патріархату Москві з'явилося в 1686 році, одноосібним рішенням Московського патріархату. Близько 330 років РПЦ керувала церквою в Україні без офіційного підтвердження Синоду і Вселенського патріархату.

Томосу буде достатньо?

На жаль, ні. Якби в Україні була єдина православна церква, то томос автоматично наділив би її незалежністю. Але на даний момент таких церков три: УПЦ МП, УПЦ Київського патріархату (УПЦ КП) і Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Зрозуміло, що весь цей час РПЦ визнавала канонічність тільки УПЦ МП, як своєю "дочірньої компанії". Константинополь ніколи не визнавав автономію УПЦ МП. По суті, це було "рейдерське захоплення" Української церкви.

У 1920 році з'явився окремий рух Української автокефальної церкви, однак вона не вважалася канонічною (правильною). У 1992 році з'явилася ще одна православна церква: митрополит Філарет залишив УПЦ МП і заснував церкву Київського патріархату, за що і був підданий анафемі предстоятелем РПЦ.

Однак Київський патріархат і УАПЦ готові об'єднатися для благої мети. Ще в квітні 2018 предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет і предстоятель УАПЦ митрополит Макарій передали Вселенському патріарху Варфоломію звернення про автокефалію для України.

Чи піде на об'єднання УПЦ МП - поки незрозуміло. Але її предстоятель митрополит Онуфрій вже не раз відмовлявся вести переговори про об'єднання, не підтримує ідеї про незалежність Української церкви і зараз.

Речник Київської Патріархії архієпископ Євстратій Зоря розповів, що місцем, де може відбутися Об'єднавчий собор Української церкви, є Собор святої Софії в Києві

Однак, не всі члени Московського патріархату підтримують рішення Онуфрія не об'єднуватися з іншими церквами. Порошенко розповів Укрінформу, що деякі єпископи УПЦ МП підтримали ідею української автокефалії, за що зазнали шантажу і погрозам з боку колег.

Ще в травні 2018 патріарх Філарет заявив, що УПЦ МП доведеться або приєднатися до автокефалії, або змінити назву після утворення незалежної канонічної церкви в Україні.

Навіщо Україні автокефалія?

Україні, яка переживає війну,  як ніколи потрібна незалежна від Росії православна церква. Про це в квітні 2018 заявив президент України Петро Порошенко.

"Довгоочікуваний нами Томос ще більше зміцнить релігійну свободу в Україні, міжконфесійний мир, посилить права і свободи громадян, які будуть нарешті єдині і перестануть ділитися на нібито" канонічних "і" неканонічних". Такий Томос зміцнить нашу незалежність. Він виділить рудименти того політичного проекту, який називається "русскім міром" і який придумали саме ієрархи Російської православної церкви. Вже потім цю небезпечну для України політичну єресь взяла на озброєння влада Російської Федерації ", - заявив Порошенко на виступі у Верховній Раді 18 квітня 2018.

Зараз Кремль використовує свій величезний вплив на православний світ, щоб блокувати будь-який розрив зі "своїми" автономіями. УПЦ МП не один раз ретранслювала ідеї Росії про "братські народи" і небажання визнавати Росію агресором. Наприклад, коли в 2015 році Порошенко зачитував імена героїв України (10 з яких отримали це звання посмертно), представники УПЦ МП, включно з митрополитом Онуфрієм, відмовилися встати і вшанувати пам'ять бійців АТО. Пізніше Онуфрій пояснив, що таким чином висловлювався протест проти війни на сході України.

У квітні Порошенко поїхав на зустріч з Вселенським патріархом для переговорів про надання автокефалії, про що і повідомив усім предстоятелів український церков. Ліворуч очільник УПЦ МП Онуфрій.

У статті "Еспресо" "Пропаганда від бога. Як російська церква вирішувала долю України" можна прочитати про деякі пропагандистські операції, які проходили під контролем Московського патріархату.

Навіщо РПЦ Україна?

Як і в цілому з Росією, РПЦ претендує на українських прихожан, вважаючи Україну своєю парафією. Згідно з дослідженням центру Разумкова, до православ'я себе відносять 67% опитаних українців. Серед православних парафіян 15-19% ходять на службу раз в тиждень, а 48-53% прихожан відвідують церкву у свята. Понад дві третини українців - православні.

Але основний релігійний орган країни знаходиться під владою Москви, а не Києва. З такою благодатною аудиторією РПЦ отримує не тільки активний електорат, на яких можна вплинути, але і великий ринок для продажу своїх послуг.

Резиденція патріарха УПЦ МП знаходиться в Києво-Печерській лаврі. Однак УПЦ МП не є власниками лаври, а лише арендателями. Лавра є об'єктом національного значення, а значить у власність не передається

РПЦ не вистачає своїх прихожан?

У Росії статистика відрізняється в гіршу для патріархату сторону. Згідно з аналізом російських дослідницьких інститутів ( "Левада-центр" і "Громадська думка"), 70% росіян вважають себе православними.

З них лише 4% регулярно відвідують церкву. А 80% прихожан жодного разу не причащалися і не сповідалися. 27% православних росіян не знають жодної заповіді. 30% православних віруючих вважають, що Бога немає. Православними в Росії найчастіше стають не через віру в Бога, а для почуття єдності і для підтримки діючої влади.

Проте, Російський патріархат претендує на чисельну більшість серед інших церков, а значить і на вагу своїх рішень в Синоді. Зокрема, патріарх Кирило в минулому році похвалився, що за все до РПЦ відносять близько 36 тисяч храмів чи інших приміщень, в яких відбувається "божественна літургія". У розрахунок приймалися також споруди в Україні, Казахстані, Молдові, Японії та Білорусі.

Це такий собі аналог СРСР, тільки в православному світі. Втрата всіх автономій перетворить РПЦ в невеликій патріархат, що за чисельністю не перевищує Румунську православну церкву з її 15 тис. парафіями.

РПЦ бореться з Константинополем?

Так. Православний світ можна умовно розділити на два табори: грецький і російський. У цих таборів є свої прихильники, є і ті, хто зберігає нейтралітет (Румунія). Один з нещодавніх великих конфліктів - відмова від участі РПЦ у Всеправославному соборі, скликаного Вселенським патріархом, архієпископом Константинополя Варфоломієм I. До собору готувалися 50 років. Це була одна з найбільших подій в православному світі за останні кілька століть, на яку патріарх Кирило в останній момент відмовився їхати. При цьому, ще три близькі до РПЦ автокефалії підтримали митрополита в його саботажі.

Подібна відмова була сприйнята як виклик Тому, коли Порошенко звернувся з проханням про власну автокефалію в Україні, в Константинополі це сприйняли позитивно. Таким чином вдалося б відновити історичну справедливість, порушену після того як РПЦ захопила церкву в Україні, а також послабити Російський патріархат, позбавивши його майже третини (в Україні перебуває близько 11 тисяч храмів УПЦ МП) парафіян.

І якщо в 1992 році РПЦ розколола церкву в Україні на Київський і Московський патріархати, то зараз РПЦ почала розкол від Константинополя.

У вересні Синод РПЦ вирішив більше не молитися за патріарха Варфоломія, а якщо процес отримання Україною автокефалії продовжиться, то взагалі припинити будь-які стосунки з Константинополем

Згідно з розслідуванням Assoсiated Press, зусилля Росії щодо припинення цього процесу включали навіть кібератаку на електронні пошти головних помічників Варфоломія (Вселенський патріарх не використовує електронну пошту самостійно).

Вступ у справу російських хакерів лише підкреслює державний інтерес Росії в цьому конфлікті. Таким чином президент Росії Володимир Путін намагається "приватизувати" православне християнство, як якусь частину фантазійної концепції "русского мира", що, звичайно ж, не відповідає історичній правді і реальному стану речей.

Що вже зробив Константинополь?

Порошенко на зустрічі з Варфоломієм, де Вселенський патріархат назвав себе "істинною материнською церквою" для православних України

Як вже і писалося вище, Священний Синод Вселенської православної церкви прийняв рішення виділити для України автокефалію. У документі, який опублікований на сайті Вселенського патріархату, йдеться про п'ять відправних точках для повернення незалежної церкви в Україні:

1. Синод підтвердив рішення про продовження про надання автокефалії Української церкви;
2. Скасовано "рейдерський" документ 1686 року, який зробив Московський патріархат головним в Києві. По суті, він ніколи і не мав юридичної сили в православному світі, незважаючи на агресивні спроби РПЦ переконати всіх в зворотному;
3. Синод підкреслив, що Київ є перш за все автономією Вселенського Патріарха, а не Московського. Такий порядок існував ще в Київській Русі, а Київська митрополія ніколи не входила до канонічної території Московського патріархату;
4. Синод скасував анафему і відновив всі церковні сани патріарху Філарету і митрополиту Макарію.
5. Вирішено уникати привласнення церков, монастирів та інших об'єктів, а також будь-якого іншого акту насильства і відплати, з тим "щоб мир і любов Христа могли переважати".