Бізнес на траві

Кожне третє соціальне підприємство в Україні створюється для того, щоб помирити людину з природою. "Пластмасова" їжа, хімічні коктейлі, переповнені сміттєві баки, недитячі хвороби дітей, перенаселені міста – і натомість села, які десятками зникають з карти України. Те, що ми віддаємо землі, дедалі рідше відроджується квітами і травами.

Як перетворити проблему на перспективу? Чи можна в сучасному світі жити гідно і культурно, заробляти і давати роботу іншим – не нищачи ні себе, ні ближніх?

 HEC Paris Social Business/Enterprise and Poverty

Інкубатор соціальних підприємств

Упродовж вересня-жовтня понад 200 активних українців і зарубіжних бізнес-експертів побували на хакатонах із соціального підприємництва як учасники, лектори або наставники. Навчально-змагальні заходи – частина проекту "Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”".

Це наймасштабніший в Україні проект із розвитку соціального підприємництва. Він розпочався у березні 2018 і триватиме аж до кінця 2020 року. Проект втілює консорціум із семи організацій громадянського суспільства України, Литви та Латвії за фінансової підтримки Європейського Союзу. Найбільш життєздатні і мотивовані соціальні підприємства отримають закордонні стажування до країн із розвиненим соціальним бізнесом, стартовий капітал, а також менторську підтримку в перший рік існування.

Хакатон Одеса 13-14 жовтня 2018

Хакатони вже відбулися в Києві, Львові та Одесі, на черзі – Запоріжжя. Наступного року заплановано ще чотири в інших містах. Учасником може стати кожна людина або команда, кого переймає певна соціальна проблема: чи то працевлаштування людей, яким складно знайти роботу (люди з інвалідністю, літні, молоді батьки, мешканці депресивних територій тощо), чи соціальні послуги, які не мають аналогів і не конкурують із комерційним сектором (наприклад, унікальні методики реабілітації дітей з ДЦП чи аутизмом, профорієнтація вихованців дитбудинків, догляд за лежачими хворими), чи охорона довкілля, історичної спадщини, аматорський спорт.

Щоб потрапити на хакатон зі своєю ідеєю, слід дати їй назву, пояснити, заради якої соціальної місії вона працює, який товар чи послуга будуть продаватися, що у команди вже є для створення / масштабування / виведення на новий рівень підприємства, і чого бракує.

Упродовж двох днів учасники слухають лекції з маркетингу, брендингу, фінансового планування і ефективної презентації. Поміж тим кожна команда консультується у менторів із цих питань, а також у практиків соціального підприємництва.

Фінал хакатону – це трихвилинна презентація бізнес-моделі перед журі, яке складається з успішних людей як у бізнесі, так і в громадському секторі. Журі оцінює: актуальність проблеми, яку команда планує вирішити бізнес-методами; змістовність соціального впливу; зрозумілість бізнес-моделі; інноваційність і реалістичність впровадження. Переможці отримують запрошення на акселератор соціальних підприємств, призи від партнерів, а дехто – одразу інвестиції і замовлення. 

Екотренди соціального бізнесу

Екоторби і термочашки, магазини товарів "нуль відходів", велосервіси, служби доставки фермерських харчів, зелений туризм, благодійні магазини вживаних речей, переробка сміття, природні ліки в екоупаковці. Українці нині придумують товари і послуги, які дають змогу заробляти, і при цьому позитивно впливати на суспільну свідомість, стан нашого здоров’я і довкілля.

"Дев’ятнадцять із п’ятдесяти моделей соціальних бізнесів, які вийшли на презентації в Києві, Львові й Одесі, так чи інакше стосуються екології. Сім із них – про органічний агробізнес, внутрішній екотуризм, збереження українського села і відродження давніх традицій харчування та лікування. Соціальне підприємництво – нове явище економіки за перетині бізнесу і доброчинності. Воно чітко віддзеркалює проблеми, які хвилюють найбільш свідомих і налаштованих на успіх громадян", - підсумовує Тетяна Левківська, керівник проекту "Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”".

"В Україні працює близько тисячі соціальних підприємств, і їхня кількість щороку зростає, - коментує Артем Корнецький, кандидат економічних наук, викладач соціального підприємництва, засновник School of ME (Школа вдумливого підприємця). - У світі є досвід, коли соціальні підприємства докорінно змінюють екологічну ситуацію в регіоні. Наприклад, Water.org дає кредити на обладнання з добування води в Африці. Стрімко зростає бізнес сонячної енергетики".

Trava.UA: як чорна смуга стала злітною

Trava.UA вирощує лікарські рослини та спеції на межі Київської і Житомирської областей. У засновника соціального підприємства Максима Потапчука історія почалася з діда, від якого йому дістався родинний хист до цілительства.

Хакатон: презентація Максима Потапчука

"Ще маленьким спостерігав, як дідусь із бабусею сіють і збирають лікарські рослини, сушать і створюють із них продукти, завдяки яким люди не хворіють або швидко одужують. Досі зустрічаю тих, хто згадує добрим словом моїх пращурів та розповідає історії свого зцілення: "Максиме, Федір Потапчук – ваш дід? Так завдяки йому у мене вже діти старші за вас. Ніяк не могла завагітніти, поки чаї з материнкою не почала в нього купувати",  - з гордістю розповідає засновник Trava.UA.

Прадід Максима також робив добрі справи та постачав власноруч зроблені ліки армії Української Народної Республіки, що має 100 річний ювілей цього року.

"За фахом я економіст-юрисконсульт, до 2014 року жив у Донецьку і заробляв завдяки власному бюро перекладів з іноземних мов та іншим напрямкам праці. Травництво і благодійництво були як хобі. За рік до війни вирішив започаткувати трав’яний бізнес, але на заваді стала окупація рідного міста та отримані поранення. Далі була вимушена евакуація до Києва, лікарні, одужання, старт волонтерської діяльності та заснування громадської організації "Лібері Лібераті", згодом очолив Краматорський осередок скаутської організації ПЛАСТ", - розказує МаксимПотапчук.

У 2017 році з’явилося розуміння важливості сполучення бізнесу з допомогою дітям. Стало очевидно, що волонтерська діяльність без фінансової підтримки здебільшого неефективна, тому потрібно навчатися самому долучати кошти на добрі справи. Спрямовувати інвестиції з чистого прибутку власного бізнесу в розвиток освітніх дитячих проектів для мене було ідеальним рішенням. Того ж року розпочали з однодумцями перші кроки до бізнесу та отримали перший позитивний агродосвід на власній землі", - пояснює свою мотивацію Максим Потапчук.

Далі тривав процес народження та формування команди, мозковий штурм, написання стратегії соціального підприємництва, розробка бренд-буку. В підсумку 1 березня 2018 року стартував інтернет-магазин у Фейсбуці.

Бізнес-інновації – соціальні трансформації

У команді соціального підприємства, окрім Максима Потапчука, ще троє учасниць. Тетяна Лугова відповідає за маркетинг.

"Наразі ми практикуємо бартерні відносини, і це дуже зручно. Наші чаї ми "конвертували" в корисні гаджети. Є домовленість про обмін фітонапоїв на вживаний сільськогосподарський інвентар, продукти харчування, канцелярські товари тощо. Повноцінні продажі почнуться, коли запустимо потужний інтернет-магазин Тrava.UA. На цьому етапі ми інвестуємо всі ресурси у свій бренд, - розповідає Тетяна Лугова.

"Перш ніж взяти високий старт у продажах, проводимо маркетингові дослідження і перші просування продукції на ринок: благодійні ярмарки, презентації. Неодноразово проводили дегустації чаїв на театральних виставах київського "Чесного театру". Також презентації у німецьких партнерів на їхній локації в Києві та в Авдіївці на фестивалі "Авдіївка ФМ", - розказує Тетяна про особливсті маркетингової страгії Тrava.UA.

Травочаї помандрують на Схід і у грудні цього року на масштабну акцію, яку готує фольк-рок-гурт "Мандри". Лідер колективу Фома (Сергій Фоменко) поки не відкриває таємниці, що ж це буде за акція, але вже аноснує, що її учасники отримають цілющі подарунки від Тrava.UA. Для самого Фоми це буде перше вдумливе знайомство з українською традицією чаювання: "У моєму божевільному ритмі життя встигаю пити хіба що зелений чай і каву. Я ж весь час у літаках чи за кермом. От і зараз кермую до Києва з Ворохти. Там українсько-канадська організація проводить реабілітаційний курс для наших вояків і їхніх сімей "Повернення". Я грав музику, поетеса Олена Задорожна читала вірші. Коли живеш у такій динаміці, встигаєш вхопити лише те, що швидко і під рукою. Але якщо є чай, його треба скуштувати. Сподіваюся, пакетик трав’яного збору дістанеться й мені".

Вже на першому році існування Trava.UA має що розповісти не лише про свої бізнесові, а й про соціальні інвестиції.

"Діти міста Золотого, що в Попаснянському районі Луганської області, отримали від соціального підприємства чотири десятки книжок, розмальовки, скакалки, з якими стрибали все літо, а ще – матеріали для творчості, - розповідає Надія Рижук, проект-менеджер Міжнародного волонтерського проекту "Вишиті мрії", який втілює Trava.UA.

Пласт м.Краматорськ

Ще, за словами Надії, забезпечили робочими матеріалами та книгами вихованців Сіверського Центру культури (Донеччина). Допомогли заснувати музейну бібліотеку в селі Олександро-Калинове, закупивши книги з вишиття, та подарували літературу з власних фондів. З вересня 2018 почали інвестувати в розвиток Краматорського осередку скаутської організації України ПЛАСТ: забезпечують школярів-скаутів чаєм, профінансували трансфер 35 червоних дубів з Чернігівщини до Краматорська.

"Ми хочемо навчити дітей і селян заробляти, що б не сталося. Бо сильна та нація, яка не боїться"

Така, за словами Максима Потапчука, соціальна місія Trava.UA. Діти-учасники проекту "Вишиті мрії" вивчають основи підприємництва та екології, рідні звичаї і традиції. Їхні вироби вже бачили і купували відвідувачі виставок-ярмарків у Верховній Раді України та в багатьох містах України, в Хорватії та Словаччині.

Вихованці Сіверського Центру культури беруть участь в проекті "Вишиті мрії"

Двісті сімдесят семеро дітей на Донеччині та Луганщині завдяки "Вишитим мріям" навчилися створювати своїми руками те, що вже готовий придбати покупець. "Кілька видів наших чаїв та спецій ми фасуємо у дитячі вироби-мішечки. 25 гривень із кожного проданого хендмейдового пакування ми інвестуємо у "Вишиті мрії" - тканину, нитки, фурнітуру і книги для творчості", - пояснює Максим Потапчук. Надалі планують регулярно інвестувати 15% чистого прибутку у цей дитячий проект.

Чайні збори Trava.UA вирощуються і компонуються у власній садибі. "Двадцять вісім видів рослин: м’яту, материнку, кропиву, мати-й-мачуху (підбіл), звіробій, тархун, шипшину, календулу, коріандр, - ми доглядаємо так, щоб наші збори були справді екологічно чистими і здоровими. Такий же підхід застосовуємо і до пакування: тільки папір, ніякого скотчу чи ламінування – щоб не забруднювати Землю", - каже Максим Потапчук.

"Кожен клієнт може сформувати унікальний вміст і отримати неповторну торбинку для цілющого чаю. Ми пропонуємо те, чого немає в жодного іншого виробника еконапоїв: консультацію дієтолога і фітотерапевта, конструктор чаїв. Якщо у клієнтів є бажання замінити один із компонентів чаю на інший, наприклад: не всі люблять м’яту і замість неї ми пропонуємо мелісу, або ягоди обліпихи замість шипшини", - пояснює він.

Крім інвестицій у довкілля і дітей, Trava.UA бачить свою соціальну місію в розвитку малого аграрного бізнесу на Сході і в Україні загалом. "Ми хочемо залучити до нашої справи сільські господарства-партнери. Дамо їм технології, будемо контролювати, щоб вони працювати за нашим стандартом якості. Такий досвід ми вивчали в Туреччині", - ділиться планами Марія Ласкова, координаторка з розвитку агро-проектів Trava.UA.

Фітобізнес: наука, стандарти і філософія

Trava.UA співпрацює з науково-дослідними установами. Планує закуповувати сертифікований посадковий матеріал, консультуватися з виробництва трав’яних зборів. Наступний врожай планує сертифікувати.

 "Щоб купити якісний фіточай чи спеції, варто дивитися на маркування, просити у продавця сертифікат якості, - звертає увагу Людмила Глущенко, кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології та природокористування національної академії аграрних наук України. – Екопродукція, органічні чаї – це не все, що вирощене в селі. Щоб називати свій товар екопродуктом, виробник повинен відповідати вимогам до зон і умов вирощування, оригінальності і постійності складу трав’яного збору".

"Тільки за рахунок внутрішньогалузевої конкуренції можливий сталий розвиток трав'яного бізнесу. Але перш ніж вирощувати лікарські трави, слід усвідомити, що це не просто заробітчанство або чай у яскравому пакунку. Це чималі наукові здобутки українського пантеону дослідників лікарських рослин, яких необережно стали забувати на бібліотечних полицях. Чого тільки вартий лікар-дослідник полковник Юрій Груша або академік Андрій Гродзінський. Україномовний енциклопедичний довідник "Лікарські рослини" за редакцією Гродзінського вже 28 років вважається еталоном у багатьох країнах світу", - резюмує засновник Trava.UA Максим Потапчук.

Щоб фіточай був цілющим, мало виростити його на чистій землі. Чистими і конструктивними мають бути думки підприємців-травників. "Наше гасло: "Екологічно чиста продукція, інвестиції в культуру та розвиток дітей" - не просто напрямок бізнесу, це філософія, за якою ми живемо", - стверджує Потапчук.

Леся ЯРОШЕНКО, інформаційний менеджер проекту "Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”", який втілюється за за фінансової підтримки Європейського Союзу