Тесла в Сибіру і Джек-Різник на Хрещатику: 5 книг гостросюжетного чтива

Яцек Дукай. Крига. – Л.: Астролябія, 2018

За сюжетом цього грандіозного роману-епосу, створеного в жанрі альтернативної історї, Тунґуська катастрофа 1908 року обернулася тим, що терени Євразії опанували люті, які заморожують усе: від металів до історії. Велика війна не відбулася, а Росія залишилася імперією під Кригою, казково багатою на коштовні копалини з дивовижними властивостями. Польські підпільники далі змагаються за незалежність, а один із них, потрапивши на каторгу, навчився розмовляти з лютими і став героєм леґенд під іменем Батько Мороз. Царська політична поліція, щоб використати Батька Мороза у власних цілях, виряджає на побачення з ним його сина - молодого математика і запеклого картяра Бенедикта Ґерославського. Мандрівка Транссибірським експресом перетвориться на небезпечну пригоду, а ще він зустрінеться зі своїм великим коханням. Прибувши до Іркутська, Бенедикт Ґерославський потрапляє в середовище великих підприємців, частина з яких прагнуть політичної незалежності Сибіру. Тут він співпрацює з геніальним американським винахідником Ніколою Теслою, якому російський імператор доручив розробити зброю проти лютих, аби подолати Кригу і розморозити Історію. Проте на кожному кроці на Бенедикта чигають небезпеки збоку шанувальників Мороза, якими керує всемогутній Григорій Распутін. Усе ж він прямує у саме серце Краю Зими. Чи вдасться Ґерославському розшукати батька? Чим завершаться експерименти Тесли? І чи настане в Євразії велика Відлига? 

Дельфін де Віґан. На реальних подіях. – Х.: Віват, 2018

За цим романом, перекладеним 20 мовами, режисер Роман Поланскі зняв фільм-трилер з Євою Ґрін та Еммануель Сеньє в головних ролях. Його авторка - французька письменниця, лауреатка численних літературних нагород, зокрема Ґонкурівської премії – створила справжній психологічний трилер, в якому розповідається про видавничий світ і кінематограф на прикладі загадкової історії, що сталася з головною героїнею. За сюжетом, після виходу роману, в авторки починається депресія, що межує з творчим безсиллям. І це не дивно, якщо зважити на анонімні листи, у яких її звинувачують у тому, що своїм твором вона зашкодила сім’ї, до того ж нажилася на смерті матері. Невідь до чого б це призвело, якби не білявка на ім’я Л., з якою письменниця заприязнилася. Чи варто казати, що ставши спочатку подругою, потім  компаньйонкою, загадкова Л. утворилася мало не на двійника героїні. Містифікацію, яка супроводжує основне дійство роману, можна порівняти з "бісовщиною" в "Місячному парку" Брета Істона Елліса та "Мізері" Стівена Кінґа. Причому до останнього читачеві невідомо, чи новоявлена подруга – це крок до нового життя чи рокова помилка. "Наступними днями не було ніяких новин від Л. – бідкається героїня роману. - Я не намагалася їй зателефонувати. Я не могла не думати над її останніми словами. Це було не застереження, а прокляття. Зловісна й невідворотна доля, яку мені напророкувала Л."
 

Цезарій Збєжховський. Голокост F. – К.: Видавництво Жупанського, 2018

Сюжет у цьому романі так само важливий, як і контекст, де все відбувається у вигаданому світі майбутнього, створеного маловідомим для українських читачів автором. Твори якого, тим не менш, відзначені у рідній Польщі найпрестижнішими преміями. У даному випадку – це наукова фантастика с елементами соціальної драми і психологічного бойовика. Розповідається наразі про світ майбутнього з нескінченними війнами – як зовнішніми, так і внутрішніми. Із зовнішніх – це загроза, що наближається з космосу, що ж до внутрішніх, то саме з їх перерахування починається цей динамічний роман, який відкривається монологом-звірянням головного героя.  "З дітьми й Луїзою ми їдемо в Замок. Ми покинули Рамму близько восьмої години вечора, через півгодини після того, як батько отримав наводку від Блюмфельда про наближення загрози. Точніше, про дві загрози: про те, що вшосте повертається H.O.D. і про нову атаку Сарани, яку армія може не стримати, Занадто багато вампірів кружляє в околицях, занадто багато…"
 

Василь Тибель. Бурштин. – Х.: Фабула, 2018

Історія про життя копачів бурштину на Поліссі – захопливий динамічний бойовик, сюжет якого розгортається на тлі прадавньої демонології, сучасних політичних оборудок та інших наслідків на зразок сумнозвісної золотої лихоманки на Клондайку. Місцеве населення давно вже проміняло звичне життя на полювання за скарбами, всі змалечку стають "старателями", незаконно добувають бурштин, ігноруючи будь-яку владу. Ситуація нагадує "донецьку" проблему – з облогами, перекриттями доріг, війни з поліцією як реакцією на конфіскацію "виробничого" майна і, нарешті, створення справжніх повстанських гуртів зі скривдженого населення. "Чи не попереджав майор про "поліську республіку"? – міркує один з офіційних приборкувачів народної стихії. - Але тут це не пройде, я тим сраним бурштиновим сепарам влаштую республіку!.." З часом сюжет набуває драматичної напруги, коли в поєдинку стикаються державні сили і місцеві сили, які стоять за свою "поліську" правду, і тоді вже історія стає схожа на зовсім недавні події. «- Завтра сюди нацгвардію, батальйон ментів наженуть, як я повідомлю, що ви, сепаратисти, проти держави повстали…- Бач, як заспівав! Україною він затуляється! А коли ти тітушок збирав проти Майдану, ти про яку країну думав? Чи, думаєш, народ геть дурний і не знає, на які заробітки ти пацанву до Києва відправляв? Ти, приятелю, краще цю тему не чіпай зараз, потім на суді розповіси - тільки не тим продажним суддям із міста, а перед односельцями. Ми тобі справжній суд організуємо, по совісті…"

Лада Лузина. Джек-потрошитель с Крещатика. – Х.: Фолио, 2018

У цьому незвичайному романі - по суті, ретродетектіве - виконаному в традиційному містичному стилі, химерно переплелися київські часи: 80-ті роки XIX століття і день сьогоднішній, де ночі сповнені жаху, а дні - несподіваних відкриттів. Не обійшлося й без фірмової для авторки чортівні та демонізму. "Она воткнула в землю лопату, аккуратно поставила загадочный продолговатый предмет и сдернула с него черную ткань... У изголовья могилы стояло большое старое зеркало в почерневшей серебряной раме. Все прочее скрыл туман, рухнувший на Лысую Гору, как громадное, сброшенное с неба одеяло". В цілому, в романі з дивовижною точністю передана характерна атмосфера старого Києва - міста естетського, богемного, загадкового, повного таємниць. В якому Хрещатиком, наганяючи страх, бродить свій Джек-різник у пошуках нових жертв.