Борис Райтшустер: Мене непокоять часті консультації Меркель з Путіним, особливо зустрічі без перекладачів

Наш уряд заявив був про те, що готовий віддати у концесію Deutsche Bahn українську залізницю  (згодом надійшло уточнення, що йшлося не про передачу залізниці у концесію, а про отримання консультативної допомоги, - ред.)

Я вам щиро співчуваю, бо я ж не раз був в Україні, часто їжджу, і завжди дивувався, як надійно працює ваша залізниця. Це контраст з німецьким  залізничним сполученням. Я часто ним користуюсь і дивуюся, як у  Німеччині можна було добре працюючу систему звести на ніц, щоб були постійні затримки, влітку не працювали кондиціонери, постійно щось ставалось. Якщо ця система буде переведена в Україну, де залізниця добре працює, то це - фантастика. Я не розумію вашого прем’єр-міністра, напевно на нього здійснили "легкий тиск"і це пов’язано з якимись іншими питаннями. Певно було би краще, аби українська залізниця взяла в управління німецьку, бо українська, як би це дивно не звучало, але працює краще аніж німецька. 

Історія з українською залізницею певно лише малий прояв того, які закулісні ігри ведуться навколо України, на жаль, до нас долітають лише невеличкі бризки інформаційного шампанського. Але ми бачимо,  наскільки активно і регулярно Путін консультується з Меркель останніми тижнями.

По-перше, я використав дуже легке слово - "тиск". Насправді я думаю йдеться про слово,  яке починається на "ш"і закінчується на "-таж", але не будемо його використовувати. Мене ці зідзвонювання теж дуже непокоять.Згадайте, ці лідери родом з комуністичних кадрових структур, вони там працювали. Меркель була комсомольським секретарем. А якщо придивитись до того, що  Меркель ще зупиняла рух України у НАТО, Меркель відвертала допомогу Україні з озброєннями, коли напала Росія. Це Меркель зараз пробиває "Північний потік-2"  і попри те, що публічно вона видає себе за захисницю України, якщо придивитись, що вона робить, то це дуже сильно відрізняється від того, що вона говорить. І це мені теж нагадує комсомольські методи, від яких ми вже відзвичаїлись на Заході. Тож ці часті консультації з Путіним мене непокоять, тим більше, що особи з її оточення казали, що вони там зустрічаються без перекладачів. Учасники делегацій здивовані, що нема присутніх і чому це так. Це ж як в старому анекдоті: "там ніби все швейні машини, а на виході – автомати". Тут теж,  на словах все про Україну, а на виході так не відбувається. Мене це насторожує, чесно кажучи.

Ви дуже правильно відмітили, розмови ведуться про швейні машини, котрі потім перетворюються в кулемети, якими вбивають наших солдат на сході України. А у той самий час Меркель починає вести незрозумілі переговори з Путіним. В офіційному прес-релізі Кремля навіть використали таку формулу,  це було під час візиту Меркель до Москви, про "внутрішньо-український конфлікт і шляхи його вирішення".

Це дуже типово. Якщо подивитись на Німеччину, то зараз ми маємо найгірші відносини з НАТО, які колись були. 70% німців вважають Америку великою загрозою і лише 30% - Путіна.  І ніби випадково, що це відбувається саме при Меркель. Вона має великі впливи і  при ній йде таке відчуження з американцями, з якими постійно сваряться, постійно триває інформаційна кампанія. От візьміть мене. Я - один з гострих критиків Путіна в Німеччині. Мене вже ніде не показують. Мене показують в Польщі, в Україні і навіть в Росії, а в Німеччині на телебачення - дорога закрита, бо цього не хочуть чути. Коли ти різко критикуєш Путіна, як я, то після довгої розмови про те, що ж я говоритиму в ефірі, кажуть: "Дякую, тоді не треба. Ви  можете сказати, що Путін - не демократ, що там проблеми з правами людини, це - будь ласка". Але якщо ви скажете, що це - війна, що він напав на Україну, що це - мафія, що це - кримінальний режим,- то це вже непотрібно.

Ми бачимо, що  Путіну і Меркель майже вдалось продавити так званий "Північній потік-2". Якби не позиція США, я думаю, що вже б  діло було "в капелюсі".

Так, діло було  би "в капелюсі". Проведімо певне порівняння,  увечері біля дому чоловік ґвалтує жінку, а сусідка, каже, що, "та ні, то вони так пустують. Це - східні європейці. Вони так пустують. Це в них такі пристрасті". Інші сусіди  кажуть: "Та ні. Він її палкою по голові її б’є. Там ж явно якесь насилля. В нього ж ніж у руках".  "Та ні, він то загалом культурний, але тут перестарався. Треба йому сказати, щоб полагідніше, але краще не втручатись. Це - їхній внутрішній політичний конфлікт". Ви бачите, я зараз сміюсь, але це - сміх крізь сльози. Це ж насправді жахливо!  Нападають на країну, якій давали гарантії, а зараз роблять вигляд, що це буцім-то "внутрішній конфлікт". Це - боягузтво, це - безвідповідальність наших політиків і це жахливо. Нам бракує таких людей, як Рональд Рейган, Маргарет Тетчер. При Рональдові Рейгані Москва б дуже швидко відступила б, я вас запевняю. Навіть можливо при Джорджеві Бушу, а от Обама… Буцім то Україна це сфера впливу і так далі.  Ось тому при безвідповідальності  Заходу ми маємо те, що маємо. Навіть зараз дуже багато німців називають росіян сусідами, але ж ми не називаємо італійців сусідами. А тут між нами Польща, Україна, Білорусь, тим не менше ми називаємо їх росіянами і дуже часто є навіть легка зневага до цих "маленьких, незрозумілих  народів, що ображають росіян". Україну чи  Білорусь  дуже багато хто у нас серйозно не сприймає.  Дуже часто наші політики, виступаючи, кажуть, що треба сідати з росіянами і "вирішити,  що робити з Україною". Це - кричуще. Ми вже з росіянами сиділи у 1938-му і вийшов пакт Молотова- Рібентропа.

Напередодні Другої світової війни Гітлер і Сталін збирались вирішувати питання "потворного породження"Версальського договору. І зараз у нас в Україні є відчуття, що у  взаємній згоді зі світовими силами, частиною  французьких та німецьких еліт і без сумніву, всіх російських, розпочнеться той чи інший секторальний поділ України.

Я вважаю, що, на жаль, це має місце. Таємна дипломатія Меркель це одне зі свідчень того, що зараз відбувається. Цей настрій, ці поступки перед Росією, поступки Путіну…. Вибачте, але тут багато хто готовий свою бабцю продати Кремлю, не кажучи вже про Україну, а ви  їм заважаєте зі своїми демократичними цінностями!  Мовляв,  Путін там відновлює порядок -  націоналізм та сильна рука – а ось ці українці йому заважають. Це у правих така позиція. У лівих ж позиція - "чого ж ви американцям допомагаєте". Я думаю, що це дуже важливий фактор, що ви близькі з американцями і що американці вас підтримують, бо  антиамериканізм зараз чи не найсильніша рухома сила, тож для них ви на боці зла. Нещодавно, кілька днів тому, керівник партії Зелених, якого вважають можливим майбутнім канцлером, будучи в Давосі послухав виступ Дональда Трампа і повівся, як шкільний хуліган у перехідному віці. Він сказав, що після цього виступу ми розуміємо, хто наш ворог. Тобто, просто уявіть собі, західний німець, який зобов’язаний свободою США, США які нас захищають, бо ми не в стані захищатись, які беруть на себе цей тягар захисту беззбройної Німеччини, з її фейковими батальйонами, про готовність яких сповістили НАТО, але які існують тільки на папері. І  людина, що може стати канцлером, оголошує Трампа ворогом, невже тоді виходить, що і Україна на стороні ворога!? Від  викривлення політичних уявлень, що відбувається у Німеччині саме при Меркель, колишній комсомолці, мені просто перехоплює подих. Якби ви мені десять років тому сказали, що подібне можливе,  я би вас визнав божевільним.

А паралельно Путін перетворив і без того авторитарну державу в російську джамахерію і таке враження, що насправді він готується до останнього політичного кидка. Якщо він кинеться, то кинеться він саме на Україну та Білорусь.

На жаль, не можу цього виключити. Відчутно, що Путін готується. Реформа Конституції, аби протягнути собі повноваження. Він явно не хоче йти. І я думаю, що навіть більш небезпечно, що він буде в економічний і політичний  спосіб дотискати Україну, аніж лише військовим, який також є. Вибачте, але чорний гумор іноді єдине що рятує. Те, що вам зараз нав’язували німецькі залізні  дороги, то це вже сильний економічний удар по України, адже вони ненадійні. Це трішки чорний гумор, але в цьому також є доля правди. Тобто ви можете покластись лише на себе і на деякі країни Східної Європи. Ви говорили про північноатлантичну солідарність. В Німеччині вже є опитування  де 2\3 німців вважають, що якщо "хтось"нападе на Прибалтику – це ж навряд буде Білорусь чи Китай який достатньо далеко - то німці не повинні виконувати своїх зобов’язань перед НАТО і не повинні їх захищати. І якщо перед кимсь стояла б задача вивести німців з НАТО, то кращого моменту ніж зараз, годі уявити. Хоча, звісно, Трамп і американці теж зіграли у цьому свою роль.