.

Чи готовий бізнес до другої хвилі коронавірусу. Експертне опитування


фото: 0352.ua
Друга хвиля коронавірусу почнеться приблизно у жовтні або листопаді цього року, заявив Міністр охорони здоров'я Максим Степанов

Тим часом у світі вже почалася друга хвиля COVID-19, сказав представник Європейського бюро ВООЗ Олег Стороженкоо на зустрічі з журналістами в рамках програми Thomson Reuters Фундатіон.

На тлі песимістичних прогнозів журналістка Еспресо.TV Ольга Чайка запитала у підприємців та представників бізнес асоціацій, якою мірою бізнес адаптувався до роботи в умовах пандемії і чи готовий до другої хвилі COVID-19.

Микола Стецьків, засновник фермерського господарства ФайнаBerry:

Стратегія розвитку ФайнаBerry була закладена ще в процесі її заснування. Там були передбачені такі речі, як передплата і доставка, тобто такі речі які зараз стали дуже популярними. У нас все це було заздалегідь, тобто так склалося, що ми були готові до карантину.

Цьогоріч ми отримали підтвердження, що все робимо правильно. Бо ті послуги, які ми надаємо, користуються великим попитом.

ФайнаBerry - молоде підприємство, яке динамічно розвивається. Але вона має низку проблем - зокрема, відсутність фінансового ресурсу, який би дозволяв їй масштабуватися.

Ми зараз маємо приблизно 10 працівників, які мають хорошу заробітну плату. Якщо уряд знову все закриє через другу хвилю коронавірусу - у нас буде велике скорочення. Бо погода цьогоріч була невблаганною, ми понесли дуже великі втрати. Це не дозволило нам заощадити чи заробити і мати якісь фінансовий запас, який би дозволив утримувати людей незалежно від того, чи продовжуємо ми працювати.

Під час карантину, економічної стагнації, люди нікуди не інвестують. Тож банки не кредитують - або кредитують на дуже жорстких умовах. Минулого року було набагато простіше отримати гроші, ніж цього року. І коли є оце обмеження у фінансовій складовій - ми не маємо можливості розвиватися, не маємо можливості готуватися до наступного року.

Сергій Задорожний, керівник туристичної агенції "Поїхали з нами", представник Всеукраїнської асоціації керівників бізнесу:

Ми займаємося виїзним туризмом, тож дуже залежимо від країн. Які країни відкриті готові приймати туристів - у ті і відправляємо. Наш ринок дуже звузився.

Ми не намагалися переорієнтуватися на внутрішній туризм. Натомість, я планую відкрити інший бізнес, не туристичний.

У разі другої хвилі захворюваності на коронавірус я не бачу сенсу у такому локдауні, як було квітні-травні. Це ні до чого доброго, як ми бачимо, в плані корони не призвело - тобто ніяким чином не зупинило розповсюдження COVID-19, а бізнес постраждав дуже сильно.

Я вважаю, що буде дуже погано, якщо знову все закриють. Так як все працює зараз - принаймні дає можливість триматись на плаву. А якщо буде знову закриття повністю - важко буде, доведеться знову закриватися. У туризмі не буде сенсу. Не буде можливості утримувати людей, бо не буде за що їм навіть мінімальну зарплату платити.

Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації:

Бізнес адаптувався до роботи в умовах пандемії коронавірусу. Дехто каже про те, що бізнес відновився і економічна діяльність буде все більш бурхливою. Але це тільки певні гравці.

Ми все ще бачимо, що пандемія продовжує набирати оберти. Відповідно, й економіка не може працювати на повну - тож і бізнесу достатньо складно реалізовувати свої товари та послуги.

Бізнес може пристосуватися. Але питання в тому, чи пристосувалися споживачі. Ти можеш організувати всі бізнес-процеси найкращим чином, але якщо твої споживачі не мають змоги купувати те, що ти продукуєш - в тебе є проблеми.

Деякі товари не потрібні громадянам, які продовжують дотримуватися карантину. У такому разі попит дещо скорочується, конкуренція підсилюється, підприємцям стає складніше.

Бізнес може перейти в онлайн. Наприклад, зараз у нашому сегменті дуже мало офлайн зустрічей - адже споживач до них не готовий. В широкому сенсі постає питання: чи потрібна твоя послуга в нових умовах такому самому сегменту споживачів, чи він звузився/розширився. Наприклад, у сфері легкої промисловості чи моди, які зазнали суттєвих втрат.

Я не кажу про драматичні наслідки. Деякі компанії кажуть, що їхній бізнес продовжує розвиватись. Наприклад, у харчовій галузі, фармацевтичній, сегменті засобів індивідуального захисту, навіть агро, експортери.

Питання в тому, чи це зростання буде сталим. Адже перша хвиля коронавірусу м’яко перетікає у другу, бізнес-спільнота не встигла оговтатись.

Звісно, підприємці будуть намагатись пристосуватися і до другої хвилі. Тим паче, зараз вони розуміють, чого очікувати. Адже час першої хвилі була жорстка зупинка економіки. Це була абсолютно нетипова ситуація, якої не було ніколи до цього - коли штучно взяли і зупинили економіку. Звісно, було важко.

Наразі навіть при жорсткому карантині бізнесу буде важко, але він буде пристосовуватись. І питання в тому, у кого вистачить сил для того, щоб пробігти цей марафон. Адже як довго це триватиме - незрозуміло. 

Тож, з одного боку, бізнесу буде легше, бо зрозуміло, на що чекати. З іншого - у когось сили вже на межі.

Але в бізнесі виграє сильніший.

Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців:

Певною мірою бізнес адаптувався. Оскільки ми живемо в умовах карантину вже майже півроку. Потроху компанії повертаються до роботи - навіть ті сфери, які були абсолютно обмежені у своїй діяльності. Я маю на увазі, наприклад, сферу громадського харчування. Але, звичайно, до повного відновлення ще далеко.

По-перше, все ж таки обмеження існують, не всі змогли почати свою роботу в повному обсязі.

По-друге, сама економічна ситуація досить складна - і в країні, і в світі. Падає купівельна спроможність, накопичуються бюджетні проблеми тощо. Бізнес це відчуває кожного дня у своїй роботі. Тобто можна говорити швидше про адаптацію, ніж про відновлення бізнесу.

Чи готовий бізнес і всі ми до другої хвилі коронавірусу - це непросте питання. Звичайно, хотілося б, щоб її не було. Нещодавно Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) вийшла із заявою, що не варто вводити жорсткі карантинні обмеження. І, насправді, це дуже важливо: карантинні обмеження уже сильно вдарили по економіках країн.

Ми робили опитування ще навесні, коли тільки починався карантин. Вже тоді бізнес відповідав, що запасу міцності в нього досить мало. Це особливо стосується малого бізнесу, мікробізнесу. Було зрозуміло, що не всі втримаються більше місяця-півтора.

Ми нещодавно провели ще одне опитування, щоб зробити зріз стану бізнесу. Ми з'ясували, що майже 65% респондентів - а це бізнеси з усієї України, з різних сфер, переважно малий, середній та мікробізнес, - відповіли, що продовжили діяльність в умовах карантину. Разом з тим, п'ята частина тимчасово припинила свою діяльність. 16% - довелося переглянути свої бізнес-процеси та перепрофілювати бізнес для того, аби не закритися.
Третина підприємців вказали, що їхні доходи вдвічі зменшилися. Четверта частина заявила про ще більше падіння - на 75%. Це дуже характерно якраз для малого та мікробізнесу.

Це навіть більше, ніж вони самі прогнозували навесні під час нашого першого опитування. Є і статистика звільнення робітників: 8% респондентів звільнили половину і більше співробітників, 10% звільнили п'яту частину штату. У багатьох компаніях була розповсюджена практика відправлення працівників у відпустки за власний рахунок.

Тобто ми говоримо про складну ситуацію, яка вже склалася. Те, що стан справ може погіршитися  - підверджують показники останнього опитування, які я озвучила. Я думаю, що певні невеликі компанії після обмежень восени можуть взагалі не відкритися.

Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні:

Компанії змінювали звичні бізнес моделі на початку карантину, велика кількість компаній перейшла на віддалений режим роботи. Керівники компаній збільшили комунікацію зі співробітниками онлайн і піклувалися про їхнє ментальне здоров’я, а також підкреслювали важливість побудови довіри онлайн як із своєю командою, так із постійними та новими клієнтами.

Компанії, які не мали змогу повністю перевести роботу в онлайн режим робили все необхідне, щоб убезпечити своїх співробітників. А саме, вводили позмінний графік роботи задля уникнення великого скупчення людей, надавали працівникам необхідні засоби захисту, адаптували робочі зони відповідно до нових вимог.

Звичайно, бізнес-спільнота занепокоєна можливим повторним спалахом COVID-19, економічним та споживчим спадом, політичною та макроекономічною стабільністю, неможливістю виконання бізнес-планів. Та ми також побачили, що в найскладніші часи бізнес швидко адаптувався та готовий до нових викликів. Швидке реагування на нові обставини та здатність бізнесу до гнучкості дає надію на м’який вихід України із кризи, аби рухати економіку вперед. Діджиталізація, верховенство права, ведення ефективного діалогу з владою – це саме те прискорення, яке виведе бізнес-процеси на якісно новий рівень та допоможе підтримати економіку України.

новини партнерів

5 грудня, 2020 субота

4 грудня, 2020 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати