Чи стикається бізнес із замовним тиском силовиків? Експертне опитування

У Генпрокуратурі заявили, що за три місяці співпраці встановили галузевий контроль у 55 провадженнях і є “три успішні кейси”. Однак бізнес-спільнота закликає до системного вирішення проблеми, а у ГПУ кажуть про необхідність “розбиратися у кожній конкретній справі”.

Журналістка Еспресо Ольга Чайка запитала у бізнес-асоціацій та адвокатів, наскільки проблема штучного переслідування бізнесу є гострою і що з цим робити.

Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців:

Зараз в країні склалася така ситуація, коли тиск з боку правоохоронних органів стримує розвиток бізнесу і є загрозою розвитку бізнесу. Про які інвестиції ми можемо говорити, якщо ми маємо ризик отримати прихід силовиків з обшуком на будь-яке підприємство, в будь-який час, і дуже часто за якимись штучними ухвалами або штучною криміналізацією справ?

Ця проблема є давно, ми не один рік про це говоримо. Протягом певного часу може бути затишшя, але зараз ми спостерігаємо черговий сплеск нових справ, і найгучніша з них — це, напевно, кейс з компанією “Еконія”. Це вже третя спроба захопити це виробництво з боку певних осіб. Дивно, що прізвища людей відомі, деталей багато — але справа не рухається, або рухається однобічно; другу сторону не чують. Бізнес не зупинений, але все одно є нанесена шкода. Бо витрачається час на те, щоб довести право на володіння компанією.

На жаль, багато підприємців не говорять про це, і може здатися, що таких справ не дуже багато. Але публічність, на наш погляд, — це зараз найкращий вид захисту. І ми закликаємо всіх підприємців не мовчати про такі ситуації, говорити про це. Бо така увага допомагає відстоювати свої права. Бо в тиші в законному полі це не завжди вдається.

Зараз забагато тиску на бізнес. Ми дійшли до тієї стадії, коли недостатньо розбиратися з окремими кейсами, навіть привертаючи увагу до них на найвищому рівні. Треба вирішувати цю проблему системно. 

Яка наша ключова ідея? Напрацювати системний підхід по роботі з цими справами. Ми зараз маємо понад 1 млн (десь 1,5 млн) справ, які порушені, але не доведені до кінця. Вони роками перебувають на рівні слідства. Це дуже багато. І те, що вони не доходять до кінця — це теж ознака того, що половина з них точно штучна. Тому перше, що треба зробити — провести аудит цих справ і зрозуміти, які з них можуть бути доведені до кінця, а які мають бути закриті.

Наступний або паралельний крок — напрацювати систему, як у розвинутих країнах, коли правоохоронна система працює в рамках законодавства, але має певні внутрішні процедури слідчого процесу. Встановити КРІ слідчим органам, кожному працівнику. І що дуже важливо — персональну відповідальність слідчого на кожному рівні.

Простою мовою: якщо слідчий порушує справу, він має зробити певні кроки: провести певну кількість допитів за певний строк, навести докази, все це зібрати — і звітувати своєму керівництву. Якщо не виконано в строк — догана керівництва, якщо це системне порушення — звільнення. Персональна відповідальність особи, яка порушує кримінальну справу за штучними приводами, точно зменшить тиск на бізнес.

Коли підприємець стикається із безпідставним тиском з боку правоохоронців — варто говорити про це. Не давайте і далі можливості вас і далі тримати у цій складній ситуації, в напрузі і нерозумінні, куди і як рухаєтеся. Треба про це говорити.

І об’єднуватися. Бо в об’єднанні — сила. І тоді ми можемо говорити, що ця проблема має системний характер, що це не поодинокі кейси.

По-друге — якщо ви вже з цим зіткнулися, треба реагувати дуже фахово (наскільки це можливо). Ми навіть розробили такі методички — що робити, коли до тебе прийшли з обшуком несподівано (методичка актуальна із уточненням: ст. 205 ККУ вилучено з Кодексу, - ред.). Бо коли ти фіксуєш порушення (а дуже багато обшуків проводять саме з порушеннями), то є принаймні якийсь матеріал, з яким адвокатам можна далі працювати. Тому порушення треба фіксувати. Але для цього треба знати, що є порушенням.

По-третє — це стосується тих, хто має якісь “сірі зони” — треба вести бізнес легально, і тоді і в публічне поле вийти буде легше, і все буде добре.

Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації:

Проти деяких представників європейського бізнесу є надумані справи, які легко можна закрити, адже немає підстав для їх продовження. Так, до прикладу, після зустрічі із генпрокурором у травні ми передали близько 30 кейсів щодо членів ЄБА. І протягом багатьох місяців очікуємо на позитивний результат розгляду цих справ.

Звісно, ми кажемо про випадки, коли є законні підстави закривати ці справи. Ми не просимо про якісь преференції, викривлення ринку, “зелений коридор”, який би спотворював законодавче поле.

Навіть якщо кейси будуть розглядатися один за одним, це надасть позитивний результат для тих бізнесів, які піднімали своє питання. Це не змінить ситуацію системно — але, можливо, надасть привід для роздумів. Щоб Генпрокуратура зрозуміла, що є системні порушення, які треба вирішувати.

Наразі бізнес занепокоєний. Але бізнес не має казати правоохоронним органам, як їм побудувати свої процеси так, щоб вони були ефективні у захисті законних інтересів громадян та бізнесу. Ніхто ж не розраховує, що з боку державних інституцій хтось прийде до бізнесу і розкаже, як побудувати наші процеси найкращим чином.

Утворення нових департаментів, їх пересування може створювати шум та уявлення, що питання вирішують. Але якщо немає справжнього бажання або політичної волі — віз буде і понині там. І ми бачимо, що мілітаристські функції перекочовують із правоохоронних органів до запланованих нових структур. І всі кадри із мілітаристським бекграундом хотіли б перекочувати в новий орган. У таких умовах новий орган навряд чи буде нагадувати аналітичну структуру, скоріше це буде ще один силовий блок, який, найімовірніше, буде тиснути на бізнес.

Катерина Гупало, адвокат і партнер адвокатського об'єднання Arzinger, голова комітету захисту бізнесу Спілки українських підприємців:

Доволі поширеним є засіб тиску, коли проводять обшук, вилучають цінні для підприємства речі — комп’ютери, сервера тощо. І потім, навіть якщо є рішення суду про зобов’язання повернути це — ще велика справа виконати таке рішення: правоохоронні органи саботують і не хочуть повертати вилучені речі.

Навіть траплялися випадки, коли кримінальне провадження велося не безпосередньо щодо об’єкту обшуку. Наприклад, провадження ведеться проти компанії А. У неї є низка контрагентів — постачальники, покупці тощо. Правоохоронці беруть список, і проводять щодо них слідчі дії. Хоча у таких випадках навіть гіпотетично неможливо притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб цих компаній, бо провадження ведеться не по ним.

Ще одна проблема, з якою ми стикалися. Є кримінальне провадження, була активна позиція сторони захисту, провадження закрили. Через деякий час дізнаємося, що постанова про закриття провадження скасована, провадження знову відкрили — і знову починають “кошмарити” бізнес. Такі випадки трапляються часто.

Ще один з неприємних моментів — коли умовний факт порушення один і той же, але маємо кілька кримінальних проваджень від різних правоохоронних органів. У мене було таке, що і Нацполіція розслідувала, і СБУ, і податкова міліція. Це теж елемент тиску на бізнес, коли з одного питання його атакують з різних сторін.

По економічному блоку немає уніфікованої статистики. Але є статистика по кожній окремій статті. Наприклад, по ст. 212 (Ухилення від сплати податків) невисокий процент справ передається до суду. Тобто більшість цих справ “висять” і використовуються як своєрідний ричаг тиску на бізнес.

Є такі кричущі випадки, коли арештовується майно. Якщо воно рухоме, його забирають. Потім це майно десь пропадає. Коли справу закривають — підприємець вимагає повернути майно. А нема. Мені відомі випадки, коли за таких обставин відсуджували у держави компенсацію шкоди.

Але є проблематика ефективного притягнення до відповідальності тих правоохоронців, які зловживають, реєструючи кримінальні провадження і проводячи процесуальні дії. Коли пишеш заяву про злочин у ДБР чи у НАБУ — як правило, такі заяви просто-так не реєструють. Доводиться йти до суду, оскаржувати бездіяльність. Отримуєш судове рішення. Окей, зареєстрували кримінальне провадження щодо правоохоронців. Але це тільки старт, бо треба ще змусити розслідувати. Це тяжка кропітка праця, яка не завжди приносить результати.

У зв’язку із відсутністю ефективних механізмів притягнення до відповідальності за зловживання правоохоронців безнаказаність породжує безпідставно зареєстровані справи. Там в основі може бути рапорт правоохоронця, ледве не його особиста думка, що мав місце злочин.

Водночас вже відомі приклади притягнення до відповідальності правоохоронців за невиконання ухвали слідчого судді про повернення майна. Тут мова йде не про вирок, а про вручення повідомлення про підозру.

Перша порада бізнесу — ніколи не йти на неофіційні домовленості. Коли на компанію чинять тиск — зазвичай хочуть підштовхнути до цього. Ми рекомендуємо не йти цим шляхом. Бо один такий успішний кейс для правоохоронців, другий, третій — це тільки стимулюватиме зловживання по відношенню до інших бізнесів.

І навіть по відношенню до вашого бізнесу. Якщо ви один раз погодились, пішли на якісь неофіційні домовленості з правоохоронними органами, вам здається, що тут і зараз ви або справу закрили, або отримали назад своє вилучене майно, або скасували арешт. І начебто зараз швидко вирішили проблему, але насправді ви відкрили “ящик Пандори”. Тому що до тих, хто виказує схильність до неофіційних домовленостей, приходять ще раз, і ще раз, і ще раз. У мене були клієнти, які приходили до нас після того, як вичерпали всі свої ресурси на такі неофіційні домовленості.

Друга порада — вести бізнес максимально “в білу”. Тому що чим менше у вас ризикових зон, тим менше шансів до вас причепитися. Це не є 100%-ою гарантією — я бачила дуже багато сфабрикованих справ. Але рейдери або нечисті на руку правоохоронці не люблять публічної уваги. Якщо ви ведете “білий бізнес” — ви можете залучити підтримку, зовнішнього спостерігача: наприклад, є Рада бізнес-омбудсмена, або громадські асоціації.

Важливе залучення кваліфікованої правової допомоги. Тому що кримінальний процес — це специфічне поле. Важливо, щоб компетентний адвокат допомагав правильно боротись.

Не треба боятись публічного розголосу. Бо я бачу, що міжнародний бізнес більш схильний говорити про свої проблеми, а український часто боїться і йде у сіру зону. Водночас саме медійність, публічність позиції часто допомагала нам у боротьбі із замовними справами.

Олексій Дегтяренко, керівник адвокатського об'єднання "Дегтяренко та партнери", представник Всеукраїнської асоціації керівників бізнесу:

На жаль, зі зміною влади і великими сподіваннями на те, що нова команда почне по-новому розслідувати кримінальні провадження, нічого в нашій країні не змінилося. Прокурори залишилися ті самі, правоохоронні органи теж бездіють, професійні слідчі пішли з посад. З практики можу зазначити, що кримінальні справи, на жаль, зависають в обласних, районних прокуратурах і не мають жодного логічного завершення.

Звертаються дуже багато підприємців, в тому числі підприємці з іноземними інвестиціями, які на собі відчувають недолугість правової системи, коли заводиться якесь кримінальне провадження, і недобросовісний слідчий забиває адреси, за якими здійснюють організаційно-правову діяльність інші суб’єкти господарювання, які не мають жодного стосунку до незаконних оборудок. До підприємця приходять з ухвалами на проведення обшуків, виїмку обладнання, комп’ютерів. Коли вилучаються ці речі, адвокати змушені місяцями через судові позови, скарги добиватися повернення майна добросовісним власникам.

Бізнесом неодноразово ставилося питання про створення, можливо, окремого департамента, чи хоча б відомчих прокурорів, які б відповідали за захист бізнесу. Такої ланки в прокуратурі нема. А діяльність бізнес-омбудсмена суттєво обмежена. Він, фактично, не має жодних правових важелів для того, щоб реально захищати бізнес в Україні.

Буде дуже вагомим кроком, якщо у Генпрокуратурі, і, відповідно, на місцях, створять окремий департамент з питань захисту бізнесу від недобросовісних “наїздів” з боку правоохоронних органів або якихось інших організацій, які мають певні важелі впливу на тимчасову зупинку діяльності підприємства, на накладення санкцій.

Раніше даний механізм через акти прокурорського реагування були. Це були прокурорські протести, подання. Однак з часом, коли у прокуратури забрали такі функції, бізнес залишився, фактично, без захисту.

Щоб захистити себе, підприємцям треба мати напоготові гарних адвокатів, які приїдуть і розберуться з недобросовісними правоохоронцями. Правозахисник надасть юридичну оцінку процесуальному документу, який був винесений слідчим суддею на проведення обшуку або іншої процесуальної дії; він зафіксує порушення правоохоронців і подасть скаргу. Якщо вона матиме підстави, вилучене майно повернуть.