Кирило Шевченко: що відомо про нового главу Нацбанку?

Пропозицію президента призначити новим керівником Нацбанку Кирила Євгеновича Шевченко підтримала більшість - 332 народних обранця, і незалежна Україна отримала нового, одинадцятого за рахунком, голову НБУ. Слід зазначити, що Шевченко обійшов таких серйозних конкурентів, як Володимир Лавренчук і Сергій Круглик, його кандидатуру схвалили і представники банківської спільноти. Що відомо про людину, яка в найближчі сім років значною мірою буде визначати фінансовий вектор розвитку держави?

Трохи про особисте...

На момент вступу Кирила Шевченка на посаду голови Нацбанку України його досвід роботи в банківській сфері становить понад чверть століття. Він є членом ради Незалежної асоціації банків України і професійним учасником фондового ринку. 2017 року удостоєний звання "Фінансист року". Має сертифікати Нацкомісії з регулювання ринків фінпослуг, держкомісії з цінних паперів та інші професійні дипломи. Фінансист живе в Києві, одружений, виховує доньку Лізу. Знає три мови - українську, російську, англійську. Захоплюється спортом, вільний час присвячує альпінізму та кайтсерфінгу.

Перші кроки до успіху

Починалося все в далекому 1972 році. Майбутній банкір народився в російській Тулі, батько - шахтар, мати - журналістка. Дитинство і шкільні роки Кирила пройшли в Українській РСР, у місті Стаханов (нині - Кадіївка), куди переїхала родина Шевченка.

Робочу кар'єру юнак почав відразу після закінчення місцевої середньої школи: за прикладом батька він спробував себе в ролі робітника на шахті імені Ілліча. Після двох років роботи ремонтником Кирило вирішив освоїти нову професію - економіста. 1989 року він став студентом інженерного економічного інституту в Харкові (зараз Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця).

Шевченко успішно закінчив відомий виш 1994 року. Після захисту диплома за фахом "Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності" він відразу влаштувався до харківської філії Українського кредитного банку, де отримав посаду економіста відділу вкладних операцій. Уже на першому робочому місці кар'єра молодого фахівця швидко пішла в гору, і він зумів дорости до виконуючого обов'язки начальника кредитного відділу.

1995 року, набравшись досвіду, Кирило Шевченко перейшов до харківської філії банку "Аваль", який у той період був у числі найперспективніших в Україні. Почавши з рядових посад, молодий фінансист швидко доріс до провідного спеціаліста сектору кредитних ресурсів.

Наступні 11 років Шевченко віддав київському банку "Фінанси і кредит", який на той момент активно розвивався. Прийшовши в жовтні 1995 року на посаду начальника відділу нормативів, зміг проявити себе і дійти до рівня заступника голови Правління. До 2006 року банк "Фінанси і кредит" увійшов у десятку найбільших банків України і був представлений по всій країні великою мережею фірмових відділень, у чому, безумовно, є заслуга і Кирила Шевченка.

"Проба пера" в держсекторі

Перші кроки в якості державного службовця Кирило Євгенович Шевченко зробив 2006 року. У грудні він залишив роботу в банку "Фінанси та кредит" і три роки обіймав посаду керівника Державної іпотечної установи (ДІУ). Створення даної організації ініційовано Кабінетом Міністрів України 2004 року. Основна мета установи - рефінансування та здешевлення іпотечних банківських кредитів, яке змогло б оживити і підтримати український іпотечний та будівельний ринки.

Під керівництвом Шевченко ДІУ 2006 року вперше випустило гарантовані державою облігації (перший випуск у історії фондового ринку України). Таке рішення виявилося своєчасним і результативним: багато інвесторів зацікавилися і скористалися цим фінансовим інструментом. У період роботи Кирила Шевченка ДІУ змогла залучити і спрямувати на рефінансування понад 1 млрд грн, до 2009 року завдяки роботі установи по всій Україні було рефінансовано понад 6 400 кредитів.

У травні 2009 року Шевченко залишив пост глави Державної іпотечної установи і чотири місяці виконував функції штатного радника глави українського уряду, посаду якого на той момент займала Юлія Володимирівна Тимошенко.

Того ж року відбулася знакова подія на українському фінансовому ринку - націоналізація "Укргазбанку": держава в особі Міністерства фінансів України викупила 94,94% акцій фінустанови. З огляду на значний досвід у банківському секторі, Шевченка 28 серпня 2009 року призначили членом наглядової ради "Укргазбанку". На думку експертів, саме завдяки роботі досвідчених економістів, включно з Кирилом Євгеновичем Шевченко, тоді вдалося врятувати націоналізований банк.

У період з 16 вересня 2009 року по 13 квітня 2010 року Шевченко виконував функції першого заступника голови правління АБ "Укргазбанк". Цій установі банкір присвятив 11 років свого життя (з невеликою перервою). Під його керівництвом кредитну організацію 2019 року визнали найкращою в сфері фінансування в Центральній і Східній Європі (рейтинг авторитетного фінансового видання Euromoney). До речі, за офіційними даними, у власності Шевченко перебуває 0,000072% акцій "Укргазбанку".

2010 року Кирило Шевченко разом з бізнес-партнером Вадимом Копиловим викупив столичний ПАТ "ТЕРРА БАНК". Будучи головою Правління маловідомої фінансової організації, Шевченко зумів менш ніж за два роки поліпшити її економічні показники. Завдяки стрімкому збільшенню рентабельності, значному приросту власного капіталу та активів, установа увійшла в список 45 найбільших банків України. За роки правління Шевченко "Терра" встигла завоювати кілька престижних професійних нагород і премій.

В період 2011-2012 рр. Кирило Шевченко набув нового фінансового досвіду на посаді керівника фінансової "Української стратегічної групи" і учасника правління ПрАТ "СКПД", що спеціалізуються на інвестиційних проєктах.

Після продажу "Терра Банку" новим робочим місцем Кирила Євгеновича став ВАТ "Ощадбанк", де він працював на посаді радника Секретаріату голови. В період роботи Шевченка державна установа увійшла в десятку найбільших банків Західної й Центральної Європи.

Повернення до "Укргазбанку"

Восени 2014 року Шевченко повернувся в ПАТ АБ "Укргазбанк", де на нього знову чекав пост першого заступника голови Правління. У квітні 2015 року він переміг у відкритому двоетапному конкурсі, організованому Міністерством фінансів, і вступив на посаду керівника фінустанови. У ході конкурсу, який проводився вперше в такому форматі, оцінювалися не тільки досвід і результати роботи, а й професійна та особиста репутація претендентів.

Про результати діяльності Кирила Євгеновича в якості голови "Укргазбанку" можна судити з того, що після збиткового 2014 року заклад зміг закінчити 2015 рік з прибутком 250 млн грн. 2019-го ця цифра досягла 1,29 млрд грн. У період, коли на вітчизняному ринку сектор кредитування переживав затишшя, Шевченко зумів збільшити кредитний портфель удвічі. У період з 2015 по 2020 роки "Укргазбанк" незмінно отримував визнання як один з найкращих в Україні банків по депозитах, автокредитах і обслуговуванню юридичних осіб.

"Зелені" ініціативи Шевченка

На окрему увагу заслуговує еко-напрям банку. Ставши біля керма фінансової установи, Шевченко реалізував нову бізнес-модель, орієнтовану на розвиток об'єктів альтернативної енергетики. Державний "Укргазбанк", по суті, став провідним Екобанком України, що фінансує зелені технології: альтернативну енергетику, енергозберігаючі технології та захист довкілля. Кредитна організація стала першим вітчизняним "зеленим" банком і учасником міжнародної мережі Green Bank Network. На початок 2020 року зобов'язання банку з екокредитування перевищили 15,6 млрд грн.

З 2016 року "Укргазбанк", очолюваний Шевченком, став партнером International Finance Corporation (IFC), що входить до групи Світового банку. Метою цієї співпраці є допомога в розвитку малого та середнього бізнесу в Україні.

Навесні 2020 року, попри карантинні обмеження, "Укргазбанк" було визнано одним з найнадійніших роздрібних банків України (журнал "Деньги", ТОП-10). Фінансова установа також є лідером з видачі інвестиційних кредитів за антикризовою програмою "5-7-9%": за період з лютого по липень 2020 року банк профінансував малий бізнес на суму 604,4 млн грн.

На даний момент "Укргазбанк" - єдина державна фінустанова, готова до приватизації. Очікується, що в капітал українського банку увійде іноземний інвестор - Міжнародна фінансова корпорація IFC, з якою 2019 року підписано відповідну угоду. За умовами угоди, банк може отримати кредит на 30 млн євро терміном на 5 років, погасити який можна акціями (в угоді обговорено частку в 20%). Кирило Шевченко не встиг закінчити цей процес, але значно просунув установу в напрямі прозорої системи управління.

Нові горизонти: призначення главою НБУ

Кандидатура Шевченка, якого Зеленський представив як технократичного фахівця, здатного продовжувати незалежний курс НБУ, була рекомендована банкірами і підтримана багатьма політиками, експертами та інвесторами. Екс-міністр економіки Тимофій Милованов і фахівець з інвестицій компанії Dragon Capital Сергій Фурса вважають, що його призначення стало найкращим варіантом з можливих.

Кирило Шевченко після свого призначення заявив, що підтримує поточну політику регулятора, спрямовану на забезпечення макрофінансової стабільності в банківському секторі. При цьому він зазначив, що в нинішніх умовах необхідно ставити нові цілі, а саме - створювати фундамент для економічного розвитку.

Як пріоритети банкір назвав чотири напрямки: 1) відновлення кредитування, 2) зниження обсягів поганих кредитів, 3) збереження стабільного курсу гривні та інфляції, неприпустимість неконтрольованої емісії, 4) продовження співпраці з міжнародним партнерами, зокрема, МВФ. Відповідаючи на запитання щодо кадрової політики, Шевченко зазначив, що він, як і будь-який інший керівник, формуватиме команду, з якою йому комфортно працювати. При цьому на перше місце обіцяє ставити досвід і компетенції кандидатів.

Плани на майбутнє: удосконалення системи кредитування

За словами Шевченка, який має солідний досвід у сфері інвестицій, для української економіки зараз, під час карантину, як ніколи важлива підтримка банківського сектора, і банки мають досстатньо ліквідності, щоб запустити кредитування. Одне з першочергових завдань НБУ в період його правління - створення відповідних нормативних умов для полегшення кредитування реального сектора. Це, з одного боку, дозволить підтримати вітчизняні підприємства, а з іншого - створить передумови для нарощування прибутку банків.

Після закінчення першого місяця на посаді новий глава НБУ підтвердив свої наміри щодо посилення роботи з банками у сфері кредитування бізнесу і розвитку іпотечних позик.

Шевченко звернув увагу на те, що за останній місяць спостерігаються перші ознаки пожвавлення бізнесу. Якщо за перше півріччя 2020 року фіксували зменшення корпоративного портфеля банків (мінус 7% за гривневим і майже 9% за доларовим), то за липневими даними намітився приріст за гривневими кредитами, причому це стосується попиту і з боку підприємців, і з боку фізосіб (плюс 1,5% і 0,4% відповідно). Це свідчить про те, що потихеньку відновлюється потреба в оборотних коштах.

Оптимістичну динаміку фінансист відзначає і у сфері іпотечного кредитування: в липні 2020 року обсяги позик перевищили докризовий рівень. Цю тенденцію Шевченко пояснює двома причинами: відкладений попит плюс зниження ставок за іпотекою, що, в свою чергу, є наслідком зменшення облікової ставки НБУ (в червні 2020 року її знизили до 6%). Управлінець впевнений: тренд щодо зниження іпотечних ставок зберігатиметься, більш того, можна очікувати подальшого їх зменшення як для фізичних, так і юридичних осіб.

Банкір обіцяє, що НБУ і далі буде активним учасником і розробником різних кредитних програм, включно з іпотекою, і таких проектів, як "5-7-9", спрямованих на кредитування малого бізнесу. Говорячи про іпотеку, Кирило Шевченко особливе значення приділяє кредитуванню "первинки", яка дозволяє створювати нові робочі місця і в цілому позитивно впливає на ВВП. За словами глави НБУ, одна гривня, вкладена в житлове будівництво, дає кратну віддачу за показниками зростання економіки. Водночас фінансист визнає наявність проблем, що стримують банківське іпотечне кредитування. Серед них - сумнівні схеми фінансування на ринку первинного житла, через які покупці не можуть отримати оплачені квадратні метри, та проблеми зі стягненням позик, зокрема, мораторій на валютну іпотеку.

Як вирішуватимуться проблеми непрацюючих кредитів?

Щоб мінімізувати частку "поганих" кредитів, обсяги яких зросли в умовах пандемії, Шевченко обіцяє цілий пакет "антіковідних" заходів, що передбачають гнучкі програми реструктуризації і нові підходи до ризикових активів.

Про співпрацю з МВФ

Питання з проблемними активами в держбанках актуальне і зогляду на співпрацю з МВФ. На вимогу фонду, для виділення чергового траншу Україні необхідно зменшувати обсяги NPL (погані кредити). Така програма, за словами Шевченка, затверджена і на даний момент вже близько 90% проблемних кредитів покрито резервами і капіталом. Глава Нацбанку нагадує, що квітневою постановою Кабміну визначено механізм продажу боргів з дисконтом, що спрощує вирішення цієї проблеми. Кирило Шевченко переконаний, що Україна успішно виконує положення Меморандуму і має всі шанси отримати черговий і наступні транші.

Що буде з "ПриватБанком"?

НБУ під новим керівництвом і далі відстоюватиме законність націоналізації банку, обіцяє Шевченко. У регулятора немає планів щодо зменшення частки найбільшого українського держбанку на ринку. Головне завдання - приватизація і введення корпоративного управління в державних структурах, що, на думку банкіра, забезпечить кращі результати їх роботи.

Про долю гривні і запуск друкарського верстата

НБУ буде і далі підтримувати плаваючий курс гривні, однак, за словами Кирила Шевченка, курсова волатильність поточного року не є прийнятною, тому дане питання може і буде обговорюватися. Разом з тим фінансист вважає, що вільний курс відображає попит і пропозицію на ринку, тому при будь-якій ситуації будуть ті, хто виграє від ситуації, і ті, кого курс не влаштовує.

НБУ і далі буде прагнути згладжувати надмірні коливання в одну або іншу сторону, проводячи інтервенції. Однак критерії, що визначають необхідність виходу на ринок, НБУ залишає закритою інформацією, щоб уникнути спекуляцій з боку учасників ринку.

Незважаючи на всі побоювання з приводу запуску друкарського верстата, новий глава НБУ відзначає дотримання графіка короткострокових і довгострокових аукціонів і гарантує подальшу роботу без додаткових емісій для рефінансування держбанків. Замість цього Шевченко анонсує нові інструменти, що дозволяють банкам зменшити процентні ризики.

Про незалежність НБУ

16 вересня посли країн "Великої сімки" (G7) заявили, що антикорупційні органи України та Національний банк повинні залишатися незалежними, щоб корупція не змогла підірвати вже проведені в країні реформи. У відповідь на цю заяву, вже 18 вересня Кирило Шевченко в Facebook написав про рівновіддаленість регулятора від усіх гілок влади "для ухвалення професійних зважених рішень у монетарній та макропруденційній політиках".

"Посли країн G7 в Україні заявили, що наша країна "повинна продемонструвати політичну волю для захисту незалежності Національного банку". Я дуже поважаю погляди і застереження шанованих послів і маю запевнити всіх вас, що незалежності НБУ ніщо не загрожує" , - написав Шевченко.

Також, Кирило Шевченко зазначив, що ніхто не може диктувати, який встановлювати курс гривні або облікову ставку і підконтрольність НБУ будь-кому просто неможлива. За словами глави НБУ всі важливі рішення ухвалюються колегіально після всебічного обговорення їх впливу як на банківську систему зокрема, так і на економіку в цілому.

Крім того, глава НБУ запевнив, що Національний банк був і залишається технократичним інститутом, покликаним забезпечувати фінансову та цінову стабільність, а також сприяти економічному розвитку.

"Повинен заспокоїти всіх, хто сумнівається в послідовності зобов'язань, які раніше взяв на себе Національний банк. Ви не побачите розвороту в політиці НБУ на 180 градусів. Досягнення прозорої банківської системи повинні бути оцінені об'єктивно", - написав Шевченко.