Як бізнес сприйняв карантин вихідного дня. Експертне опитування

Еспресо.TV запитав рестораторів, економіста та представників асоціацій, як вони ставляться до урядового рішення.

Співвласник київської кондитерської The Cake Валерій Созановський:

Рішення уряду запровадити карантин вихідного дня я оцінюю дуже негативно, адже з нами не пішли на жоден діалог. Не йшлося навіть про те, що нас будуть попереджати заздалегідь. Я вже не кажу про поблажки-кредитування чи щось подібне. Просто хочеться спланувати нашу роботу. Тому що ресторанний бізнес — це чітке планування: зарплат, закупівель, адмінперсоналу, маркетингових якихось штук, які нам зараз доведеться скасувати, а гроші вже витрачені.

Особисто я був готовий до нових обмежень ще з вересня, коли дізнався, що відкрили школи. Для мене було ясно, що це призведе до певного руху в листопаді. І якби ж нас попередили! В ідеалі — за місяць. В реальності — хоча б за 2-3 тижні. Тоді можна було б все грамотно спланувати і розуміти: окей, це на найближчі три тижні. Але все ж таке, пальцем в небо.

Тільки-тільки після літа почало все відроджуватися. Враховуючи, що вересень був знову поганий. У жовтні, можливо, зіграло свою роль маркетингове свято Halloween, збільшився потік гостей, — і трішечки покращилися оберти. Звичайно, жодного порівняння із докарантінним часом, але хоча б якийсь рух вгору. І зараз знову всім обрубати 40-50% заробітку — це трішечки самогубство. Тому що вихідні для ресторанів — це 30-40%, а в деяких випадках і 50% оборотних грошей. Це стратегічно важливий запас.

Є робота на доставку. Вона допомагає закривати якісь заборгованості, людям давати зарплату. Я не кажу про прибуток собі особисто в кишеню, але доставка допомагає підтримати бізнес: якщо все грамотно, є додаток, класний продукт.

Навесні нам вдалося грамотно переформатуватися на доставку, і зараз ми цю ж модель будемо включати на вихідних. Тоді ми всім нашим людям намагалися давати зміни. Ясна річ, вони мінялися. А хто був на транспорті — мопедах або автомобілях — ставали кур'єрами. Ми максимально намагалися вирулити цю ситуацію. Але знову ж таки: це не ті обсяги і обороти.

Усама Кафа, власник міжнародного ресторанного холдингу L'Kafa Group (ресторани Чайхона GOLD; Чайхона Базар; Захадите, дарагой; L'KAFA Cafe):

Карантин вихідного дня не допоможе подолати поширення хвороби. Що стосується громадського харчування, то дослідження показують, що відсоток зараження COVID-19 в ресторанах зовсім невеликий: від 1,4% (Нідерланди) до 5% (Великобританія). Зате закриття ресторанів у вихідні дні спричинить крах в ресторанному бізнесі, втрату робочих місць для тисяч людей, фінансові мільйонні втрати для власників бізнесу, борги, з яких ще не всі вийшли після першого повного карантину. Вечір п'ятниці, субота і неділя є найбільш "хлібними" днями навіть зараз. джерелом 60-70% заробітку у ресторанів є саме ці дні, вони покривають дві третини обороту.

Після першого повного карантину більше 50% ресторанів вийшли з ринку повністю. З тих, хто ще залишилися "у грі", багато хто досі не змогли впоратися з великими заборгованостями (оренда, комунальні послуги, податки, зарплати тощо). Сьогодні ресторанна сфера не має жодного заробітку, все йде на погашення боргів.
Ми дотримуємося всіх санітарно-епідеміологічних норм, усіх обмежень (за кількістю посадки, адже вона скоротилася в ресторанах на 50%; дистанція, дезінфекція, графік роботи), і все одно залишаємося крайніми в передачі вірусу — саме ресторанам не дають можливості працювати. Ціла сфера бізнесу гине, люди залишаються без роботи, без фінансів, ресторатори загрузнуть в боргах і банкрутують, як і було в перший карантин. За прогнозами з цього часткового карантину не вийдуть понад 70% ресторанних компаній. Доставка не покриває і 10% цих втрат. Якщо в перший повний карантин була можливість прожити завдяки фінансовій подушці і якось триматися на плаву, то цього разу цієї подушки вже немає.

Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ), колишній виконуючий обов'язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства:

Я думаю, що карантин вихідного дня не допоможе проти епідемії, не буде ефекту "переривання": люди все одно вестимуть активний спосіб життя 5 днів на тиждень, транспорт буде відкритий тощо.

Водночас, по економіці це вдарить: по сектору послуг, по кафе, ресторанах, кінотеатрах. Та і, насправді, по самопочуттю людей: навіть якщо не зачепить економічний ефект, буде психологічний. Бо у вихідні дні вони будуть, фактично, заперті у чотирьох стінах. Я думаю, що негативний ефект буде, а позитивного — майже не буде. Це виглядає як намагання демонструвати бурну активність, при цьому не думаючи про реальний результат.
Держава вже запропонувала бізнесу, який постраждає, компенсацію, — і вона неефективна. Вже пан Шмигаль (прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, — ред.) вже озвучив її: це буде програма підтримки по частковому безробіттю, яка працювала і раніше. Там головною проблемою є те, що вона розповсюджується виключно на повністю білу зайнятість — тобто на людей, які мало того, що офіційно працевлаштовані, ще й отримуватимуть компенсацію пропорційно до своєї офіційної заробітної платні.

Якщо ж ми говоримо про ті сектори, по яких реально вдарить карантин: кафе, ресторани, кінотеатри та сфера послуг, — то в кращому випадку люди там оформлені і отримають мінімалку, а решту в конверті. Часто вони ФОПи, часто вони взагалі не оформлені. Програма офіційної підтримки по частковому безробіттю, в принципі, жодним чином їх не зачепить. Може, вони не праві — там є філософське питання, чи треба допомагати тим, хто в тіні. Але наразі це питання не стоїть — просто декільком мільйонам людей заборонять працювати, а жодної підтримки вони не отримають.

Плюс є програма 5-7-9%. Вона непогана, але вона, по-перше, невелика за масштабами: за майже рік роботи лише 12 млрд. По-друге, ¾ цих 12 млрд, більше 9 млрд — це просто рефінансування старих виданих колись кредитів. Тобто бізнес, який взяв кредити, він вміє працювати з кредитами, він поновлює: бере новий кредит, повертає старий. Це не є підтримка під час карантину. Більша частина бізнесів, яких зачепить карантин, взагалі не кредитується, і не має доступу до кредитування.

І третя програма, про яку уряд каже, що вона буде допомагати бізнесу — це так звана програма портфельних гарантій, яка ще навіть не запрацювала, яка нібито має дати дешевий доступ до кредитних ресурсів. Знову ж таки: бізнеси в Україні, особливо малі та середні, здебільшого не кредитуються, не мають доступу до кредитування. Тобто як швидкий спосіб їм допомогти все це неефективно.

Єдиний ефективний спосіб допомогти — прямі виплати з бюджету на максимально ліберальних умовах (не намагатися дивитися, де там офіційна зайнятість, а де — ні), якісь стандартизовані, прості, які б хоч якось підтримали людей, поки їм заборонили працювати. Але такої програми як не було — так і немає.

Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців:

Спілка українських підприємців заявила, що обмеження діяльності окремих галузей у вихідні дні є недоцільними, оскільки це може лише ускладнити епідеміологічну ситуацію, а не вирішити її. 

Зокрема, в будні дні спостерігатиметься велике скупчення людей у закладах, які потраплять під обмеження, навіть у позаробочий час. Споживач не відмовиться від більшості послуг, до яких він звик в умовах повсякденного життя. А заплановані обмеження можуть спровокувати збільшення випадків розповсюдження вірусу в інших неконтрольованих середовищах, де не забезпечуються усі необхідні заходи соціального дистанціювання та санітарії.

Сфера обслуговування та надання послуг представлена в Україні мікро- та малим бізнесом. У той же час, саме невеликий бізнес найбільше постраждав від вимушених обмежень у період пандемії.

У вихідні дні ресторани заробляють в середньому 41% від свого тижневого обороту, бари — 40%, піцерії і кальянні — 35%, фастфуд — 31%, кондитерські — 30%. Такими є дані дослідження компанії з автоматизації кафе і ресторанів Poster. Карантин "вихідного дня" призведе до різкого спаду виручки закладів, хоча постійні витрати бізнесу не зменшаться. Фактично постраждає вся сфера обслуговування (ресторанний бізнес, кінотеатри), сервісні компанії (різноманітні салони, фітнеc-центри тощо), торгівля непродовольчими товарами. Саме ці галузі постраждали більше за інших і в період першого локдауну.

За підсумками дослідження CIPE за взаємодії СУП, проведеного у серпні-вересні, підприємства сфери послуг відчули найбільший вплив карантинних обмежень (90% зазначили, що карантинні заходи дуже сильно обмежили їхню діяльність). Підприємства торгівлі, сфери послуг частіше за інших відповідали, що готові закритися або уже закриваються (27%, 26% відповідно).

Ресторанний бізнес вже зазнав чи не найбільших обмежень та збитків у зв’язку із запровадженням карантинних заходів. Не усі заклади змогли переорієнтуватися у режим адресної доставки чи відкрити літні майданчики з огляду на технічні можливості та погоду. Для того, аби правильно організувати розміщення гостей, деяким закладам довелося зменшити кількість місць для відвідувачів майже вполовину. Наразі в ресторанній галузі налічується близько 60 тис. закладів, де зайняті понад 1 млн українців, тож їх закриття в дні отримання основної виручки — це потенційні втрати робочих місць, звернення до служби зайнятості та банкрутства. 

У державі недостатньо програм на підтримку економіки. Наразі бізнес отримав 4,5 млрд грн на часткову компенсацію по безробіттю та 2 млрд грн у Фонд розвитку підприємництва на перепрофільовану програму пільгового кредитування "5-7-9%". Однак програма досі не спрацювала так, як мала би. Більшість кредитів видано на рефінансування поточних заборгованостей. У той же час, підприємцям складно отримати кредит на інші потреби. Результати опитування CIPE свідчать, що бізнес не оцінює програму як таку, що надає підтримку під час карантину (лише трохи більше 10% респондентів).

Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації: 

Для багатьох представників бізнесу наслідки таких карантину вихідного дня рівнозначні до жорсткого карантину. Також обмеження часових рамок роботи створюють додаткове навантаження на підприємства. Так, ресторани та кафе, до прикладу, мають розв'язувати проблему із залишками продуктів та налагодити нову систему поставок, щоб забезпечити якість свого сервісу. Протягом першого жорсткого локдауну, бізнес з усіх сил намагався уникнути скорочення персоналу та зберегти їм хоча б частково заробітну платню. Водночас, зараз запас міцності майже вичерпався — особливо у представників малого та мікробізнесу. Тож, цілком вірогідно, підприємці будуть змушені згортати масштаби своєї діяльності, а значить і зменшувати кількість працівників та призупинити створення нових робочих місць.

На жаль, більш ніж 40% малих підприємств не були готові до чергових обмежень. Нововведення застали бізнес зненацька, адже наприкінці серпня прем’єр-міністр завірив, що повторного введення жорстких заходів не буде. Така непередбачуваність унеможливлює будь-яку попередню підготовку чи строкове планування. Крім того, немає жодних статистичних даних, які б засвідчили ефективність впровадження такого карантину. Тож бізнес закликає уникнути жорсткого локдауну в країні та підходити до прийняття будь-яких рішень в даному контексті з точки зору довгострокового, стратегічного планування та адаптивності. Крім того, слід не лише встановлювати правила, але й якісно контролювати їх дотримання – як населенням, так і бізнесом, що є прямою відповідальністю Нацполіції та наразі далеко не завжди виконується належним чином.