Пандемія коронавірусу, перемога Байдена та війна у Карабаху: ТОП-10 світових політичних подій та скандалів року

Еспресо.TV пропонує згадати якими світовими подіями, скандалами, сенсаціями запам'ятався 2020 рік.

Принц Гаррі та Меган Маркл вийшли зі складу королівської родини 

Фото: Reuters

Британська королівська сім'я постійно знаходиться під увагою репортерів світської хроніки. Вони майже щодня чекають на скандали, якими рясніє історія цього сімейства. Не став винятком і цей рік.

8 січня принц Гаррі і Меган Маркл заявили, що відмовляються від звання членів королівської сім'ї. Королева Єлизавета II і принц Вільям заявили, що не знали про рішення подружжя до його оголошення. 

1 квітня принц Гаррі і Меган позбулися титулів Його і Її королівська високість, а також королівського фінансування, проте зберегли за собою титули герцога і герцогині Сассекських. 

Після відмови від свого статусу подружжя переїхало до США. В Америці вони займаються підприємницькою роботою.

Читайте також: Меган Маркл і принц Гаррі звернулися до прихильників з прощальною заявою

Карантин, локдаун, пандемія…

Китайське місто Ухань. Фото: Reuters

Подіям навколо пандемії коронавірусу можна присвятити окрему велику статтю. Тому зараз ми згадаємо лише найважливіші етапи пандемії та політичної і суспільної реакції на цей виклик. 

Спалах захворювання було зафіксовано ще у грудні 2019 року у китайському місті Ухань. Через деякий час китайська влада закрила Ухань та ввела обмежувальні заходи в провінції Хубей та по всій країні. Цікаво згадати, що спочатку ці заходи сприймалися як типова реакція авторитарної країни на надзвичайну ситуацію. Лише згодом стало ясно, що реагувати на коронавірус доведеться усім країнам.

11 березня ВООЗ визнала, що у світі відбувається пандемія коронавірусу. В цей час європейські країни вже почали вдаватися до безпрецедентних обмежувальних заходів.

16 березня ЄС ввів повну заборону на поїздки без поважної причини на свою територію. Спочатку йшлося, що ця заборона триватиме 30 днів. Але потім стало ясно, що йдеться про значно більш тривалий період. 

27 березня кількість інфікованих у світі сягнула 500 тисяч осіб. 15 квітня цей показник перетнув позначку 2 мільйони. А вже 28 червня кількість виявлених хворих сягнула 10 млн осіб.

Заходи із запобігання поширення коронавірусу включали обмеження подорожей, комендантську годину, відтермінування або скасування подій, закриття деяких об'єктів. Навчальні заклади протягом року закривали в понад 124 країнах.

Вбивство Джорджа Флойда та масові заворушення у США

Фото: Reuters

25 травня 2020 року поліцейський із Міннеаполіса Дерек Шовін жорстко затримав афроамериканця Джорджа Флойда. Він притиснув йому коліном шию, поки Джордж лежав обличчям до землі. Офіцери Томас Лейн та Александер Куенг допомогли тримати Флойда. Після затримання Флойд помер.

Інцидент був записаний на відео телефонами кількох спостерігачів. Відеозаписи, на яких Флойд неодноразово говорив “Я не можу дихати” були швидко поширені в соціальних медіа та викликали бурхливу реакцію в американському суспільстві.

Громадські протести в центрі Міннеаполіса почалися 26 травня, на наступний день після смерті Флойда. Кілька сотень людей прийшли до 3-ї дільниці поліцейського департаменту Міннеаполіса. Протест швидко перейшов в радикальну фазу. Протестувальники почали розмальовувати будівлю дільниці, громити поліцейські машини та вибивати скло у вікнах. У відповідь на це поліція застосувала світлошумові та димові гранати.

27 травня протести лише посилилися. Тоді поліція почала використовувати гумові кулі. 28 травня один чоловік був смертельно поранений власником ломбарду, який застав його за пограбуванням. 

Швидкий розголос сприяв поширенню протестів по всій країні. 1 червня протестували вже в понад 100 містах США, а також у великих містах за кордоном. В 40 містах була запроваджена комендантська година, і в них були введені підрозділи бійців національної гвардії.

Масові протести викликали чергову хвилю дискусій про подолання наслідків расизму у США. Експертам ще треба буде оцінити як ці кампанії вплинули на перебіг та результати президентських виборів. 

Придушення масових протестів у Білорусі

У серпні президентські вибори відбулися у Білорусі. Вони не призвели до зміни влади, але стали початком подій, які не мали аналогів у білоруській історії. Йдеться про тривалі протести, що свідчать про формування білоруської політичної нації. І це відбувається тоді, коли у ймовірність такого розвитку подій мало хто вірив.

Перші передвиборчі протести почалися ще у травні 2020 року в Мінську та інших містах і були пов'язані з арештом опозиційних кандидатів у президенти та недопущенням їхньої участі в виборах. Після того, як ЦВК зареєструвала кандидатуру Світлани Тихановської і вона стала єдиним опозиційним кандидатом, її мітинги в різних містах країни стали збирати несподівано велику кількість людей.

9 серпня після публікації перших офіційних екзит-полів, що свідчили про нібито перемогу Лукашенка, масові протести охопили багато міст країни. Люди масово виходили на вулиці в Мінську, Барановичах, Бресті, Бобруйську, Вітебську, Гродні, Жлобині, Могильові, Пінську. Вимогою протестувальників став чесний підрахунок голосів і відставка Лукашенка, який займає посаду президента з 1994 року. 

Уряд одразу почав придушувати мирні протести, використовуючи гумові кулі, сльозогінний газ, світлошумові гранати та водомети. Ці спецзасоби білоруський ОМОН та внутрішні війська почали застосовувати у перші дні протестів, які і тоді і потім мали мирний характер.

Отруєння Навального

Фото: Reuters

20 серпня російський опозиціонер Олексій Навальний сів у літак, який рухався за маршрутом Томськ-Москва. У літаку йому стало зле. Літак екстрено приземлився в Омську.

Навального було госпіталізовано до лікарні швидкої медичної допомоги Омська. Він перебував без свідомості в реанімації й був підключений до апарату штучної вентиляції легень.

22 серпня Навального літаком було перевезено з Омська до Німеччини, де в клініці «Шаріте» в Берліні йому було проведено обстеження. 24 серпня німецькі лікарі зробили висновок, що Навального ймовірно отруїли речовиною групи холінестерази. 2 вересня лабораторія ЗС Німеччини знайшла в організмі Навального сліди отрути з групи «Новичок». 

7 вересня Навального було виведено зі стану штучної коми, його стан покращився. 14 вересня ще дві лабораторії (з Франції та Швеції) підтвердили отруєння Навального саме «Новичком».

15 вересня Навальний опублікував перше після отруєння фото в Інстаграм. 23 вересня його виписали із лікарні.

Отруєння Навального викликало бурхливу реакцію західного політикуму та громадянського суспільства. На загал, відповідальність за отруєння була покладена на російську владу. Водночас це не призвело до помітного погіршення відносин між країнами Заходу та Росією.

Друга карабаська війна

Турецький безпілотник "Байрактар" на параді в Баку. Фото: Reuters

Бойові дії у районі нагірно-карабаського конфлікту розпочалися вранці 27 вересня. У Вірменії було одразу оголошено воєнний стан та мобілізацію, а в Азербайджані запровадили комендантську годину. 28 вересня президент Алієв оголосив часткову мобілізацію.

Сторони використовували важку артилерію, бронетехніку, у тому числі танки. Азербайджан широко застосовував сучасні ударні та розвідувальні безпілотники, що стало одним з факторів успіху у цій війні.

Армія Азербайджану врешті-решт зламала оборону вірмен на південному театрі бойових дій, опанувала весь кордон між невизнаною республікою та Іраном по річці Аракс та почала наступати в напрямку Лачинського коридору, що з'єднує столицю “НКР” Ханкенді та Вірменію. Зайнявши Шушу армія Азербайджану отримала прямий вихід на Ханкенді та наблизилась до повного відвоювання своєї визнаної міжнародною спільнотою території.

Опівночі 10 листопада прем'єрміністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про підписання угоди про припинення вогню з президентом Росії Володимиром Путіним та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Згідно з цією угодою, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору розгорнуто військовий контингент Росії в кількості майже 2 тисяч людей. Заплановано будівництво дороги, що зв'яже Нахічеванську автономію з іншими районами Азербайджану. Вірменія після підписання угоди повернула Азербайджану Агдамський, Кельбаджарський і Лачинський райони (залишаючи за собою коридор, який зв'язує Карабах з Вірменією).

Заборона абортів у Польщі

Фото: Reuters

22 жовтня Конституційний трибунал Польщі оприлюднив рішення, за яким було майже повністю обмежено перелік випадків, що дозволяють проведення аборту. 

Законодавство щодо абортів у Польщі навіть до цього було одним із найбільш суворих в Європі. Ініціатором посилення обмежень виступили представники консервативної партії «Право і справедливість».

Одразу після рішення суду на вулиці в багатьох польських містах вийшли незадоволені люди. На наступний день протести продовжилися.

27 та 28 жовтня учасники протесту перекрили дороги в багатьох великих містах. Згідно з даними поліції, 28 жовтня близько 430 тис. людей взяли участь у протестах у всій Польщі.

30 жовтня 100 тис. людей взяли участь в масових протестах у Варшаві. Район Жолібож, де мешкає лідер правоконсерваторів Ярослав Качинський, заблокувала поліція. Вона не дала протестувальникам дістатись до його будинку.

Демонстрації та мітинги у жовтні стали одними з найбільших протестних акцій у Польщі за останні роки.

Теракти у Франції через карикатури Charlie Hebdo 

Фото: Reuters

47-річний Самюель Паті працював вчителем історії в коледжі в передмісті Парижа. На уроці, присвяченому свободі слова, він показував учням карикатури на пророка Мухаммеда, які були опубліковані в журналі Charlie Hebdo. 16 жовтня на Паті напав озброєний ножем вихідець із Чечні і обезголовив викладача. Нападника застрелила поліція. 

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Франції від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали протести серед частини мусульман країни.

Через два тижні після вбивства Паті виходець із Тунісу вбив ножем трьох людей у Ніцці. Того ж дня зловмисник погрожував поліцейським і перехожим ножем в Авіньйоні.

Вбивство вчителя та заяви Макрона активізували обговорення у Франції питання відносин з мусульманською меншістю. Вже зараз у Франції живе понад 6 млн мусульман, що становить 9% населення країни. З кожним роком мусульманські громади відіграють все більш важливу роль у житті країни.

Небажання Трампа передавати владу

Джо Байден та Камала Гарріс. Фото: Reuters

День виборів в США був 3 листопада, але з'ясування результату затягнулося на набагато довший, ніж зазвичай, період. 

Це було пов'язано як з рекордно високою явкою, так і з великою кількістю бюлетенів, що були відправлені поштою. Велика кількість тих, хто проголосував поштою пояснюється впливом епідемії COVID-19. Зокрема, Джо Байден закликав виборців голосувати поштою, щоб уникнути скупчень на дільницях.

Також практично вперше в американській історії один з учасників виборів, Дональд Трамп відкрито не погодився з результатами підрахунків і став казати про масові фальсифікації. Раніше американська політична система якраз пишалася відсутністю скандалів після оприлюднення підсумків голосувань. Кандидат, що програв вибори, урочисто визнавав свою поразку і бажав успіху переможцю.

Команда Трампа наводила різні аргументи щодо ймовірних порушень. Зокрема, вони звертали увагу на те, що в деяких штатах було дозволено приймати бюлетені, які були відправлені поштою до виборів, але надійшли вже після дня голосування.

На четвертий день після виборів переможець все ще не був визначений в Пенсильванії, Неваді, Арізоні, Північній Кароліні, Джорджії і на Алясці.

7 листопада телеканали CNN, NBC, Fox News і агентство Associated Press оголосили про перемогу Байдена в штаті Пенсильванія. Після цього стало зрозуміло, що Байден переміг на виборах, забезпечивши собі 273 голоси в колегії виборників при мінімально необхідних 270.

Команда Трампа намагалася оскаржити підсумки голосування у штатах Пенсильванія, Мічіган, Джорджія, Невада. Однак суди цих штатів загалом підтримали позицію виборчих комісій.

23 листопада виборча комісія Мічігану визнала перемогу Байдена в цьому штаті. Після цього Трамп віддав розпорядження керівнику Управління загальних служб почати процес передачі влади перехідній адміністрації Байдена.

Обрання Санду і опір проросійського Додона

Фото: Reuters

Наприкінці року цікаві події почали відбуватися у наших молдовських сусідів. У цій країні при владі був проросійський президент Ігор Додон. Однак несподівано перемогу на виборах очільника держави здобули представники проєвропейської коаліції.

Другий тур президентських виборів в Молдові пройшов 15 листопада. Згідно з підсумками голосування, Санду набрала 57%, а Ігор Додон - 42% голосів. 

Однак виявилося, що проросійські сили зовсім не збиралися капітулювати. Вони вирішили використати парламент з метою обмеження президентських повноважень. 

3 грудня парламент Молдови вивів з-під підпорядкування президента Службу інформації та безпеки. Таким чином очільниця держави Санду може опинитися в ситуації, коли вона не зможе керувати спецслужбами.

Санду після цього заявила про спробу парламенту захопити владу в країні. 6 грудня Майя Санду вивела тисячі людей на масовий протест у Кишиневі. Використовуючи силу вуличних протестів, проєвропейська коаліція вирішила показати, що не збирається мовчки спостерігати за узурпацією влади в країні.

10 грудня Конституційний суд Молдови відхилив позов адвокатів Додона і  офіційно визнав Санду новим президентом.

Зазначимо, що термін повноважень чинного президента Додона закінчується 23 грудня. 24 грудня має відбутися інавгурація Санду.