Безпечні для мікрохвильовки контейнери можуть виділяти мільярди пластикових частинок, які потрапляють у їжу

Про це інформує ScienceAlert.

Команда з університету Небраска-Лінкольн у США провела експерименти з використанням контейнерів для дитячого харчування, виготовлених із поліпропілену та поліетилен. Обидва схвалені як безпечні для використання органами управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA).

Дослідники помістили контейнери з різноманітними рідинами на три хвилини у мікрохвильову піч потужністю 1000 Вт. У результаті експерименту вчені підрахували, що протягом цих трьох хвилин мікрохвильового нагрівання лише з одного квадратного сантиметра контейнера можуть вивільнитися 4,22 мільйона частинок мікропластику та 2,11 мільярда частинок нанопластику.

"Коли ми їмо певну їжу, ми, як правило, поінформовані або маємо уявлення про її калорійність, рівень цукру та інші поживні речовини. Я вважаю, що не менш важливо, щоб ми були обізнані про кількість пластикових частинок, присутніх у нашій їжі", - каже інженер-будівельник та еколог Казі Албаб Хуссейн з університету Небраска-Лінкольн.

За даними дослідників, вода або молочні продукти в мікрохвильовій печі в поліпропіленових або поліетиленових виробах, ймовірно, призведуть до найвищої відносної концентрації пластику. Частинки також виділялися, коли їжу та напої охолоджували та зберігали при кімнатній температурі, але тоді їхня кількість була значно меншою.

Зараз достеменно незрозуміло, як впливають на людей ці мікроскопічні частинки пластику. Дослідження показали, що вони потенційно можуть бути шкідливими для кишківника та ключових біологічних процесів, але вчені не впевнені в цьому. Однак вони точно зазначають, що чим менше пластику ми споживаємо, тим краще.

Команда вчених виявила, що 77% ниркових клітин, які зазнали впливу пластику в найвищих кількостях, гинуть. Хоча це не означає, що наші власні нирки обов’язково будуть безпосередньо піддаватися впливу таких концентрацій. Як кажуть дослідники, це лише дає нам певне уявлення про потенційну токсичність таких мікро- та нанопластиків, особливо в організмах, що розвиваються.

"Нам потрібно знайти полімери, які вивільняють менше частинок. Я сподіваюся, що настане день, коли ці продукти будуть мати етикетки "без мікропластику" або "без нанопластику", - каже Хуссейн.

• Науковці вивчили дієтичні дані 55 тис. людей і пов'язали те, що вони їли або пили, з п'ятьма ключовими показниками: викиди парникових газів, землекористування, водокористування, забруднення води та втрата біорізноманіття.