Щодо зворотніх заходів у зв’язку з агресією Російської Федерації

Контрзаходи (або зворотні заходи) є правомірними діями однієї держави у відповідь на неправомірні дії іншої.

Заходи у відповідь не зумовлюють настання міжнародно-правової відповідальності. Головне, щоб такі заходи відповідали принципу пропорційності.

До контрзаходів не відносяться збройні репресалії, позаправові заходи у відповідь, які не пов'язані з конкретним правопорушенням.

Відповідно, у першу чергу необхідно визначити державу, яка вчинила неправомірні дії – і які саме, і державу, яка є потерпілою, оскільки в науці переважає думка, що саме потерпілі держави мають право на контрзаходи, хоча, за загальним визнанням, потерпіла держава може звернутися і з проханням до міжнародних організацій та третіх держав про підтримку.

Основними порушеннями міжнародного права з боку Російської Федерації, а також міжнародного права, права Російської Федерації та України з боку окремих громадян Російської Федерації є:

збройна агресія проти України;

втручання у внутрішні справи України та підтримка сепаратистських рухів на території України;

порушення принципу територіальної цілісності України – окупація Криму;

фінансування тероризму;

засилання найманців на територію України;

порушення прав людини на окупованих територіях;

розпалювання міжнаціональної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян;

заклики до сепаратизму та ін.

Серед контрзаходів, які необхідно було б запровадити у даному контексті, можна назвати:

1) ведення спрощеного порядку надання візи громадянам Російської Федерації (досвід можна запозичити у Російської Федерації):

Для оформлення запрошення громадянину Російської Федерації потрібно надати стороні, яка приймає, такі дані:

прізвище,

ім'я, дату і місце народження,

стать,

громадянство,

держава проживання,

номер і дату видачі паспорта.

До цих відомостей необхідно докласти пояснення:

мета поїздки;

ймовірний термін перебування в Україні;

всі без винятку місця, де ви збираєтеся побувати.

Той, хто запрошує, повинен гарантувати матеріальне, медичне та житлове забезпечення того, хто в'їжджає в Україну, на весь період його перебування на рівні прожиткового мінімуму. Слід передбачити оформлення спеціального дозволу на відвідування певних територій – зон, де проводиться АТО, введено надзвичайний чи воєнний стан, у прикордонні зони, а також у місця розташування об'єктів та організацій Збройних Сил РФ, інших військ і військових формувань. Разом з тим, навіть якщо зібрані всі необхідні документи, це не гарантує в'їзд до України. Відмова може бути сформульована так: «з метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров'я населення», а також «щодо іноземного громадянина ухвалено рішення про небажаність перебування у України».

2) переглянути Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією;

3) накласти ембарго на торгівлю зброєю та заборонити експорт до Росії товарів подвійного призначення.;

4) визнання persona non grata усіх діячів культури та мистецтва, які підтримують сепаратистські настрої в Україні, закликають до міжнаціональної ворожнечі та ненависті, принижують національну честь та гідність або ображають національні почуття громадян України:

На сьогодні у ВР зареєстрований Проект Постанови про заборону в'їзду на територію України громадянам Російської Федерації - діячам культури, що підтримали військову агресію Росії, незаконну окупацію та анексію АР Крим (ініціатор – Ляшко, 4277а). Пропонується рекомендувати Службі безпеки України прийняти рішення про заборону в´їзду в Україну діячам культури – громадянам Російської Федерації, які публічно підтримали політику Президента Російської Федерації Путіна В.В. Обґрунтовується це тим, що вони заподіяли шкоду суверенітету і територіальній цілісності України.

5) запровадити дозвільний порядок в’їзду на територію України та діяльності засобів масової інформації Російської Федерації;

6) створити спеціальні підрозділи правоохоронних органів, які будуть займатися розслідуванням діяльності найманців на території України;

7) відшкодування завданих збитків:

Стаття 13 Конституції встановлює, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. При цьому кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Відповідна збройна агресія РФ та окупація частини нашої території порушили право кожного українця щодо об'єктів права власності Українського народу. Можна ініціювати спільні звернення / позови українців, в тому числі щодо відшкодування збитків (у тому напрямку наявна пропозиція Коломойського до українців судитися з РФ за втрачені інвестиції у Крим)

8) позбавлення РФ судового імунітету:

Позбавлення РФ судового імунітету є можливим, проте слід зважати на дії РФ у відповідь (аналогічне позбавлення імунітету України), які можуть мати досить багато негативних наслідків.

Можна повернути до ЦПК ст. 413 (Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або законом України), яка була скасована Законом від 21.01.2010 № 1837-VI. А потім прийняти відповідний закон щодо позбавлення РФ судового імунітету у зв’язку з актом агресії, незаконною окупацією частини території та нанесення значних збитків Україні.

Для цього потрібно:

1. Надати рекомендації і зобов’язати Кабінет міністрів України:

провести інвентаризацію українського імпорту та експорту з та в Російську Федерацію та визначити наслідків для економіки їх припинення;

вивчення інших ринків збуту;

заохочення до використання інших ринків збуту;

звернутися до Єврокомісії і створити спільну робочу групу;

розробити заходи щодо заохочення експорту;

запровадити державну допомогу та державне фінансування імпорту та експорту в інші держави;

запровадити надання кредитів.

2. Зобов’язати Міністерство культури розробити список діячів культури (артистів), запрошення яких на територію України не бажано.

3. Доручити Генпрокуратурі вивчити питання щодо порушення кримінальних справ проти громадян Російської Федерації, засобів масової інформації, які порушують законодавство Російської Федерації, України і міжнародне право у контексті закликів до міжнаціональної ворожнечі, війни та ін.

Наприклад, в РФ був прийнятий Федеральний закон Російської Федерації від 28 грудня 2013 N 433-ФЗ "Про внесення зміни до Кримінального кодексу Російської Федерації", який, зокрема, запровадив статтю 280.1. «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації». Українське МЗС звертало увагу на те, що дане положення буде використовуватися проти мешканців Криму, які вважають його українським, та проти російських діячів. Доцільним є повторення такої практики Україною: фактично, всі особи, які публічно визнають Крим російським, здійснюють посягання на територіальну цілісність України. (За умови впровадження елементів заочного судочинства можливі кримінальні справи проти публічних осіб РФ, які публічно заявляють, що Крим російський).

4. Звернутися до міжнародних організацій (універсальних та регіональних) щодо співпраці з Україною стосовно контрзаходів.