Вища проба цинізму

Для політики, як від своєї природи -  брудної справи, звичною буденністю є пусті обіцянки політиків, підкилимні домовленості і квазі ідеологічні політичні партії.Але те з чим зіткнулось українське суспільство після річниці трагедії в Іловайську є паталогією брудної політичної буденності.Це є вищою пробою цинізму, що демонструє влада, звалюючи провину на доброльців, і деякі політики, які маніпулюють почуттями українців, щоб заробити бонуси для власного рейтингу.

Як це проявляється?

1) Добровольці, що загинули під Іловайськом не є учасниками бойових дій.

Еге ж, абсурд, цинізм вищої проби.Людей, що за покликом серця відправились на захист своєї Батьківщини і розплатились своїм життям - держава відмовляється визнавати.Десь у голові виникає думка, що в Україні обов'язково винекне рух, аналогічний тому, що вимагав офіційне визнання ОУН-УПА.Тільки відбудеться осучаснення його. тобто адаптація до сучасних реалій: відстояння світлої пам'яті добровольців, що загинули в АТО.

Мені дивно: чому замість лайки з трибун Верховної Ради не чутно, щоб слуги народу піднімали це важливе питання.Адже де  ще у світі - держава надумала зректись своїх існних захисників?Чому вони ( добровольці, що загинули під Іловайськом) не можуть мати статус учасника АТО?

2) Втеча від відповідальності, шляхом фабрикування справи по Іловайську.

О, що я чую: добровольці самі ж винні у винекненні Іловайського котла, бо самостійно сунули туди свого носа без узгодження з командуванням АТО.Це другий прояв вищої проби цинізму, метою якого є, насправді, уникнення відповідальності за віддані накази, що призвели до значних людських втрат.Це цинічна відмова керівництва визнавати свою провину.А тому вони цю провину вирішили звалити на тих, кого держава все одно не визнає учасниками АТО.

Не здивуюсь, якщо скоро почую заяви, мовляв. майданівці провокували Беркут і самі винні у розстрілах на Інституцькій, бо самі ж туди пішли.