Через них Друга світова офіційно не завершилася: як криза довкола Курильських островів допомагає Києву у війні з Росією. Пояснюємо

Тож, Курили – це архіпелаг з 56 вулканічних островів різної форми і величини, що простягаються на відстань у 1300 км від півночі Японії до південного краю російської Камчатки. Загальна площа всіх цих островів становить близько 10,5 тис. кв. км, тобто це трішки більше, ніж площа Чернівецької області, але менше, ніж Закарпатська область. На всій цій території проживає всього 20 тис. людей.

Курильський архіпелаг має стратегічне значення, адже є воротами в Охотське море, звідки Російська Федерація веде свою політику в тихоокеанському регіоні.

Найцікавіше те, що саме через Курильські острови, офіційно, Друга світова так і не завершилася! Адже ні Радянський Союз, ні Росія так і не підписали формального окремого мирного договору з Японією, бо ті не визнають їх претензій на південні Курильські острови (Північні території Японії), які були захоплені СРСР у час війни й перейшли до Росії.

Еспресо розповість історію Курильських островів, коли і кому вони належали, чи може там спалахнути війна, та як цей спір допомагає Києву.

Про що у статті:

• Історія заселення Курильських островів;
• Історія протистояння за Курили між Японією та Росією;
• Чому суперечка за Північні території Японії на користь Україні.

Історія заселення Курильських островів

Фото: Вікіпедія

Чимало людей вважає, що вся теперішня Японія завжди була заселена японцями. Однак історія цих островів набагато складніша. Насправді південний острів Хоккайдо, який на карті Японії виглядає, наче голова дракона, до XV століття майже не був японським. Хоча представники різних культур й племен жили на цьому острові впродовж кількох тисяч років, однак з VIII століття ці терени заполонив народ айнів (або як кажуть японці – ендзо).

Власне, що айни поширилися на значні території – від півдня Сахаліну, острова Хоккайдо та на всі Курильські острови, і навіть на сам край Камчатки. До речі, для археологів досі є загадкою, походження айнів, хоча найімовірніше, що вони монголоїдного генезису і сформувалися в окремий демос ще сотні тисяч років тому.

Фото: Вікіпедія

Тобто автохтонним населенням Курил вважаються айни, які там мешкають вже близько 1,5 тис. років. Саме айнам ми завдячуємо назві Курили, адже так вони називали самі себе – курильцями (в перекладі – люди). Хоча варто підкреслити, що айни ніколи на Курильських островах не були численними. Загалом ці острови впродовж відомої історії завжди були майже безлюдними через свою віддаленість, часті природні катаклізми і обмежені ресурси для життя.

На сьогодні у Японії проживає близько 200 тис. айнів, однак у більшості вони асимілювалися з японцями через багатолітню агресивну політику влади країни, тому лише десь 20 тис. з них справді вважають себе окремим народом. На теперішніх Курильських островах айни теж збереглися, але їх там мало. З одного боку, японці почали витісняти айнів через примусову асиміляцію, а з іншого, за часів Російської імперії, а згодом і СРСР на Курили було завезено дуже багато різних культур, в тому числі росіян, українців, білорусів, ескімосів, татар та інших. Цікавий факт, що найбільший курильський острів Ітуруп з 7 тис. людей на 60% населений саме етнічними українцями!

Тож, повертаючись до історії. Впродовж XV-XVI століття японські клани, долаючи опір й повстання айнів, змогли просунутися островом Хоккайдо і вже у XVIІ столітті думати про Курильські острови, тобто реальна колонізація почалася з періоду сьоґунату Едо. Карти середини XVIІ століття зображують майже 40 островів, які номінально були частиною японської держави. Чому номінально, бо японцям не було діла до всіх островів і не вистачало людей на їхнє заселення.

Тоді у справу втрутилися іноземні держави. Зокрема, голландці почали плавати цими островами, шукаючи можливостей для вигідної торгівлі. Крім цього, з другої половини XVIІ століття островами почали цікавитися і московити, однак вперше росіяни вступили на Курильскі острови у 1711 році, загін козаків з Камчатки переплив на найближчий острів Шумшу. Так почалося і російське просування, яке спершу було дуже обмеженим, однак до кінця XVIІІ століття набрало розмаху.

Звісно, що російські карти зображали ці острови у складі їхньої імперії, та фактично більшість островів були нічиїми. Там промишляла відома в історії приватна "Російсько-американська компанія", яка діяла від імені російського імператора і займалася торгівлею, управлінням, розбудовою колоній тощо (зокрема, ця компанія керувала Аляскою).

Історія протистояння за Курили між Японією та Росією

Фото: Вікіпедія

Від кінця XVIІІ століття Курили вперше стали місцем боротьби між росіянами та японцями. Японці не хотіли, щоб росіяни були надто близько, а росіяни, навпаки, бажали все нових територіальних загарбань (як і зараз). На початку ХІХ століття почали відбуватися епізодичні військові сутички за домінування на архіпелазі. У цей час малі острови переходили з рук в руки. До середини століття ситуація заспокоїлася і у сферу впливу Росії входили острови на північ від протоки Фриза (Шумшу — Уруп), а у сферу впливу Японії — острови на південь від цієї протоки (Ітуруп, Кунашир, Шикотан, субархіпелаг Хабомай).

У часи Кримської війни росіяни з японцями підписали першу дипломатичну угоду – Сімодський трактат (1855 рік), який встановлював "мир і дружбу" між обома країнами і вперше засвідчив лінії кордону, які склалися між росіянами та японцями. Щоправда з тією поправкою, що до Російської імперії відійшов ще й острів Уруп. Однак вже до кінця століття ситуація різко змінилася на користь Японії.

Відколи японський імператорський дім у 1867 році відновив повну владу над країною (зокрема, популярний фільм "Самурай" з Томом Крузом про це розповідає), почалася розбудова японської імперії, яка передбачала розширення земель для проживання японців. До того ж коли Російсько-американська компанія, яка керувала Курилами, була ліквідована після продажу Аляски американцям, російські Курили, по суті були кинуті напризволяще.

У 1875 році росіяни погодилися віддати всі Курильські острови в обмін на те що японці визнають весь Сахалін російською територією. Таким чином на кінець ХІХ століття весь Курильський архіпелаг опинився у складі Японської імперії. Японці почали активно насаджувати свою політику і перетворювати Курили, так би мовити, в "істино японські землі".

Для курильських айнів – це був важкий період, оскільки вони зазнавали різних утисків, переселення та втрачали як землю, так і свою культуру. Також в цей час постраждала природа островів, адже імперія вела хижацьку політику щодо всіх ресурсів, зокрема, було загарбницьки знищено чимало тварин, риби і лісів.

Початок ХХ століття знову не був на користь Російської імперії, адже російсько-японська війна 1904 – 1905 років засвідчила, що молода східна імперія, попри в рази менші розміри, значно переважає росіян. Після поразки Росія погодилася віддати Японії південну частину острова Сахалін і навіть Ляодунський півострів (з портами Порт-Артур і Східний). Це було узаконено підписанням Портсмутського мирного договору.

У 1925 році, після переговорів у Пекіні, Японія та СРСР встановили дипломатичні відносини, підписавши Пекінський договір. СРСР теж визнав становище, що склалося після 1905 року і не мав ніяких територіальних претензій з японцями аж до Другої світової.

У часи Другої світової війни Курили були значно мілітаризовані, зросла кількість воєнних баз. Зокрема, саме з південних Курил почався успішний для Японії морський напад на Перл-Гарбор у Гаваях. Тому після того, як американці взяли ініціативу, Курили зазнавали частих і потужних повітряних атак.

Наприкінці війни, під час Ялтинської конференції у лютому 1945 року, диктатор СРСР Йосип Сталін домовився з президентом США та прем’єром Великої Британії, що після перемоги, весь Сахалін і всі Курильські острови мають перейти під контроль росіян. За це він пообіцяв, що влітку радянські війська вступлять у війну на Тихому океані, яка ще активно тривала, адже японці, які були союзниками гітлерівської Німеччини, не бажали здаватися.

Фото: Вікіпедія

За умовами домовленості, Радянський Союз повинен був вступити у війну не пізніше трьох місяців після перемоги над Німеччиною. В останній день – це таки сталося. 8 серпня СРСР оголосив війну Японії, а 9 серпня розпочав свій наступ. При тому, що 6 і 9 серпня американці скинули ядерні бомби на Хіросіму і Нагасакі, що і стало загальноприйнятим визначальним фактором завершення війни.

Тож, до 2 вересня 1945 року, коли японці підписали капітуляцію, Радянський Союз повністю окупував весь Курильський архіпелаг. У 1947 році росіяни створили окрему Сахалінську область до складу якої й увійшли Курили. У наступні роки були виселені японці, а на їхнє місце прибули переселенці з інших регіонів СРСР.

Та на офіційному рівні війна між СРСР та Японією продовжилася. Адже Радянський Союз не підписав Сан-Франциського мирного договору 1951 року, який мав узаконити всі нюанси пов’язані з поразкою Японії. Документ не закріплював права СРСР над Курилами та над Південним Сахаліном (до речі, як і територіального права Китаю на Тайвань).

"Японія відмовляється від усіх прав, правопідстав і претензій на Курильські острови і на ту частину острова Сахалін та прилеглих до нього островів, суверенітет над якими Японія набула за Портсмутським договором від 5 вересня 1905 року", - йшлося в документі.

Однак не було чітко прописано над якими островами і що власне вважати Курильськими островами? Бо для японців південні Курили не входили до складу вказаних Курильських островів, це і стало питанням над яким і досі дискутують.

До 1956 року росіяни з японцями на офіційному рівні були в стані війни. Лише Спільна радянсько-японська декларація 1956 року поклала цьому край, дозволила обмінятися посольствами і вести торгівлю, однак не вирішила головного – спірного територіального питання.

Японці наполягали та досі наполягають на тому, що претендують на групу з чотирьох південних Курильських островів – Хабомай, Шикотан, Кунашир та Ітуруп, тобто це початкова лінія, яка була затверджена ще у 1855 році. Японією вони включені до префектури Хоккайдо. Однак росіяни не погоджувалися з цим, максимум пропонуючи малі острови Хабомай та Шикотан, і то після остаточного погодження японцями, що вони більше нічого не вимагатимуть.  

Не останню роль зіграла і позиція США. Адже американці у 50-х роках сказали японцям, якщо ті підпишуть угоду, як це хотів Радянський Союз, тоді США не поверне Токіо архіпелаг Рюкю з островом Окінава, які окупували Сполучені Штати під час війни.

У підсумку обидві сторони конфлікту так і не змогли закрити територіальне питання, яке перенесли на час підписання великого мирного договору. Та цього не сталося. За 70 років після цієї московської декларації ніякого мирного договору так і не було підписано і всі Курильські острови залишаються в складі РФ, чого не визнає Токіо.

Хоч площа спірних островів становить всього 5 тис. кв. км, та загальна площа спірної території, включаючи 200-мильну економічну зону, становить приблизно 200 тис. кв. км (третина площі України).

Чому суперечка за Північні території Японії на користь Україні

Фото: Вікіпедія

Після розпаду СРСР, були неодноразові спроби таки знайти розв'язання цього питання. Та всі вони зазнавали краху, оскільки росіяни не готові робити територіальних поступок, а японці – відмовитися від своїх територіальних претензій. Зараз Росія класично стверджує, що її суверенітет над південними Курильськими островами "абсолютно законний і не підлягає сумніву та обговоренню", і десятиліттями заявляє, що не визнає сам факт наявності територіальної суперечки з Японією.

Натомість Японія з 1981 року щорічно 7 лютого відзначають День північних територій (південні Курили), на честь укладання Сімодського трактату 1855 року, до повернення якого і наполягає Токіо. Власне, що у японському розумінні ці чотири острови: Хабомай, Шикотан, Кунашир та Ітуруп не є Курильськими, вони їх називають Чишимськими островами і вважають японськими. Щобільше, японці вважають взагалі не коректним називати ці південні острови Курилами.   

"Японія не вважає свої Північні території частиною Курильських островів, що є основним обґрунтуванням, чому Японія може претендувати на ці чотири острови. Для Японії Північні території та Курильські острови (ми називаємо їх Чишимські острови) – різні. … Коли українці інерційно за російським варіантом вживають "Курили" як синонім Північних територій Японії, це сприймається японцями некоректним", - у 2022 році пояснював редактор японськомовної версії сайту Укрінформу Такаші Хірано.

На початку 2000-х років, коли Володимир Путін прийшов до влади, він кілька разів пробував знову "продати" московський договір 1956 року японцям, тобто віддати два малих острови Хабомай та Шикотан, а інші два більші Кунашир та Ітуруп – зберегти за росіянами. Та Токіо був категорично проти.

На дипломатичному рівні, до 2003 року японська дипломатія офіційно називала острови "незаконно окупованими", а до 2012 року – "споконвічними землями". З 2012 року уряд уникав таких формулювань, сподіваючись досягти компромісу з Росією. Більше того, було запроваджено ряд економічних ініціатив для спільної розбудови островів.

Фото: Вікіпедія

Та ситуація почала змінюватися з 2014 року, коли РФ незаконно окупувала український Крим і розпочала гібридну війну на сході України. Після певних вагань, Токіо заявив, що не визнає анексії Криму, щобільше, у 2015 році прем’єр Японії вперше відвідав з офіційним візитом Київ, ввів санкції проти Росії та виступив за територіальну цілісність України. Тим самим ускладнюючи собі завдання діалогу з Москвою щодо Курил. А повномасштабна війна Росії проти України, взагалі розпочала нову главу в цьому протистоянні.

Адже Токіо доєднався до всього демократичного світу, засудив дії росіян, ввів нові потужні санкції та почав економічно допомагати Києву. На додаток, японці навіть змінили свої пацифістські традиції, щоб відправляти певне військове обладнання у США на заміну того, яке американці безпосередньо надають Києву. А з кінця березня 2022 року Японія знову почала називати південні Курильські острови "споконвічною територією Японії, що перебуває під незаконною окупацією". У жовтні 2022 року Верховна Рада та президент України також офіційно визнали південні Курильські острови територією Японії, котру окупувала РФ.

Як наслідок Росія очікувано призупинила всі переговори про укладення мирного договору з Японією та призупинила економічну діяльність і безвізові подорожі на острови для громадян Японії. Це стало проблемою для жителів півдня Японії, які живуть всього за кілька десятків кілометрів від островів, які й далі втримує РФ.

Останнім часом ситуація ще більше загострилася, коли Кремль заборонив неросійським суднам ходити у водах поблизу Курильських островів. Як сказав "Голосу Америки" професор політології японського Університету Темпл Джеймса Ді-Джея Брауна, Москва таким чином "продовжує мститися Японії":

"Режим Путіна вважає, що повинен помститися за те, що він сприймає як недружні дії Японії. Щоразу, коли Токіо робить щось, щоб допомогти Україні або зміцнити військові зв’язки зі Сполученими Штатами, Москва вживає заходів, щоб покарати Японію".

Фото: Вікіпедія

Однак наразі немає мови про можливе застосування військової сили. По-перше, Японія від Другої світової дотримується пацифістської політики і до 2007 року навіть не мала Міністерства оборони, а збройні сили японців досі називаються Силами самооборони. А, по-друге, Росія сама не має достатніх військових сил на далекому сході, щоб проводити ще одну війну.

Так, японці поступово збільшують видатки на оборону, які становлять понад 1% від ВВП (близько 80-100 млрд доларів на рік), що дозволяє їм бути в Топ-10 армій світу. Однак Токіо пам’ятаючи уроки Другої світової, не зможе переконати своє населення і тим більше світову громадськість у необхідності силового розв'язання питання. Тому уряд Японії зробив ставку на вичікування, готується до можливих провокацій з боку РФ і оновлює свої війська, зокрема, починає виготовлення своїх ударних дронів. У будь-якому випадку, перемога України у війні з Росією вигідна Токіо. Адже це ослабить позиції росіян на міжнародній арені й дозволить японцям спробувати домогтися своїх територіальних претензій, особливо, якщо імперський режим Путіна буде подоланий.    

Фото: Вікіпедія

Зараз в дипломатичних колах все більше говорять про можливо підписання 10-річної безпекової угоди між Києвом та Токіо, що матиме безперечну користь для України. Адже Японія – одна з найрозвиненіших країн світу, яка може допомогти Києву, якщо не зброєю, так фінансами, своїми технологіями і новими санкціями.

"У найближчому майбутньому буде укладена доволі сильна і потужна двостороння безпекова угода з Японією, вже проведено кілька раундів переговорів", - повідомив у березні заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

Читайте також: Максимум до вступу у НАТО: що таке безпекові угоди, з ким і чому Київ їх підписує

На завершення варто сказати, що проглядається цікава історична паралель: Японія завжди узаконювала свої територіальні претензії під час програшних для росіян війн, як це було під час Кримської та російсько-японської війн. Можливо, що історія повториться і після поразки Росії в теперішній війні з Україною. Тоді можна буде очікувати, що Москва нарешті погодиться визнати південні Курильські острови (чи Північні території) частиною японської держави.