Нідерландський референдум: можливі наслідки

Як відомо, 6 квітня 2016 року у Нідерландах відбудеться референдум щодо законодавчих рішень. Предмет референдуму - Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Хоча у Нідерландах запевняють: йдеться зовсім не про українські інтереси, а про нідерландський євроскептицизм, здається, в Україні мало хто вірить подібним заявам.

Підстав для українського скепсису більш ніж достатньо. За два роки українці добре обізнані з методами російської пропаганди, наслідком якої стали анексований Росією Крим та війна на Донбасі. Тому для мене, переконаний, як і для багатьох українців, дивно, що законопроект, який внесено у нідерландський парламент ще у 2005 році (!) був проголосований лише у 2014 році, а набув чинності з 1 липня 2015 року. За твердженням нідерландських політиків та експертів ідея «прямої демократії» - спроможності виборців безпосередньо впливати на політичні рішення – у Нідерландах вельми популярна. Окей! Тоді з якого дива, громадська організація  GeenPeil. так сильно занепокоїлася Угодою про асоціацією ЄС з Україною? Уявіть, наскільки "занепокоєною" (можливо, правильніше було написати "мотивованою"?) була ця організація, якщо після "багаторічної боротьби" нідерландського народу за запровадження ідеї "прямої демократії" саме референдум щодо України стане першим "коригуючим" референдумом (об’єктом його є законодавчої ініціативи, які вже пройшли процедуру схвалення, але ще не набрали чинності) в Голландії. За 10-ть (!) років "боротьби" у нідерландців не має іншого питання для референдуму, як Угода про асоціацію з Україною?

Поряд з цим за час оголошення про референдум,  у жовтні минулого року, знайшлося лише два нідерландські депутати від партії D-66 (Шурд Шурдмем і Куйс Верхувен), які запідозрили впив Росії на референдум та звернулися із відповідним запитом до МЗС Нідерландів. Ініціатива непогана. Проте сподівань на швидке з’ясування обставин, які передували прийняттю законопроекту в 2014-му та збору підписів, особисто у мене практично не має. До того ж ініціативи D-66 у самих Нідерландах дуже часто мають зворотню дію: партія є епатажно-популістською.

І ґрунтується це переконання не на банальному песимізмі ("зрада", "все пропало"), а має воно цілком реальні підстави. По-перше: в Голландії потужне російське лобі, яке свою історію веде ще з часів Івана Грозного, коли між державами встановилися тісні торгові відносини. Тричі Голландію відвідував російський цар Петро І, який навчався корабельній справі у нідерландський майстрів. У Нідерландах – справжній культ російської принцеси Анни Павлівни, сестри Олександра I, яка відмовилася виходити заміж за самого Наполеона, проте погодилася стати дружиною нідерландського короля. Проте, не має сенсу заглиблюватися у історичні аспекти, на сьогодні Голландія – один із найбільших торгівельно-економічних партнерів Росії (За результатами торгівельно-економічного співробітництва в 2013 році Росія займала 8-ме місце серед зовнішньоторговельних партнерів Нідерландів. Доля Росії у зовнішньоторговому обороті Нідерландів складала 3,4%). По-друге: не зважаючи на 193 загиблих пасажирів-нідерландців літака Malaysia Airlines, який був збитий ракетним комплексом "Бук" російського виробництва 17 липня 2014 року, 50% громадян Нідерландів, яких опитав місцевий громадський телерадіомовник EenVandaag, впевнені, що на консультативному референдумі 6 квітня проголосують проти ратифікації парламентом Угоди про асоціацію ЄС з Україною. По-третє: Згідно цього ж опитування 53% респондентів заявили, що обов’язково прийдуть проголосувати на референдумі. Таким чином, відмітку у 30% виборців, необхідних для призначення референдуму таким, що відбувся, буде пройдено.

Хтось зауважить, що закон не зобов’язує уряд Нідерландів вносити пропозицію щодо скасування чи розірвання вже підписаної Угоди. Навіть за негативних підсумків референдуму. Це так, але... Не варто сильно розраховувати на подібний сценарій. На тлі політичного тиску в Голландії уникнути повторного затвердження Угоди нідерландським парламентом навряд чи вдасться.

Більше того: політичний тиск на нідерландських політиків по мірі наближення 6 квітня буде лише наростати. Постановочний відеосюжет (за даними українських спеціалістів в області кібербезпеки, процес розкрутки якого проводився з території Росії), в якому буцімто бійці полку Нацгвардії "Азов" в балаклавах, з автоматами на фоні українського прапора роблять заяви українською та англійською мовою з погрозами на адресу Нідерландів, мовляв, у випадку, якщо референдум буде для України негативним, азовці помстяться громадянам Голландії – лише перша ластівка.

Провокації, шантаж, підкуп, замовні статті в нідерландських і міжнародних ЗМІ, активне використання для провокацій соціальних мереж - усе це ще попереду. До того ж не варто забувати: закінчується термін діяльності Генеральних штатів (парламенту) Нідерландів. Восени у Нідерландах мали би відбутися чергові парламентські вибори. Тому – з одного боку – впливові партії не стануть активно виступати з протидією популістським гаслам, а з іншого – не стануть противитися результатам і намагатися піти всупереч волі народу. В цьому – особлива драматургія ситуації з точки зору України.

Негативний результат нідерландського референдуму може мати непередбачувані наслідки - як для України, так і Європейського Союзу. Затримка у ратифікації Угоди, звісно, не відкине Україну в обійми Росії. Проте він може стати поживним ґрунтом для поширення серед українців ідей євроскептицизму та економічного протекціонізму (адже реальних позитивних результатів від запровадження зони вільної торгівлі з ЄС пересічні українці не відчули і найближчими роками навряд чи відчують).  І це на тлі того, що ще на зорі україно-російського конфлікту в українському експертному середовищі активно обговорюється ідея загальнодержавного референдуму щодо визнання референдумів про незалежність, проведених на територіях окремих районів Луганської та Донецької, непідконтрольних Києву. Ця ідея - після прогнозовано негативних для України наслідків нідерландського референдуму - має всі шанси набути значної підтримки серед українців, а це (в свою чергу) може повністю нівелювати Мінські домовленості. 

Ідея "прямої демократії", як свідчить історія України, набагато ближча українському, а ніж нідерландському народу (нагадаю, що референдум 6 квітня – це п’ятий референдум в історії Нідерландів – починаючи з XVIII століття). Тому ЄС не вдасться відгородитися від проблеми голландського референдуму застереженням Голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про те, що негативний результат референдуму зіграє на користь Росії. Україна як ніколи потребує дій ЄС, а не слів. Але слабкість ЄС, на жаль, полягає у необов’язковості подібних засторог і у відсутності механізмів впливу на позицію окремо взятих Нідерландів з боку ЄС. Адже у 2005 році на національному референдумі Нідерланди – нагадаю – провалили питання про Конституцію Євросоюзу...