Блокада кордону. Туск буде польським прем'єром, а не українським, і це треба врахувати

Довго чекав, щоб влада сама до цього додумалася, але, бачу, що ніяк.

Або не годні, або не хочуть.

У часи Кучми і Януковича поляки виходили з пропозиціями українській стороні зняти всі обмеження на автомобільні вантажні перевезення. Ми тоді відмовили, бо основний трафік йшов на Росію і ми не хотіли польської конкуренції.

Поляки, у відповідь, сконцентрувалися на ринку ЄС, де стали одним із ключових гравців, польські бази фур є навіть в Португалії. І тепер Варшава не хоче допустити конкуренції з українцями, хоча на цьому етапі це більше уявна, аніж реальна загроза.

Водночас ця проблема має і політичний вимір. Чинний польський уряд не хоче псувати стосунки зі своїми асоціаціями автоперевізників, особливо після програшу на виборах. Можливо, розраховує на їхню електоральну підтримку, як і фермерів, надалі.

Читайте також: На кордоні з’явилося світло в кінці тунелю

Великою помилкою з нашого боку було розглядати цю проблему як другорядну та обмежитися роллю профільного заступника міністра у переговорах з поляками. Лише днями відбулися другі переговори на рівні міністрів, під час яких польська сторона начебто повідомила про певні зрушення, хоча насправді світло з червоного не стало навіть жовтим, не кажучи про зелене.

Позитивна заява Президента України, що найближчим часом політичне рішення буде знайдене, явно з натяком на майбутній уряд Туска, є зайво оптимістичною.

По-перше, від цього не стало краще покинутим напризволяще українським водіям у холодних кабінах тижнями, а український бізнес вже рахує збитки сотнями мільйонів доларів.

По-друге, Туск буде польським премʼєр-міністром, а не українським, і розв'язання цієї проблеми буде компромісним, а не прямолінійним на користь України.

По-третє, Туск добре памʼятає 2020 рік, як організували в Україні на прохання Дуди справу проти Славоміра Новака з єдиною метою — завдати удару по партії Туска.

Тому дружба між Польщею та Україною буде, а от з нинішнім українським керівництвом — дуже сумніваюся. Хіба Петро Порошенко якось зарадить.

Читайте також: Поляки блокують, росіяни аплодують: що насправді відбувається на польсько-українському кордоні

Що треба було зробити?

Перевести це питання з рівня другорядного на першочергове і невідкладне.

Провести непублічні переговори з Вашингтоном з проханням вплинути на наших сусідів і спільно розв'язувати логістичні проблеми, а це не лише автоперевезення.

США активно інвестують в українську логістику, їхній інтерес тут очевидний. На фоні затримок з бюджетним фінансуванням і військовими постачаннями, не виключаю, адміністрація Байдена була б готова посприяти у вирішенні такого "дрібного" питання, яке загрожує серйозними наслідками в усіх сферах.

Тим більше, що в чинної польської влади вже горить земля під ногами, й Туск налаштований рішуче розслідувати, чим вони займалися в Польщі останні 8 років. Тому, йдучи на зустріч Вашингтону, окремі майбутні фігуранти можуть полегшити собі життя у майбутньому.

І чинний Президент України цього разу міг би зробити неоціненну послугу вже Туску, вибивши підтримку з боку автоасоціацій його конкурента.

І Москва б схопила чергового облизня зі створення перешкод нашій євроінтеграції чужими руками.

Джерело

Про автора. Володимир Омелян, український дипломат, міністр інфраструктури України у 2016—2019. Політичний експерт

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.