Чи є українізація без Фаріон?

Але хотілось би поговорити на важливу тему: чи є українізація без чорноротої пані з яскравим шлейфом КПРС? Бо ж чимало прихильників подібних випадів упевнені, що після зникнення цієї телеграм-радикалки всі ми одягнемо косоворотки й будемо підспівувати "за деньги да", прости Боже, Інстасамці. 

Де ласа до хайпу жінка таки стратила? 

Найперше, варто взяти на увагу жахливий вчинок — Фаріон взяла та опублікувала листа з персональними даними свого прихильника з окупованого Криму. Наступного дня студент факультету української філології Максим Глєбов записував відео для ФСБ про екстремізм і спростовував те, що він чекає ЗСУ в Севастополі. 

Десять років нашої війни з РФ є неписане правило — отримуєш інфу з окупованих територій — блюр фотки, замальовуй прізвища і не поповнюй обмінний фонд. Бо лише цивільних у застінках численних російських катівень зараз майже десять тисяч осіб. Ми знаємо, як тяжко потім визволяти їх нашим правозахисникам, і на які поступки доводиться іти, аби витягнути на волю якогось цивільного — віддавати Цемаха, харківських терористів, "беркутів", які стріляли людей, наче горобців у провулках поблизу Майдану. 

Читайте також: Що не так з Іриною Фаріон? Чому варто припинити хейт піхотинців і зайнятися тилом

Натомість Ірина Дмитрівна на прохання затерти прізвище у звичному стилі послала людей іти лісом і лишила листа з прізвищем у відкритому доступі. 

Фото: Телеграм

Тепер вона ще обіймає посаду викладача у "Львівській політехніці" — і хто зна, може, російським кураторам уже полетіли персональні дані студентів, які прийшли на мітинг з вимогою відставки Фаріон. Там у кожного другого як не родич в ЗСУ, так хтось пережив окупацію — а отже, шалене поле для тиску, маніпуляцій та залякувань. 

Фото: Суспільне Львів

А, по-друге, для тих, хто не вірить у те, що студент Максим в Криму міг таки бути — ось вичерпне пояснення від викладачки КНУ та Києво-Могилянської академії Альони Романчук. Фактчекерка вичерпно пояснює, для чого окупантам "потьомкінський" факультет української філології. Для того, аби на засіданнях ООН, гуман-райтсів і амнесті інтернешенел завжди говорити про мультикультуралізм та повагу до національних меншин. 

Тому язиката Ірина Фаріон уперше потрапила у штангу. І фактично підставила людину — здала її своїми діями на підвал, допомогла РФ зачищати будь-які паростки українства на окупованих територіях. І залякувати молодняк, який роздумує, який паспорт брати для подальшого життя.

Читайте також: Яке значення має приватна думка Фаріон? На що вона впливає?

Ще більше надихнула Росгвардію та ФСБ активніше моніторити українських підлітків, які з тих чи інших причин поки лишаються на окупованих територіях. Чи варто зайвий раз нагадати історію про те, як двох підлітків в окупованому Бердянську – Тиграна Оганнісяна та Микиту Ханганова – убили російські снайпери цього літа? Їхні тіла досі не видали родичам для поховання. А перед фізичним знищенням окупаційна влада кілька місяців переслідувала, катувала і залякувала підлітків, бо вважала їх прихильниками України та диверсантами ЗСУ. 

Але найголовніше — це соплі й крики про те, що без випилювання Фаріон із публічного простору українство десь стане, загнеться і тихо помре у куточку. 

Я покажу одне фото часів, коли Ірина Дмитрівна була депутаткою і не цуралась обіймів із Вадимом Новинським — проросійським олігархом, спонсором РПЦ в Україні та топовим діячем Партії Регіонів. Пані-депутатка мило воркувала із представником ворожого табору.

Фото: Відкриті джерела

Я ж принагідно нагадаю головні віхи українізації До і Після депутатства Фаріон.

• Програма "Територія А" з ведучою Анжелікою Рудницькою закохала підлітків 90-х в українську музику. А український дубляж культових "Друзів", "Беверлі Хіллз", "Альфа", "Сімпсонів" — буквально вирвав мільйони українських підлітків із лап зросійщення, в яке потрапили їх батьки. Зараз саме це покоління в основному сидить в багні донбаських окопів. Це воно ходило на дві революції, на мітинги захисту української мови й відчайдушно пручалось спробам закрити капкан плюралізму за російськими лекалами. 
• Україномовна Ірина Білик першою об‘єднала Схід і Захід разом. Її "Ти мій" і "Серце" співали підлітки в Донецьку і в Києві. Потім цю хвилю підхопили наші гранди — Океан Ельзи», ТНМК, Тартак, Бумбокс та Скрябін. 
• Важливий буст українізації — наші книговидання, які продирались крізь засилля російської літератури, а нині зберегли себе і видають книжки під бомбами та артударами. Нас українізували Жадан, Лесь Подерев'янський, Забужко, Любка. Нас урешті підсадили на думку, що це можна, потужні хвилі "Червоної рути", а потім "Країни мрій" та "Бандерштату". 
• Якщо говорити про політичну сферу — варто віддати належне Віктору Ющенку. Він уперше порушив питання на національному рівні. Далі його раніше російськомовний соратник Петро Порошенко зробив українську частиною свого фірмового впізнаваного образу. 
• Важлива віха потужної українізації — український дубляж, обов’язковий з 2006 року. Скільки крику було від проросійських політиків, від бізнес-діячів а-ля Олександр Ткаченко, хихотінь з боку кореспондентів Лєнти.ру а-ля Іван Яковина. 
• На такий же опір наштовхувалися закон про мовні квоти щодо аудіовізуальних творів 2017 року та закон про мову 2019 року. Але глуху стіну проламали адекватні депутати і громадянське суспільство, і це дало свій ефект. 
• Так стало модним наше нове українське кіно. Так сотні людей пішли робити кар’єри в "Підпільний стендап" і пробувати себе в україномовному ютубі та нашому TikTok.
• Все це відбулось тому, що виник попит, низинна потреба і прийшов час змін, які уже не можна спинити. І найцікавіше, що рушіями цих змін стала аж ніяк не одна львівська пані, яка ніжно посміхалась до Новинського.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.