До нематеріальної культурної спадщини України зарахували обряди "Гоніння гадюк" і заплітання весільної коси

Про це йдеться в указі Мінкульту.

Обряд "Гоніння гадюк" має дохристиянське коріння, але з часом набув нових значень. Він був зафіксований у селі Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванській громаді Сватівського району Луганської області. Знання та вміння передаються від покоління до покоління.

"Обряд присвячений початку Великого Посту. Адже піст — це час покаяння в усіх поганих вчинках. Хоча обряд, скоріш за все, походить із дохристиянських вірувань, але з прийняттям християнства він набув нових рис. Учасники обряду – виключно чоловіки. Вони повинні очистити оселю від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей, які називають гадюками, гадами. Адже у народних уявленнях гади мали тільки негативне сприйняття. Це можна побачити в народних казках, прикметах та прислів’ях", — розповіли в Мінкульті.

Чоловіки ходять від хати до хати й пропонують очистити дім від гадюк. За це їм дають гостинці: чоловікам підносять чарку, а хлопчиків пригощають цукерками, горіхами тощо.

Завершується дійство за селом в степу спаленням паличок, за допомогою яких виганяли з обійстя змій, та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі.

Обряд заплітання весільної коси розповсюджений у селищі Білокуракине Сватівського району Луганської області.

У регіоні коси заплітають у два ряди, додаючи кольорові стрічки. Обряд супроводжувався обрядовими піснями, в яких оспівується краса, чистота і порядність дівчини. Після цього дівчині вдягали вінок, який плели дружки на дівич-вечорі. Це оберіг, який пов'язували із сонцем та небом. Одягали дівчину в традиційне українське вбрання та взували в червоні чоботи.

• Улітку обряд приготування зливаної каші, який практикується в селищі міського типу Карнаухівка Дніпропетровської області, поповнив перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.